Ухвала суду № 73217007, 05.04.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/757/18 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В. Провадження № 11-сс/791/168/18 Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого - Батрака В.В.

суддів - Заіченко В.Л., Красновського І.В.,

за участю: секретаря - Божко В.Ю.

прокурора - Кривенок -Куцевол Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.05.2018 року, з можливістю внесення застави в розмірі, що становить 51 000 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2018 року, вищевказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави в суммі 51 000 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким корисливим злочином, за який санкцією статті передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, вчинене під час застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_2 згідно вироку суду, який не набрав законної сили в рамках іншого кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя зазначив про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, здійснювати психологічний тиск чи інший негативний вплив на потерпілого та інших осіб, причетних до зазначеного кримінального правопорушення, які на даний час встановлюються, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу слідчого скасувати та ухвали нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Зокрема, апелянт вказує на те, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру після спливу 24 годин з моменту його затримання, що є порушення вимого КПК та підставою для його негайного звільнення з під варти. Повідомленні про підозру відбулося без участі захисника.

Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею не взято до уваги наявність у підозрюваного дружини та медичних висновків про необхідність постійного нагляду лікаря.

Також, як зазначає апелянт, в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого не зазначене чим саме підтверджується обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_2 підозри, не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_2 був затриманий 12 березня 2018 року о 15 годині 25 хвилин, а 13 березня 2018 року о 15 годині 24 хвилини йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: - заявою потерпілого ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2018 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 про обставини вчиненого кримінального правопорушення та осіб до нього причетних від 12.03.2018 року; - протоколом огляду місяця події від 12.03.2018 року у якому зареєстровано загальну обстановку на місці події; - відеозаписом з камери відеоспостереження з магазину в с. Роздольне по вул. Шкільна, 3; - постановою про визнання певних речей речовими доказами; - протоколом пред’явлення особи для впізнання від 12.03.2018 року; - протоколом затримання ОСОБА_2 від 12.03.2018 року.

Крім того, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, за який санкцією статті передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел прибутку, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисних злочинів проти власності, що вказує на злочинність його намірів та небажання стати на шлях виправлення.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.10.2017 року, ОСОБА_2 було засуджено за ч . 2 чт. 185, ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 70 КК України та до набрання вироком законної сили відносно нього було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Незважаючи на зазначене, з урахуванням обставини повідомлення ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, останнім було порушено обраний відносно нього запобіжний захід, що вказує на його неналежну процесуальну поведінку, а з огляду на тяжкість покарання, що загрожуватиме ОСОБА_2 у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є підстави стверджувати про існування ризику того, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду тому, колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден інший, більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Зважаючи на викладене твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є непереконливими.

Також, не гуртуються на матеріалах провадження і твердження апелянта про наявність порушень вимог ч. 3 ст. 278 КПК України при оголошенні підозри ОСОБА_2, оскільки зі змісту протоколу про затримання і повідомленні про підозру, порушень вимог КПК України, на які посилається апелянт, не вбачається.

Не є переконливими і доводи апеляційної скарги про те, що наявність дружини та певних захворювань виключає можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки сама процесуальна поведінка підозрюваного вказує на відсутність належного впливу з боку дружини на його поведінку, тобто не є для нього стримуючим фактором, а сам факт наявності у підозрюваного певних захворювань та необхідності подальшого лікування сам по собі, без наявності певних застережень чи неможливості отримання такого лікування у умовах перебування в СІЗО, не виключає можливість застосування до обвинуваченого саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Крім того, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність визначення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України, тобто визначив можливість дії альтернативного запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1 залишити – без задоволення, а ухвалу слідчого судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2018 року, якою відносно ОСОБА_2 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави залишити - без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_4