Рішення № 73216037, 26.03.2018, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3438/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцями однією сім’єю до дня смерті, встановлення факту прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця звернулася до суду з заявою, зазначаючи, що вона фактично проживає в житловому будинку в с. Олексіївка, вул. Вишнева, буд. 25 Сумського району. В цьому ж будинку спільно з нею проживала її мати - ОСОБА_6, за якою заявниця до дня її смерті здійснювала догляд і вела з нею спільне господарство. 11 грудня 2016 року ОСОБА_6 померла. Заявниця зазначала, що вона провела поховання матері і,крім того, станом на 17 липня 2010 року( дату смерті її батька ОСОБА_7С.) проживала спільно з батьками, вела з ними спільне господарство, здійснювала догляд за ними та провела поховання батьків. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є її рідними братами, але разом з батьками не проживали, не здійснювали догляд за ними, спільного господарства не вели. Після смерті батьків відкрилася спадщина. Посилаючись на вказані обставини просила встановити факт її спільного проживання з спадкодавцями – батьками - однією сім’єю до дня їх смерті та факт прийняття нею спадщини.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2, її представник ОСОБА_1, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечував, вважав їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в своєму відзиві на заяву зазначав, що з обставинами викладеними в заяві погоджується, просив задовольнити заяву ОСОБА_2 Таку ж позицію ОСОБА_3 особисто висловив під час попередніх судових засідань.

Притягнута до участі у справі заінтересована особа - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що вимоги про встановлення факту прийняття спадщини заявницею є зайвими, недоречними і в разі задоволення не потягнуть за собою правових наслідків, оскільки всі спадкоємці першої черги, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 належним чином вже прийняли спадщину, звернувшись у встановленому порядку до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини і отримали свідоцтва про право на спадщину на частину майна.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. ( ст. 1296 ЦК України). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Отже, Цивільним кодексом України передбачено дві дії спадкоємців, які свідчать про прийняття спадщини – постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або звернення протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини до нотаріально контори з заявою про прийняття спадщини.

Жодна дія, що свідчить про прийняття спадщини, не має переваги перед іншою і не надає спадкоємцю, який вчинив дію, що свідчить про прийняття спадщини, будь-яких переваг перед іншими спадкоємцями, які також вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини.

У відповідності з п. 1.1.,1.2 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22лютого 2012 р. за № 282/20595) з подальшими змінами спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. ( п. 3.1, 3.3, 3.14 Порядку). Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї ( п.3.15, 3.21 Порядку).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.( п.4.8 Порядку).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками заявниці ОСОБА_2, а також батьками заінтересованих осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

17 липня 2010 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть( арк.с.6).

11 грудня 2016 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть( арк.с.7).

Відповідно до довідки Хотінської селищної ради Сумського району від 18.10.2017 року №1/235 ОСОБА_2 з 2012 року фактично проживає в житловому будинку за адресою с. Олексіївка вул. Вишнева, буд. 25 Сумського району, але не зареєстрована( арк.с.8).

Відповідно до довідки Хотінської селищної ради Сумського району від 09.11.2017 року №1/259 ОСОБА_2 здійснювала догляд та провела поховання батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з якими ОСОБА_2 вела спільне господарство( арк.с.9).

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 своєчасно звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті батьків, що підтверджується копіями спадкових справ, де містяться особисті заяви заявниці та заінтересованих осіб( ар. с. 24-47,85-133).

З копії спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_7 25 березня 2011 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом його дітям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2М.( арк.с.41, зв. б. 42,43).

З копії спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_6 04 серпня 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом її дітям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2М.( арк.с.118-121), які прийняли спадщину шляхом своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини ( ар.с.25, 26,27, 86,87,88).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.( стаття 293 ЦПК України). Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, законом передбачена можливість встановлення факту спільного проживання з спадкоємцем на момент смерті. Встановлення факту спільного проживання з спадкоємцем до дня смерті, як просить в заяві ОСОБА_2, законом не передбачено і такий факт в даному випадку не тягне за собою ніяких юридичних наслідків, оскільки не має правового значення для вирішення питань, пов*язаних з прийняттям спадщини.

Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_4 І,М., ОСОБА_3 як спадкоємці першої черги після смерті батьків, скориставшись своїм правом, подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, тобто є такими, що прийняли спадщину і встановлення інших фактів, пов*язаних з прийняттям спадщини ( в тому числі факту спільного проживання з спадкоємцем до дня смерті, як просить в заяві ОСОБА_2М.), позбавлено правового сенсу і не тягне за собою настання юридичних наслідків.

Та обставина, що після смерті спадкодавця всі спадкоємці першої черги - ОСОБА_2, ОСОБА_3 І,М., ОСОБА_3 прийняли спадщину ніким не оспорюється. Більше того, всі спадкоємці, в тому числі і ОСОБА_2, вже отримали у встановленому законом порядку свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батьків ( ар.с.30, 37,42, 43, 105, 116,117,118, 119,120,121, 122, 123,124).

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 І,М., ОСОБА_3, не маючи між собою спору з приводу спадкового майна, хочуть відійти від рівності часток у справі на спадкове майно і за взаємною згодою визначити право власності на окреме спадкове майно за ОСОБА_2

Учасникам справи роз*яснено, що частиною 1 ст. 1278 Цивільного кодексу України встановлено рівність часток в спадщині кожного із спадкоємців, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Однак, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на її поділ, в зручних для себе частках, який відбувається виключно за їх взаємною згодою.

Згідно ст. 1267 Цивільного кодексу України спадкоємці, за угодою між собою можуть змінити розмір частки у спадщині кожного з них. Так, якщо спадщина складається з рухомого майна, зміна розміру частки в спадщині може відбуватись за усною угодою між спадкоємцями, відносно спадщини у вигляді нерухомого майна, транспортних засобів, цінних паперів, часток у статутних капіталах господарських товариств, тощо законодавством передбачено обов’язковість письмового укладення даної угоди та її нотаріального посвідчення.

Отже, ОСОБА_2, ОСОБА_3 І,М., ОСОБА_3 не позбавлені можливості самостійно визначити окреме спадкове майно, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про розподіл спадкового майна, на що в судовому засіданні звернула увагу учасників справи заінтересована особа - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу ОСОБА_5

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцями однією сім’єю до дня смерті, встановлення факту прийняття спадщини,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 1264 ЦК України, ст. ст. 1267, 1268, 1269, 1270, 1278 ЦК України, 1.1.,1.2, 3.1, 3.3, 3.14, 3.15, 3.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595) з подальшими змінами, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання з спадкодавцями однією сім’єю до дня смерті, встановлення факту прийняття спадщини – відмовити за безпідставністю вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя