Рішення № 73217847, 05.04.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/496/18

Єдиний унікальний № 742/846/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі Назаренко О.О.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилук цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Малодівицької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Малодівицької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані неможливістю здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме – успадкованого житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Товкачівка, вул. Приудайська,47

У судове засідання позивач не з’явився, забезпечивши явку представника, який наполягав на задоволенні позовним вимог з вище наведених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв’язку, об’єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, враховуючи фактичне визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, на виконання вимог ч.5 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки

визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про право на

спадщину за заповітом від 07.10.1994 року, спадкодавиця ОСОБА_3 заповіла позивачу по справі житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: с. Товкачівка, вул. Приудайська, 47 /а.с.7/.

Згідно довідки від 29.06.2017 року Прилуцького міжміського бюро технічної інвентаризації №1191, право власності на будинок з господарськими будівлями за вище вказаною адресою зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва №64 про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Товкачівської сільської ради від 21.09.2014 року /а.с.7/.

У зв’язку з пошкодженням у позивача правовстановлюючого документу – свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 не може здійснити державну реєстрацію належних йому прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою приватного нотаріуса /а.с.8/.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про право на спадщину за заповітом судом констатовано, що дійсно вказаний документ є дещо пошкоджений, однак аналіз відповідних записів в ньому, з урахуванням інших досліджених письмових доказів, дають можливість однозначно тлумачити його зміст та відповідно констатувати належність позивачеві спірного домоволодіння.

Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути і визнання права.

Зважаючи на те, що виникнення права власності в даному випадку пов'язується з неможливістю здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, з огляду на об’єктивну неможливість врегулювання даного спору в позасудовому порядку, та факт визнання відповідачем заявленого позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, за умови відсутності інших обставин, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади с. Мала Дівиця в особі Малодівицької селищної ради (вул. Слобідська, 3, с. Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04412490) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 (зареєстрованим та проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями, що складаються із житлового будинку, позначеного на схемі літерою А-1, прибудови а-1, сараю Б-1, сараю В-1, Вбиральні У-1 та розташовані за адресою: вул. Приудайська,47, с. Товкачівка, Прилуцький район, Чернігівська область, після померлої 24.12.1993 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Г. Павлов