Ухвала суду № 73211684, 05.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.04.2018

Справа № 320/1089/17-к

(1-кп/320/85/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

при секретарі – Фурсовій Л.І.,

за участю прокурора – Щербини О.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_3,

потерпілих – ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12016080140004077 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.289 КК України та ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження № 12016080140004077 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.289 КК України та ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

01 листопада 2017 року ухвалою слідчого судді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався та нині спливає 13.04.2018.

Судовий розгляд у даному кримінальному проваджені триває.

Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1, у зв’язку з тим, що ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, не відпали, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, джерел доходів не має, є особою без постійного місця проживання, не має стійких соціальних зв’язків, під час досудового розслідування його було оголошено у розшук, а тому він може вчинити новий злочин та переховуватись від суду, крім того, судовий розгляд не закінчено та не буде закінчено до закінчення терміну дії запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку всіх учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суддя зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суддя своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Виходячи з вимог п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р., справа «Харченко проти України», суд кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог частини 3 статті 331 КПК України 2012 року, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Крім того, в рішенні «Харченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначає, що продовження строку тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом свободи особистості.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_1 з урахуванням того, що він обґрунтовано обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, джерел доходів не має, є особою без постійного місця проживання, не має стійких соціальних зв’язків, під час досудового розслідування його було оголошено у розшук, а тому він може вчинити новий злочин та переховуватись від суду.

За таких обставин, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, а також приймаючи до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, крім того, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, врахованим під час обрання вказаного запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 2 місяців.

Мотивованого клопотання щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого до суду не надійшло, а тому, підстав для цього у суду немає.

Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.289 КК України - продовжити на 2 (два) місяці (але не більш ніж на 60 днів) з 05 квітня 2018 року по 04 червня 2018 року, включно на умовах ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 01.11.2017.

Копію ухвали надіслати Начальнику Запорізького СІЗО, для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ