Постанова № 73213354, 04.04.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/189/18

провадження № 3/488/284/18

П О С Т А Н О В А

04.04.2018 року м.Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Непша О.І.,

за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працює, мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул. Ударна, 14/3, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпроАП,

в с т а н о в и в :

07 січня 2018 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в Корабельному районі м.Миколаєва по проспекту Богоявленському в районі перехрестя з вулицею Гагаріна, в стані алкогольного сп’яніння. Медичний огляд проводився на місці зупинки за згодою водія і в присутності двох свідків за допомогою алкотестеру “Драгер” “АLCOTEST 6810 ARAM 2235”. Показаннями приладу (тест № 1727 від 07 січня 2018 року) склали 1, 69 проміле.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився. Останній був представлений адвокатом, який зазначив, що його довіритель своєї вини у правопорушенні не визнає, оскільки не керував транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_3 (працівник поліції) в судовому засіданні пояснив, що водій рухався по пр.Богоявленський та був зупинений на перехресті з вул.Гагарін. Водій був військовослужбовцем. Йому запропонували пройти медичний огляд, але водій довго вагався, чи пройти тест на місці, чи їхати в медичний заклад, або ж взагалі відмовитися від огляду. Врешті-решт водій пройшов тест на місці за допомогою алкотестеру.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона була свідком того, як особа в нетверезому стані перебувала за кермом. 07 січня 2018 року приблизно о 4-5 годині 00 хвилин вона зі своїм хлопцем їхала з центру м.Миколаєва до Корабельного району на її автомобілі. Їх зупинили працівники поліції для участі в огляді, за кермом вона бачила чоловіка у військовій формі. Як вона зрозуміла зі слів поліцейських, патрульні переслідували цього чоловіка. При ній чоловік продув мундштук, прилад показав стан сп?яніння. Чоловік у всьому звинувачував свою дружину.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він повертався зі своєю дівчиною (ОСОБА_4) приблизно о 1-2 години ночі. Їх зупинив наряд поліції за рух у лівому ряді. Після того вони поїхали за кавою на автозаправку “WOG” неподалік супермаркету «Таврія», а коли поверталися через 15 хв., то на Жуковському кільці побачили автомобіль ОСОБА_2 та дві патрульні машини. ОСОБА_2 підвели, він продув у трубку, показники склали 1, 62 – 1, 69 проміле. На місці зупинки він бачив ОСОБА_2 та його дружину. ОСОБА_2 просив вибачення у поліцейських, як уточнив свідок («нив»), казав, з ким не буває. Свідок не пам?ятає, аби ОСОБА_2 казав, що він не був за кермом. А дружина казала останньому: «я ж тобі казала – не сідай».

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в них з ОСОБА_2 відносини товариські. 06 січня 2018 року ОСОБА_2 з товаришем приблизно о 17 год. 00 хв. приїхали до нього у гараж в кооперативі “Південний”, де ремонтували автомобіль і разом вживали спиртні напої. Після 03 год. ОСОБА_2 почав збиратися додому, сказавши, що треба забрати дружину, яка його шукає. Вони поїхали шукати дружину, за кермо автомобіля ОСОБА_2 сів саме свідок ОСОБА_6. Як тільки виїхали з кооперативу, то побачили патрульну машину, він кинув автомобіль разом з ОСОБА_2 та втік.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона з ОСОБА_2 знайома, він знімає гараж в АГК “Південний-3”. З 06 на 07 січня 2018 року вона чергувала в АГК. У ОСОБА_6 ремонтували автомобіль, в тому числі і ОСОБА_2. ОСОБА_6 був «випивший», а ОСОБА_2 дуже п?яний. В якійсь час вони попросили випустити їх з території гаражного кооперативу. ОСОБА_6 сів за кермо машини ОСОБА_2, вона їх випустила. Орієнтовно через 15-20 хв. прибіг ОСОБА_6 і сказав, що їх зустріли патрульні.

Свідок ОСОБА_8 (співмешканка ОСОБА_9В.) в судовому засіданні пояснила, що 06 січня 2018 року вона посварилася зі співмешканцем і біля обіду він поїхав своїм автомобілем. Наступного дня під ранок вона йому додзвонилася, зрозуміла, що він нетверезий. ОСОБА_2 сказав, що він у гаражі в ОСОБА_10. Вона сказала, що приїде на таксі. Доїхала до гаражів, побачила, що стоїть їх автомобіль та поліцейські. Її чоловік був у військовій формі і казав, що він не був за кермом, а був ОСОБА_6 (ОСОБА_9). Патрульні зупинили хлопця і дівчину, вони були свідками. Співмешканець сказав, що ОСОБА_6 був не такий п?яний як він, і вирішив відвезти ОСОБА_2 додому. Згодом ОСОБА_9 подзвонив, вибачався, сказав, що йому права також потрібні.

Вислухавши пояснення свідків, переглянувши відеозапис з місця події, вивчивши протокол серії БД № 061588 від 07 січня 2018 року матеріали справи та надавши оцінку представленим доказам, суддя находить доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Так, на відеозапису, представленому адвокатом, наявний лише початок погоні за транспортним засобом, схожим на ВАЗ. Ні номерів машини, ні обличчя водія розрізнити неможливо. Так само, складно ідентифікувати місце початку погоні.

В самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 жодних зауважень, що не він керував автомобілем, не виклав; не чули на місці зупинки таких заяв від нього ні працівник поліції ОСОБА_3, ні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вказана версія з?явилася у ОСОБА_2 значно пізніше, після надходження адміністративних матеріалів до суду, що вже само по собі викликає обґрунтовані сумніви у її правдивості.

Свідок ОСОБА_7 вказала, що за кермом під час виїзду з автокооперативу був ОСОБА_9, який повернувся через 15-20 хв. В той же час свідок об?єктивно не могла знати, чи сідав за кермо сам ОСОБА_2 протягом цього часу. Власне ОСОБА_6 зазначив, що він кинув автомобіль, коли побачив патрульних, і втік, за такого він об?єктивно не міг знати, чи продовжив керувати ОСОБА_2 машиною вже тоді, коли ОСОБА_6 в салоні не було.

До показань свідка ОСОБА_8 (співмешканки особи, яка притягується до відповідальності) суддя взагалі відноситься стримано, оскільки вони суперечать усім доказам, наявним у справі, щодо місця перебування автомобіля ОСОБА_2 під час затримання. Так, у протоколі місцем складання зазначене перехрестя пр.Богоявленського та вул.Гагаріна, і знову ж таки жодних зауважень щодо саме цього місця ні свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ні самим ОСОБА_2 в протоколі не викладено.

Оскільки визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП України стягнення є безальтернативним і не дозволяє судді, як це передбачено ч.2 ст.33 КУпАП, враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя накладає на останнього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної норми.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника також слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.283-284, 289, 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, який перерахувати в державний бюджет (р/р 31111149700001, одержувач: Миколаївська ГУК - Миколаївської області/21081300, ОСОБА_10: ГУДКСУ в Миколаївській області, ОКПОУ: 37992030, МФО: 826013), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) в бюджет Корабельного району (р 31211206700004, ОСОБА_10 одержувача ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО банку 826013, ЄДРПОУ 37992781, одержувач – державний бюджет Корабельного району м. Миколаєва, код класифікації доходів: 22030101).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд, який прийняв постанову.

Суддя О.І.Непша