Рішення № 73213305, 05.04.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/741/16-ц

Провадження 2/483/4/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

29 березня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Очаківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення та визнання незаконним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, –

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до Очаківської міської ради та ОСОБА_3. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вони з відповідачкою є власниками домоволодінь № 138 та № 137 по вул. Слобідській (до зміни назви – Цокуренка) в м. Очакові Миколаївської області. Рішенням Очаківської міської ради № 20 від 29 січня 2010 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на ім’я відповідачки ОСОБА_3 на посвідчення права власності останньої на земельну ділянку площею 0,0314 га для будівництва та обслуговування житлового будинку № 137 за вказаною вище адресою. Посилаючись на те, що відповідачка протизаконно, без його дозволу як сумісного землекористувача, встановила межі та приватизувала частину подвір’я, яка на протязі багатьох років була у спільному користуванні, що унеможливлює під’їзд до гаражу, що належить йому на праві власності, просив визнати незаконним та скасувати рішення Очаківської міської ради № 20 від 29 січня 2010 року, а також визнати незаконним та зняти з реєстрації свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0314 га за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Слобідська, 137.

Ухвалою від 15 лютого 2017 року у зв’язку зі смертю ОСОБА_5 в якості належних позивачів було залучено правонаступників останнього – ОСОБА_1 та ОСОБА_6. В подальшому, 22 лютого 2018 року останнього було виключено з числа позивачів за відсутністю в нього права вимоги.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі. При цьому представник позивачки додатково наголошувала на тому, що згідно з договором купівлі-продажу від 23 травня 1996 року відповідачка ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_7 27/100 частки житлового будинку за адресою: м. Очаків, вул. Слобідська, 137, а відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 березня 2008 року їй належить цілий житловий будинок за вказаною адресою, що беззаперечно свідчить про наявність порушень під час передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали, вважали вимоги ОСОБА_1 безпідставними, посилаючись на те, що оспорюваним рішенням Очаківської міської ради відповідачці було передано у власність земельну ділянку площею 0,0314 га для будівництва та обслуговування житлового будинку № 137 по вул. Слобідській в м. Очакові, ділянкою саме у такому розмірі вона володіє, суміжних з позивачкою меж не порушує, крім того, останньою не доведено факт порушення її прав ОСОБА_3.

Представник відповідача – Очаківської міської ради в судове засідання не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. В минулих судових засіданнях вважала вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, оскільки земельну ділянку відповідачці ОСОБА_3 було передано з дотриманням усіх вимог чинного земельного законодавства. Крім того, в технічній документації із землеустрою на ім’я відповідачки міститься погодження меж земельної ділянки із усіма сусідами, зокрема із суміжним землекористувачем ОСОБА_5.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши спеціаліста, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого.

ОСОБА_5 за життя належав житловий будинок, розташований за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Слобідська, 138, що підтверджується свідоцтвом про право власності за законом та угодою про розподіл спадкового майна від 20 серпня 2002 року (т. 1 а. с. 11, 12).

Також відповідно до державних актів на право власності на землю (т. 1 а. с. 13, 14) ОСОБА_5 належали земельні ділянки площею 0,0048 га та 0,0627 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Слобідська (Цокуренка), 138, що були видані йому на підставі рішення VII сесії V скликання Очаківської міської ради № 21 від 10 листопада 2006 року.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії І-ФП № 241550 від 12 липня 2016 року (т. 1 а. с. 83), ОСОБА_5 помер 11 липня 2016 року.

Після смерті ОСОБА_5 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом від 24 травня 2017 року позивачка ОСОБА_1 стала власницею земельної ділянки площею 0,0627 га за вказаною вище адресою (т. 1 а. с. 183-185).

Власницею домоволодіння № 137 по вул. Слобідській в м. Очакові є відповідачка ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18318498 від 31 березня 2008 року (т. 2 а. с. 34, 35). Вказаний житловий будинок належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2006 року (т. 2 а. с. 36-37), відповідно до якого ОСОБА_7 продав відповідачці 27/100 часток вказаного домоволодіння.

19 жовтня 2007 року на підставі рішення Очаківської міської ради № 19 від 29 січня 2008 року Очаківською міською філією ММБТІ було виготовлено технічний паспорт на ім’я відповідачки ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 156 (звор.бік)-158) на цілий житловий будинок № 137 по вул. Слобідській в м. Очакові, що спростовує твердження представника позивачки про наявність порушень вимог чинного законодавства під час видачі відповідачці свідоцтва про право власності на цілий житловий будинок.

Рішенням XXXVI сесії V скликання Очаківської міської ради № 27 від 18 грудня 2009 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0367 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Очаків, вул. Слобідська (Цокуренка), 137 (т. 2 а. с. 29).

При виготовленні технічної документації працівниками ДП «Центр державного земельного кадастру» площа земельної ділянки була зменшена з 0,0367 га до 0,0314 га, що також підтверджується копією кадастрового плану земельної ділянки (т. 2 а. с. 38).

На підставі рішення XXXVІI сесії V скликання Очаківської міської ради № 20 від 29 січня 2010 року (т. 2 а. с. 45) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на земельну ділянку площею 0,0314 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Очаків, вул. Слобідська, 137 на ім’я відповідачки ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 45).

У вказаній вище технічній документації міститься власноручна розписка від 14 січня 2010 року сумісного землекористувача ОСОБА_5, що проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він не має претензій до існуючих меж з земельною ділянкою по вул. Слобідській, 137 (т. 2 а. с. 42).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що позивачкою та її представником у судовому засіданні не доведено за допомогою належних, допустимих та беззаперечних доказів того факту, що померлий ОСОБА_5 як сумісний землекористувач не давав погодження меж земельної ділянки із відповідачкою ОСОБА_3.

Відсутність порушень під час передачі у власність земельної ділянки на ім’я відповідачки також підтвердила допитана в якості спеціаліста в судовому засіданні ОСОБА_8, яка на той час працювала директором ПП «Земельно-кадастрове бюро», та додатково пояснила, що під’їзд до гаражу позивачки взагалі є землею комунальної власності, не переданий ані у власність ані у користування, крім того, відсутня дія сервітуту для проїзду на транспортному засобі.

За клопотанням представника відповідачки в справі було проведено кадастрову зйомку земельної ділянки для встановлення її фактичних меж та відстані від суміжних земельних ділянок (т. 1 а. с. 144). Вказаним документом також підтверджується відсутність будь-яких порушень з боку відповідачки під час отримання нею у власність земельної ділянки.

Суд констатує, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Особа, право якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених (оспорюваних) прав та впливає на порушника.

Разом із тим, позивачкою та її представником жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок отримання відповідачкою у власність земельної ділянки порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1, суду не надано.

Допитані в якості свідків за клопотанням представника позивачки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 дали показання, які не мають жодного відношення до предмету розгляду справи, а тому і не можуть бути взяті судом до уваги.

За таких обставин, належні, допустимі та переконливі докази вчинення відповідачкою внаслідок приватизації земельної ділянки перешкод позивачці у користуванні її майном, зокрема, в під’їзді до гаражу, у матеріалах справи відсутні. Крім того, позивачкою не доведено, що поновлення її прав потребує саме скасування рішення Очаківської міської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на ім’я ОСОБА_3.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявні у ній докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підлягають стягнення з позивачки на користь відповідачки понесені нею та документально підтверджені витратина правову допомогу в розмірі 2 500 грн та витрати на кадастрову зйомку земельної ділянки в сумі 600 грн (т. 1. а. с. 172-174).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Очаківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Очаківської міської ради № 20 від 29 січня 2010 року та визнання незаконним свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0314 га за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Слобідська, 137, – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 – 3 100 (три тисячі сто) гривень в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2018 року.