Ухвала суду № 73215230, 26.03.2018, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1370/15-к

Провадження №1-кп/523/54/18

УХВАЛА

26.03.2018 року

Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси в складі: головуючого судді Шкорупеєва Д.А., суддів Лупенко А.В., Позняка В.С., при секретарі Луженко В.П., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 4 Фомічова Ф.Ф., захисників Рудніченко М.С., Клименко Л.Г., Клименко А.А., Стельмаха Є.А., потерпілого ОСОБА_6, представників потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні по звинуваченню ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 186 ч. 5 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженню по звинуваченню ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 186 ч. 5 КК України.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор висловив свою думку, щодо необхідності продовження обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на ризики передбачені ст. 177 КПК України, тяжкість покарання.

Крім того, суд розглянув письмове клопотання захисника Стельмаха Є.А., про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10, на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований лише на підставі ризиків передбачених ст. 177 КПК, доказів по справі не має, а також просив врахувати те, що ОСОБА_10, раніше не судимий, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утримані дитину хвору на ДЦП, надав суду характеристики на обвинуваченого ОСОБА_10, від громади села завірених селищним головою.

Заслухавши думки захисника Клименко Л.Г., яка просила змінити запобіжний захід ОСОБА_13, на більш м'який запобіжний захід, захисника Рудніченко М.С., яка заперечувала проти клопотання прокурора, та просила суд взяти до уваги, стан здоров'я її підзахисного, також те що ОСОБА_11М має на утриманні малолітню дитину, він ніколи не зривав судові засідання своїми неявками, та просила змінити відносно її підзахисного запобіжний захід на домашній арешт, обвинувачених, які підтримали своїх захисників, потерпілого ОСОБА_6, який заперечував проти зміни запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11 оскільки саме ОСОБА_10, на його думку був організатором злочину, та підтримав клопотання прокурора щодо продовження запобіжних заходів, щодо обвинувачених. Представників потерпілого - адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також підтримав думку потерпілого.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу, та продовжити відносно обвинувачуваних ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, за нижченаведеними обставинами.

Дослідивши обвинувальний акт з доданими до нього документами, заслухавши думки учасників судового розгляду, суд враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу обвинуваченим не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про осіб обвинувачених, а саме: те, що вони обвинувачуються в скоєнні тяжкого злочину, відсутні належні гарантії та підтвердження соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики їх ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, тиску на потерпілих та свідків, які не були допитані судом, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченим, відповідності особам обвинувачених та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання та зміни обвинуваченим інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

Так, стаття 177 КПК України, встановлює, що на ряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинувачених, у тому числі наявність в них родини й утриманців, репутацію обвинувачених, їх майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди.

З огляду на п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Приймаючи до уваги викладені обставини та встановлені в судовому засіданні ризики, суд доходить до висновку про те, що, оскільки обвинувачений ОСОБА_12, не порушував покладені на нього обов'язки, має постійне місце проживання, не має наміру перешкоджати судовому слідству, тому приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_12, слід продовжити міру запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, щодо обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, суд прийшов до висновку про необхідність продовження відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 331, 177, 178, 183, 194, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника Стельмаха Є.А., про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_10, - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - Рудніченко М.С., про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою більш м'який запобіжний захід, - відмовити.

Продовжити у відношенні обвинуваченого у відношенні обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, на 60 днів, тобто до 24.05.2018 року.

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, на 60 днів, тобто до 24.05.2018 року.

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, на 60 днів, тобто до 24.05.2018 року.

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів, тобто до 24.05.2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 такі обов'язки:

1.Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

2.Знаходитись за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 та не відлучатись у період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.

3.Заборонити підозрюваному ОСОБА_12 будь-яким способом спілкуватись потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених на стадії судового слідства здійснює прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подати на неї разом із остаточним рішенням по справі.

Головуючий суддя Д.А. Шкорупеєв

Судді А.В. Лупенко

В.С. Позняк