Рішення № 73214448, 05.04.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/368/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області

визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. З позовної заяви, вбачається, що 11 квітня 2014 року померла мати позивача ОСОБА_2. Після смерті спадкодавця залишилося спадщина, яка складалась із житлового будинку в с. Приморське Кілійського району Одеської області, вул. Бочковича, 65. ОСОБА_2 залишила на ім’я позивача заповіт. Зазначений житловий будинок належав до складу колгоспних дворів. За життя спадкодавця так і не було виготовлено правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на побудований житловий будинок. Під час звернення до приватного нотаріуса позивачу було надано роз’яснення щодо того, що з доданих документів до нотаріальної контори право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано, що не можливо видати свідоцтва про право власності на спадщину, тому нотаріус радив звернутися до суду.

В зв’язку з вищезазначеним позивач просив суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок в с. Приморське Кілійського району Одеської області, вул. Бочковича, 65, який складається з: літ. А - житловий будинок, житловою площею 41,2 кв.м., загальною площею 65,7 кв.м., літ. Б – сарай, літ. В – літня кухня, літ. Г - сарай, літ. Д – сарай, літ. Е – убиральня, №1-6 надвірні споруди, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 11.04.2014 року.

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу в підготовчому судовому засіданні без її участі.

Представник відповідача – Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав заяву про згоду з позовом та розгляд справи без його участі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, в зв’язку з визнанням відповідачем позову суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З заповіту від 02.08.2013 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, ОСОБА_2на випадок своє смерті заповідала ОСОБА_1 все її майно, де б воно не знаходилося із чого б воно не складалося та взагалі все те, на що вона за законом матиме право та на що буде їй належати на момент смерті.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії І-ЖД № 371947, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 224, ОСОБА_2, померла 11.04.2014 року.

Згідно виписки з погосподарської книги виданої виконавчим комітетом Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 113 від 14.02.2018 р., ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: с. Приморське, вул. Бочковича, 65. Правовстановлюючі документи на право власності на житловий будинок відсутні. ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 14.04.1991 р. двір за адресою: с. Приморське Кілійсього району Одеської області по вул. Бочковича, 65 відносився до типу колгоспного та на цю дату була зареєстрована та проживала: ОСОБА_2, - голова домогосподарства, ІНФОРМАЦІЯ_2 (померла 11.04.2014 р.). Земельна ділянка площею 0,15 га, розташована за адресою: с. Приморське, вул. Бочковича, 65, приватизована згідно п. 667 рішення виконавчого комітету Приморської сільської ради народних депутатів від 11.11.1993 р. «О передаче земли в частную собственность». Державний акт ОСОБА_2 на дану земельну ділянку не видавався, в оренду земельна ділянка не надавалась, перебувала в користуванні.

Відповідно листа КПКРР «Районне бюро технічної інвентаризації» № 467 від 06.09.2017 р., станом на 01.01.2013 р. право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область Кілійський район, с. Приморське по вул. Бочковича, 65 – не зареєстровано.

Згідно технічного паспорту, складеного КПКРР «Районне бюро технічної інвентаризації» 10.07.2017 р., житловий будинок по вул. Бочковича, № 65 в с. Приморське Кілійського району Одеської областіскладається з: літ. А - житловий будинок 1962 року забудови, житловою площею 41,2 кв.м., загальною площею 65,7 кв.м., літ. Б – сарай, літ. В – літня кухня, літ. Г - сарай, літ. Д – сарай, літ. Е – убиральня, №1-6 надвірні споруди.

Відповідно до інформаційного листа приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за вих. № 22/01-16 від 31.01.2018 року вбачається, що позивачу рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 50738456 від 31.01.2018 р., сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу ОСОБА_3, відносно ОСОБА_2, інформація відсутня.

При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім'ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.

Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об’єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно п.5 ч. 2 ст. 293, ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Зважаючи на зазначене, встановлений факт належності житлового будинку ОСОБА_2, як члену колишнього колгоспного двору, оскільки правовстановлюючий документ на даний будинок відсутній і вказана особа дійсно входила до складу відповідного колгоспного двору.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов’язкова частка)

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на той факт, що після смерті ОСОБА_2 позивач є спадкоємцем за заповітом та судом встановлено, що в зв’язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв’язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК, ст. ст. 16, 1261,1233 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок розташований в с. Приморське Кілійського району Одеської області, вул. Бочковича, 65, який складається з: літ. А - житловий будинок, житловою площею 41,2 кв.м., загальною площею 65,7 кв.м., літ. Б – сарай, літ. В – літня кухня, літ. Г - сарай, літ. Д – сарай, літ. Е – – убиральня, 1-6 надвірні споруди, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 11.04.2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4