Ухвала суду № 73216444, 23.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2018 Справа №607/4513/18

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., при секретарі судового засідання Добрянській О.І., за участю прокурора відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинського В.С., підозрюваного ОСОБА_2, захисників Яворівського О.Я. та Рубінського В.М., розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинським В.С., про продовження строку тримання під вартою та клопотання адвокатів Яворівського О.Я. та Рубінського В.М. про зміну запобіжного заходу, - стосовно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, одруженого, заступника директора з питань безпеки Хоростківського МПД ДП «Укрспирт», з вищою освітою, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинським В.С., в межах кримінального провадження №42017210000000251 від 26 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів: 26 жовтня 2017 року слідчим відділом прокуратури Тернопільської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017210000000251 за заявою ОСОБА_6 про вимагання у нього грошових коштів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

31 січня 2018 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

01 лютого 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про те, що він підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна (вимагання) із погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення майна потерпілого, або майна, що перебуває у його віданні чи під охороною, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Проведеним на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2017 року в ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 2500 доларів США, з погрозою насильства над потерпілим та пошкодженням і знищенням його майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_2, 16 жовтня 2017 року звернувся до дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_9 та повідомив, що активісти ГО «Ідея Нації» вимагають оплатити їм 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі, а у разі відмови виконання їхніх вимог активісти зруйнують фундамент та не будуть давати можливості подальшого будівництва.

17 жовтня 2017 року на територію ринку «Оріон» в м. Тернополі прибули ОСОБА_7 та ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом вимагання майном ОСОБА_6, умисно пошкодили фундамент на земельній ділянці з метою недопущення будівництва кіоску. Після чого на вказану територію прибула ОСОБА_9 та повідомила ОСОБА_7, що не буде виконувати їхні незаконні вимоги. При цьому ОСОБА_7 повідомив, що лише при оплаті грошових коштів, які озвучив ОСОБА_8, активісти ГО «Ідея Нації» нададуть можливість подальшого будівництва кіоску на вказаній земельній ділянці, а також висловив погрозу застосування фізичного насильства стосовно ОСОБА_9 та чоловіка ОСОБА_6

Надалі, 04 грудня 2017 року ОСОБА_8, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_2, зустрівся приблизно о 17 год. 30 хв. у приміщенні магазину у м. Тернополі із потерпілим ОСОБА_6 Під час розмови, яка відбулася між ними, ОСОБА_8 повторно поставив ОСОБА_6 вимогу щодо передачі грошових коштів в сумі 2500 доларів США, а також повідомив, що у випадку невиконання раніше висловлених ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вимог, вони знищать кіоск, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі, шляхом його підпалу та порізки металевих конструкцій.

З метою того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред'явленої вимоги, 12 грудня 2017 року приблизно о 15 год.20 хв. в м. Тернополі на вул. АДРЕСА_3 ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6, що в разі несплати їм грошових коштів в сумі 2500 доларів США, вони вже приготували 10 літрів соляної кислоти, щоб знищити фундамент кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі.

ОСОБА_6 будучи переляканим, усвідомлюючи реальність дій вимагачів та сприймаючи погрози реальними, боячись за своє життя та здоров'я, та своїх близьких, а також пошкодження та знищення особистого майна, погодився на злочинні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 щодо передачі їм 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі.

31 січня 2018 року ОСОБА_8, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_7, доводячи свій злочинний умисел до кінця, на території ринку «Оріон», що в м. Тернополі по АДРЕСА_4 зустрівся із ОСОБА_6 та отримав від останнього грошові кошти в сумі 71 000 гривень за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м.Тернополі.

Наявність підстав підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: протокол огляду місця події від 31 січня 2018 року, в ході якого з барсетки ОСОБА_8 чорного кольору вилучено грошові кошти в сумі 71 000 гривень, які йому передав ОСОБА_6; заявою ОСОБА_6 про вимагання у нього ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10, який зазначив про обставини вимагання грошових коштів у ОСОБА_6, а також вказав про обставини вимагання ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у нього грошових коштів в сумі 5000 доларів США за безперешкодне будівництво будинку по АДРЕСА_7 в м. Тернополі; протоколом допиту свідка ОСОБА_11, який зазначив про обставини вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 та ОСОБА_10; протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контроль особи, в ході яких зафіксовано факти вимагання ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 грошових коштів у ОСОБА_6 з погрозами пошкодження та знищення майна потерпілого; протоколом контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в ході якого зафіксовано факт отримання ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 71 000 гривень; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

02 лютого 2018 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 закінчується 25 березня 2018 року о 00.00 год., однак досудове розслідування завершити до закінчення дії ухвали Тернопільського міськрайонного суду про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, неможливо через необхідність проведення ряду слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а саме у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати інформацію, яка містить охоронювану законом таємницю та знаходиться в операторів телекомунікаційного зв'язку за окремими номерами мобільних телефонів; отримати висновки судових експертиз, які призначені в Тернопільському НДЕКЦ МВС України; встановити та допитати усіх осіб, які були свідками чи очевидцями вимагання грошових коштів ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ОСОБА_6; дослідити усі обставини вимагання грошових коштів ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ОСОБА_10 за безперешкодне будівництво будинку по АДРЕСА_7 в м. Тернополі в сумі 5000 доларів США, в тому числі допитати усіх свідків та очевидців зазначеного факту; шляхом проведення слідчих та розшукових заходів встановити інших осіб, які можуть бути причетні до злочинної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; завершити процедуру розтаємнення документів, на підставі яких проводилися у даному кримінальному провадженні негласні слідчі (розшукові) дії та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; із врахуванням зібраних доказів надати остаточну правову оцінку діям ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом повідомлення їм про зміну раніше повідомленої підозри.

20 березня 2018 року заступником прокурора Тернопільської області строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 30 квітня 2018 року.

Водночас, ризики, які існували на момент вирішення питання щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2, не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а тому виникла необхідність у продовженні строку дії раніше обраного стосовно підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень, виходячи з наступного.

Так, метою застосування щодо ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Ризиком того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 7 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування не встановлено усіх обставин вимагання грошових коштів в сумі 5000 доларів США ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ОСОБА_10 за можливість безперешкодного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_7 в м. Тернополі.

Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є багатоепізодовою, до якої причетні інші особи. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення інших свідків та очевидців вчинення злочинів, а також на встановлення інших учасників злочинної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Ризиком того, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_2, а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи на волі може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на потерпілих з метою відмови від наданих раніше показів, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_2 спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинені діяння. Про те, ОСОБА_2 знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

За наведених обставин в разі застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину, потерпілими та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні цього кримінального провадження.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу.

Відомостей, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_2 під вартою, на даний час не здобуто.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час ризики того, що ОСОБА_2 буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки не зменшилися, і останній матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду; незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження; вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, просить клопотання задовольнити.

Захисники - адвокати Яворівський О.Я. та Рубінський В.М. звернулись до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу в межах кримінального провадження за №42017210000000251 від 26 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово, із застосуванням електронного засобу контролю (Справа №607/4514/18, провадження №1-кс/607/2070/2018), яке зареєстроване у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області 20.03.2018 року.

Як вбачається із клопотання, 02.02.2018р., слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду постановлена ухвала, якою задоволено клопотання старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні №42017210000000251 від 26.10.2017р. - слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинським В.М., про застосування запобіжною заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22.02.2018р.. вище вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Захисники підозрюваного ОСОБА_2, вважають, що подальше тримання під вартою останнього є невиправданим, оскільки нові ризики у кримінальному провадженні не з'явилися, а раніше встановленні значно зменшилися. Крім того, появились нові обставини, які вказують не неможливість подальшого застосування відносно підзахисного безальтернативного запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою.

Насамперед звертають увагу слідчого судді на те, що з моменту обрання щодо ОСОБА_2 безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (02.02.2018р.), органами досудового розслідування не було здобуто будь-яких нових доказів в обґрунтування повідомленої підзахисному підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Роль кожного із підозрюваних у кримінальному провадженні досі не розмежована.

Не має будь-яких доказів, що б давали підстави підозрювати ОСОБА_2 у скоєнні злочину із погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами. У наявних в матеріалах кримінального провадження протоколах допитів потерпілого ОСОБА_6 та заяві про вчинення кримінального правопорушення від 26.10.2017р.. відсутні відомості про погрози насильством потерпілому із сторони ОСОБА_2 А тому кваліфікація дій ОСОБА_2 у повідомленні про підозру від 01.02.2018р., не відповідає зібраним матеріалам кримінального провадження.

Жоден із доданих до клопотання доказів не містить підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 такої ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, як погроза насильства над потерпілим чи його близькими родичами.

Так, слідчий суддя не вправі на даному етапі розгляду справи оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, але він зобов'язаний був перевірити надані органами досудового розслідування докази на предмет наявності у них даних, що підтверджують наявність усіх кваліфікуючих ознак, злочину передбаченого ст. 189 КК України, у вчиненні якого, підозрюється ОСОБА_2

Оскільки такі дані відсутні, то й відсутня обґрунтована підозра у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вимаганні майна ОСОБА_6 з погрозою застосування насильства, та вирішенні даного клопотання просять слідчого суддю також врахувати зміст окремої думки судді Апеляційного суду Тернопільської області Тихої І.М. від 26.02.2018р., оскільки вона стосується іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_7 та вказаним суддею надано правову оцінку тим же матеріалам кримінального провадження. Також просять врахувати зміст ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2018р. (справа №607/1766/18 про обрання запобіжного заходу стосовно іншого підозрюваного ОСОБА_8

При вирішенні даного клопотання просять слідчого суддю особливо врахувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі за текстом - Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків триманим особи під вартою.

Розглядаючи дане клопотання слідчому судді слід з'ясувати конкретні причини тримання під вартою ОСОБА_2, чи не допущено безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдане тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, зміни вказаного запобіжного заходу на більш м'який, ґрунтується на презумпції, що з перебігом розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

У справі «Гавула проти України» Європейський суд з прав людини висловив думку, що хоча спочатку взяття заявника під варту могло бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджанню розслідування, однак «з плином певного часу суди зобов'язанні були дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою», «в дійсності ... вони неодноразово покладалися на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації заявника».

У справі Самойлович проти України (рішення від 16.05.2013р.) Європейський суд з прав людини висловив позицію щодо обґрунтування тривалого попереднього ув'язнення заявника, який не мав судимостей у минулому і обвинувачувався у вчиненні одного епізоду злочинної діяльності: «у випадку тривалого тримання під вартою заявника підстави для цього мали б бути виключно серйозними» і визнав недостатність підстав для виправдання утримання заявника під вартою.

Встановленні слідчим суддею в ухвалі від 02.02.2018р., ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент затримання підозрюваного та обрання йому запобіжного заходу, на даний час суттєво зменшилися.

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перестав існувати, оскільки усі обшуки з метою вилучення речових доказів, зокрема тих, які нібито використовувалися для пошкодження і знищення майна потерпілого, слідчими уже проведено (в тому числі обшуки за місцем проживання підозрюваного).

У своєму клопотанні про продовження строку досудового розслідування від 15.03.2018р. слідчий Карпець П.В. не вказує про необхідність проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій з метою вилучення тих чи інших речових доказів.

Ризик вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення також відсутній. Так звана «оперативна інформація», що начебто свідчила про багатоепізодність злочинної діяльності нашого підзахисного спільно з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, про яку слідчий та прокурор повідомляли під час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, свого підтвердження не знайшла. Нашого підзахисного не повідомлено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень. Зважаючи на вказане, а також відсутність судимостей у ОСОБА_2, його особу, яка характеризується виключно з позитивної сторони, вважаємо, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час відсутній.

Попередньо встановлений ризик незаконного впливу на потерпілого та інших підозрюваних може бути повністю нівельований при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_2 перебуваючи під вказаним запобіжним заходом, не зможе незаконно впливати на потерпілого. Вплив на інших підозрюваних у справі також виключається, оскільки вони будь-яких показів про причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, не давали, а підозрюваний ОСОБА_7 перебуває під вартою. З моменту затримання підзахисного, останній не вчиняв спроб будь-якого незаконного впливу потерпілого, свідків чи інших підозрюваних. Будь-яких доказів, які б свідчили про це органами досудового розслідування не здобуто.

Щодо встановленого слідчим суддею ризику переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, то його можливому існуванню може повністю запобігти запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю. Перебуваючи під вказаним запобіжним заходом, наш підзахисний не зможе покинути своє постійне місце проживання цілодобово, а будь-які спроби будуть припиненні працівниками поліції через електронний засіб контролю. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Панченко проти Росії» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Практично нівелює існування вище вказаного ризику наявність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_2 за постійним місцем його проживання, добра репутація останнього, а також те, що підозрюваний добровільно здав на зберігання слідчому свій закордонний паспорт.

Крім того, умисел на вчинення злочину в підозрюваного нібито виник у жовтні 2017р., останній раз із потерпілим підозрюваний нібито зустрічався 12.12.2017р.. а тому у випадку причетності ОСОБА_2 до вимагання, в останнього було достатньо часу, щоб сховатись від органів досудового розслідування чи виїхати за межі держави.

Щодо тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, як підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вона згідно зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини не може бути єдиною та достатньою підставою для позбавлення особи волі.

Крім того, вирішуючи дане клопотання, просять слідчого суддю взяти до уваги та надати належну оцінку виключно позитивній особі підозрюваного ОСОБА_2 та його добрій репутації. Останній має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та реєстрації, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, неодноразово отримував нагороди від командування Збройних Сил України та цілого ряду громадських організацій, з вищою освітою, раніше не судимий. Підзахисний хворіє і перебування ОСОБА_2 у слідчому ізоляторі негативно впливає на його здоров'я. Документи, які підтверджують вказані обставини будуть надані слідчому судді під час розгляду даного клопотання.

Підсумовуючи вказане, вважають, що обраний щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід змінити на менш суворий у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваного за його постійним місцем проживання: АДРЕСА_5, із застосуванням електронного засобу контролю, оскільки нові ризики у кримінальному провадженні не з'явилися, раніше встановленні значно зменшилися, а органами досудового розслідування не здобуто нових істотних доказів в обґрунтування повідомленої ОСОБА_2 підозри.

Просять запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7. ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2018р. (справа №607/1763/17) змінити на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його постійного місця проживання: АДРЕСА_6 із застосувань електронного засобу контролю.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2018 року, об'єднано в одне провадження клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинським В.С., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (провадження №1-кс/607/2069/18 з єдиним унікальним номером справи 607/4513/18) та клопотання адвокатів Яворівського О.Я. та Рубінського В.М. про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (провадження №1-кс/607/2070/2018 з єдиним унікальним номером справи 607/4514/18), присвоївши об'єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи 607/4513/18 та номер провадження 1-кс/607/2069/18.

У судовому засіданні до слідчого судді також надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з визначенням поручителем ОСОБА_13

У судовому засіданні ОСОБА_13 клопотання підтримав з підстав, що викладені у клопотанні, просить визначити його поручителем підозрюваного ОСОБА_2

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав з підстав, викладених у клопотанні, та заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2

Захисник Яворівський О.Я., у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого та підтримав своє та захисника Рубінського В.М. клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 з підстав, що викладені у клопотанні про зміну запобіжного заходу.

Вважає, що у клопотанні про продовження строків тримання під вартою і прокурором в судовому засіданні не доведено ризики, передбачені ст.177 КПК України, які відсутні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КПК України, як і не доведено неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Вказав також, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено безпідставно, та подальше тримання під вартою підозрюваного є невиправданим.

Крім цього, стороні захисту по даний час не повідомлено про результати перевірки обґрунтованості обставин затримання підозрюваного, про що вказується в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2018 року.

Зазначив про порушення порядку автоматичного визначення судді для розгляду клопотання, оскільки слідчим фактично було подано два клопотання, однак по другому, яке було зареєстровано у Тернопільському міськрайонному суді 21.03.2018 року не було проведено автоматичний розподіл для визначення судді.

Просить врахувати особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, зокрема участь у антитерористичній операції, наявність у ОСОБА_2 нагород від начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, всеукраїнського об'єднання громадян "Країна", наявність у нього постійного місця роботи, позитивну характеристику за місцем роботи, довіру до ОСОБА_2 зі сторони учасників бойових дій, матеріальний стан підозрюваного, а також незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2

Враховуючи наведене, просить задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_2 на домашній арешт та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою підозрюваного.

Також зазначив про те, що якщо слідчий суддя прийде до висновку про неможливість змінити запобіжний захід підозрюваному, просить визначити заставу, оскільки зібраними у кримінальному провадженні доказами не підтверджується наявність будь-яких погроз насильством зі сторони ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні.

Захисник Рубінський В.М., у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого та підтримав своє та захисника Яворівського О.Я. клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 з підстав, що викладені у клопотанні про зміну запобіжного заходу.

Підтримав доводи захисника Яворівського О.Я. та вважає, що у клопотанні про продовження строків тримання під вартою і прокурором в судовому засіданні не доведено не доведено ризики, передбачені ст.177 КПК України, які відсутні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КПК України, як і не доведено неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Просить задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_2 на домашній арешт та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою підозрюваного.

Захисники також підтримали клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з визначенням поручителем ОСОБА_13

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав доводи своїх захисників. Вказав також, що жодних погроз насильством потерпілому чи членам його сім'ї з його боку не було.

Допитаний у судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_14, характеризує підозрюваного ОСОБА_2 виключно позитивно. Вказав також, що ОСОБА_2 приймав активну участь у операціях у зоні проведення АТО, є відповідальною та дисциплінованою особою.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши пояснення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.ч.1,3 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, зі слів фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України, одружений, працює заступником директора з питань безпеки Хоростківського МПД ДП «Укрспирт», де характеризується позитивно, з 29.08.2014 року по 16.10.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, нагороджувався начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України, всеукраїнським об'єднанням громадян "Країна", з вищою освітою, не депутат, раніше не судимий.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя критично оцінює доводи захисників підозрюваного про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

На думку слідчого судді, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, що підтверджується наступними матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця події від 31 січня 2018 року; заявою ОСОБА_6; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_11, іншими матеріалами досудового розслідування.

Встановлено, що закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017210000000251 від 26 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, на даний час неможливо, оскільки у межах досудового розслідування ще необхідно отримати інформацію, яка містить охоронювану законом таємницю та знаходиться в операторів телекомунікаційного зв'язку за окремими номерами мобільних телефонів; отримати висновки судових експертиз, які призначені в Тернопільському НДЕКЦ МВС України; встановити та допитати усіх осіб, які були свідками чи очевидцями вимагання грошових коштів ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ОСОБА_6; дослідити усі обставини вимагання грошових коштів ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ОСОБА_10 за безперешкодне будівництво будинку по АДРЕСА_7 в м. Тернополі в сумі 5000 доларів США, в тому числі допитати усіх свідків та очевидців зазначеного факту; шляхом проведення слідчих та розшукових заходів встановити інших осіб, які можуть бути причетні до злочинної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8; завершити процедуру розтаємнення документів, на підставі яких проводилися у даному кримінальному провадженні негласні слідчі (розшукові) дії та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; із врахуванням зібраних доказів надати остаточну правову оцінку діям ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом повідомлення їм про зміну раніше повідомленої підозри, про що зазначено у клопотанні про продовження строків тримання під вартою, прокурором у судовому засіданні та у постанові заступника прокурора Тернопільської області від 20.03.2018 року, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців.

Таким чином, необхідність проведення вказаних процесуальних дій, обґрунтовано перешкоджає завершенню досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.02.2018 року по справі №607/1763/17, тобто до 00 год. 00 хв. 25 березня 2018 року.

Згідно ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, сімейного стану, соціальних зв'язків підозрюваного, характеру вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, того, що із повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 01.02.2018 року про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, вбачається наявність значної за тривалістю протиправної поведінки (з жовтня 2017 року), та того, що проведені не усі необхідні слідчі (розшукові) дії в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, потерпілих та/або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, вважаючи доведеною та встановленою наявність вищевказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що органом досудового розслідування у межах цього ж кримінального провадження також досліджуються обставини про вимагання грошових коштів у ОСОБА_10, зокрема вже був допитаний сам потерпілий ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_11

Крім цього, обставини щодо міцних соціальних зв'язків та позитивних характеристик підозрюваного, на які посилаються захисники, самі по собі не можуть бути визначальними при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою чи зміну запобіжного заходу, а враховуються, в тому числі, у сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України та іншими обставинами, передбаченими ст.178 КПК України, та, крім цього, такі враховувались раніше, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, захисниками на підтвердження доводів про незадовільний стан здоров'я підозрюваного було представлено слідчому судді документи щодо стану здоров'я підозрюваного, а саме від 09.09.2014 року (клініка лазерної мікрохірургії ока "AS"), виписка із медичної карти ОСОБА_15 про перебування у стаціонарі ТКМЛ №2 з 16.02.2000 року по 29.02.2000 року, видана 29.02.2000 року, інформація щодо обстеження (мультіспіральна комп'ютерна томографія (ангіографія)) від 12.05.2011 року, та заключення щодо енцефалограми №178 за 2014 рік ОСОБА_2, які не свідчать про неможливість утримання підозрюваного в умовах ІТТ, СІЗО чи УВП, та із врахуванням дати їх видачі, відсутності інших доказів про стан здоров'я підозрюваного на час розгляду клопотання, не дають слідчому судді обґрунтованих підстав вважати відомості, у них викладені, актуальними на час розгляду клопотання.

Наведене свідчить про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та те, що вказані обставини згідно ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та із врахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України.

Щодо визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України, то згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 30.01.2018 року, на запитання: Чи погрожували Вам ОСОБА_8, ОСОБА_7, та ОСОБА_2 фізичною розправою в разі несплати їм грошових коштів, потерпілий ОСОБА_6 відповів: так, ОСОБА_7 під час подій 17 жовтня 2017 року, які відбувалися на території ринку «Оріон» після того як активісти ГО «Ідея нації» зруйнували фундамент, говорив до моєї дружини, що вони знають, куди вона телефонувала, і що їй ніхто не допоможе, говорив, подумати про сім'ю, про дітей. Після цього дружина мені повідомила, що вона дуже злякалася за своє життя, за життя нашої дитини, що ці погрози сприймає як реальні, зокрема зважаючи на те, що вони вже пошкодили фундамент кіоску. Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №42017210000000251 від 26 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, повідомлено про підозру трьом особам - ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КПК України, а саме у вимозі передачі чужого майна (вимагання) із погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення майна потерпілого, або майна, що перебуває у його віданні чи під охороною, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. З врахуванням наведеного, та того, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні злочину у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначити ОСОБА_2 розмір застави у кримінальному провадженні на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя відзначає, що доказів, які б підтверджували чи спростовували факт проведення прокурором Тернопільської області перевірки обґрунтованості обставин затримання ОСОБА_2, на виконання ухвали слідчого судді від 02.02.2018 року по справі №607/1763/17, слідчому судді представлено не було. Вказана ухвала слідчого судді від 02.02.2018 року по справі №607/1763/17 набрала чинності та є обов'язковою для виконання.

Що стосується доводів захисників про порушення порядку автоматичного визначення судді для розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про те, що такі доводи спростовуються наступним.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2018 року у даній справі, у судовому засіданні адвокати Рубінський В.М. та Яворівський О.Я. посилаються на те, що у матеріалах клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке зареєстровано у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області 20.03.2018 року, та яке за протоколом автоматичного визначення судді було передано слідчому судді Дуді О.О., знаходиться ще одне клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо якого відсутній протокол автоматичного визначення судді. Згідно супровідного листа слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 20.03.2018 року, адресованого слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуді О.О., для підтвердження вручення копії клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному та його захиснику, додатково направляється клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 від 20.03.2018, а також копія ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02.02.2018 про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копію постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні та копію постанови про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017210000000251. У судовому засіданні прокурор Вільчинський В.С. підтвердив факти, викладені у вищенаведеному супровідному листі. Як вбачається із матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_2 отримав копію клопотання та доданих до нього матеріалів 20.03.2018 року о 16год. 20хв., тобто більш ніж за 3 години до початку розгляду клопотання. Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для повернення слідчому клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, а тому у задоволенні клопотання захисника Яворівського О.Я. слід відмовити. Також, слідчий суддя відзначає про те, що зареєстровані у Тернопільському міськрайонному суді 21.03.2018 року матеріали, на які посилаються захисники Рубінський В.М. та Яворівський О.Я., як на нове клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, не є таким, оскільки лише підтверджують дату та час отримання підозрюваним ОСОБА_2 копії клопотання про продовження строків тримання під вартою із додатками, яке зареєстроване у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області 20.03.2018 року.

З огляду на вищевикладені встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя критично оцінює доводи підозрюваного та його захисників, та вважає, що застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, тому слід задовольнити клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного та відмовити у задоволенні клопотання захисників підозрюваного про зміну запобіжного заходу та відмовити у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з визначенням поручителем ОСОБА_13

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з визначенням поручителем ОСОБА_13 - відмовити.

У задоволенні клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - адвокатів Яворівського О.Я. та Рубінського В.М. про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Вільчинським В.С. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - продовжити до 00 год. 00 хв. 27 квітня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно після її оголошення.

Датою закінчення дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 27 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. О. Дуда