Постанова № 73209657, 05.04.2018, Олександрівський районний суд Донецької області

Провадження № 2-а/240/2/18

Справа № 240/102/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 квітня 2018 р. с. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого: - судді Попович І.А.

участю

позивача: - ОСОБА_1

відповідача: - ОСОБА_2

секретаря судового засідання: - ОСОБА_3

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - співробітника СРПП Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

19 лютого 2018 року позивач звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 - співробітника СРПП Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, що розташоване смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області, вул. Самарська 21, про скасування постанови серії БР № 077162 від 08.02.2018 року.

Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року позовна заява була залишено без руху.

26.03.2018 року позивачем виконано вимоги ст. 160 та 161 КАС України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постанову серії БР №077162 від 08.02.2018 року складено у протизаконний спосіб та вона підлягає скасуванню з наступних підстав: поліцейський ОСОБА_2 склав постанову за адресою смт. Олександрівка на перехресті вулиць Центральна та вул. Набережна біля буд. 7, без його присутності, в середині службового автомобіля поліції та звинуватив його в порушенні ч. 2 п. 31 ПДР України, що підпадає під дію ч. 1 ст. 121 КУпАП. Поліцейським ОСОБА_2 не було йому розтлумачено і в повному обсязі не оголошено його права перед розглядом справи, що суттєво вплинуло на результати розгляду справи, не вислухав його доводи в яких він зазначав про відсутність в його діях адміністративного правопорушення, інші обставини, його майновий стан, що мали суттєво вплинути на результати розгляду справи, вів себе упереджено. Просить скасувати постанову серії БР №077162 від 08.02.2018 року, провадження у справі закрити через те, що поліцейський ОСОБА_2 протизаконно склав постанову на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє складати постанову, розглядати справу виключно за місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи; відповідач ОСОБА_2 позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не ознайомив в повному обсязі позивача з його правами до складання постанови і склав постанову в службовому автомобілі без участі позивача; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого у задоволенні позову позивача просить відмовити, посилаючись на те, що позивач помилково вважає, що його зупинили за порушення п. 2 п. 31 ПДР України, оскільки позивачу під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача було роз’яснено суть скоєного ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КУпАП з посиланням на п.п. 31.6. п. «б» ПДР України. Зазначено також, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР №077162 було складено 08.02.2018 р. за адресою яку вказана в постанові, а саме смт. Олександрівка, на перехресті вулиць Центральна та вул. Набережна, біля будинку № 7, відповідно до вимог п. 4 "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395", де і було зупинено позивача, а не в відсутність позивача, з врахуванням ст.ст. 33-35 КУпАП, та думка позивача, що йому не було розтлумачено і в повному обсязі не оголошено його права перед розглядом справи є суб’єктивною, доводи, які зазначали про нібито відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, інші обставини, його майновий стан, що мали суттєво вплинути на результати розгляду справи, були також враховані. Відповідач вважає, що усі доводи, на які вказує позивач, є помилковими, оскільки позивачеві, враховуючи наявність знань державної мови, було роз’яснено його права відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення зрозумілою йому мовою, та надано постанову для ознайомлення, у тому числі і з текстом роз’яснень його прав як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, який позивач читати категорично відмовився, під час зупинки провокував працівників поліції на конфліктні дії, поводився зухвало, відмовлявся пред’явити посвідчення водія згідно пункту 2.1. ПДР України, умисно затягував час, утягував у дискусії, необгрунтовано звинувачував у порушенні його законних прав, перебивав, або взагалі ігнорував доведення суті вчиненого ним адміністративного правопорушення.

До заперечення відповідачем надано відеозапис та два фотознімки (а.с.34,35) відеозапис.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на підстави викладені в позові, просив їх задовольнити, надавши пояснення відповідні викладеному в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач, позовні вимоги не визнав, посилаючись на підстави викладені в відзиві, просив відмовити в їх задоволені, надавши пояснення відповідні викладеному в відзиві. Додатково пояснив, що не відповідність зазначених в копії постанови, що була вручена позивачу під час її складення, пунктів ПДР з пунктами, що містяться в копії постанові, що була надана суду відповідачем, може пояснити тим, що можливо в нього в той час погано писала ручка.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши долучені сторонами письмові докази, фото та відеозапис, встановив наступні обставини, та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року за № 580, передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За вимогами п. 31.4.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.3. Зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до вимог п. 31.6 "б", забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

За вимогами ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: за частинами перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121.

Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

За вимогами ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

За вимогами ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за данне адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст. 283 КУпАП).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. (ст. 285 КУпАП).

За вимогами п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Судом в судовому засіданні встановлено наступне.

08 лютого 2018 року у смт. Олександрівка на вул. Центральна інспектором СРПП Олександрівського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 077162 від 08.02.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21103, номерний знак НОМЕР_1, 08.02.2018 року о 00:00 у смт. Олександрівка на перехресті вулиць Центральна та вул. Набережна, керував даним транспортним засобом на якому не горіла лампа правого заднього габариту в темну пору доби, чим порушив п.п. 31.4.3 ПДР України. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП. Керуючись ст. ст. 33 та 284 КУпАП, постановив: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) гривень.

Постанова містить підпис посадової особи, яка винесла постанову, підпис позивача про отримання копії постанови (а.с.5), та власноручне зазначення про те, що не працював задній габарит. Постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. На зворотній стороні постанови мається текст з правами особи яка притягається до адміністративної відповідальності та запис с правами та обов'язками не ознайомлений.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис на СD-R диску та два фотознімка, доданих відповідачем до відзиву.

Відеозапис містить зображення не ідентифікованого автомобіля, в якому за кермом сидить позивач. Працівники поліції, стоячи біля водійської двері автомобіля на якій відкрито скло, просять позивача надати водійське посвідчення для складання постанови за те, що на автомобілі не горить лампа правого заднього габариту в темну пору доби, на що позивач категорично відмовляється, стверджуючи, що коли він починав свій рух то впевнився, що всі лампи в справному стані. Пояснює працівникам поліції, що коли приїде додому то дану несправність усуне. Згодом позивач погодився пред'явити працівниками поліції документи, якщо вони принесуть постанову для її складання безпосередньо до автомобіля. Після чого поліцейський просить свого напарника принести постанову (а.с.36).

З фотознімків зроблених в темну пору доби, вбачається, що на автомобілі з номерними знаками АХ 2110 ЕМ не горить правий габаритний ліхтар (а.с.35).

Відповідач, будучі працівником підрозділу Національної поліції, що має спеціальне звання, відповідно до покладених на нього повноважень та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, що передбачені частинами перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 258 КУпАП та п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем вимог щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення та вважає помилковим посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 по справі №1-11/2015, оскільки дане рішення було ухвалено до внесення змін до законодавства про адміністративне правопорушення Законом України № 596-УІІ від 14.07.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, та адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Стосовно посилання позивача на не роз’яснення відповідачем прав позивача, суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що постанова про адміністративне правопорушення була складена в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (позивача у справі), який отримав копію постанови зазначивши, що з правами та обов'язками не ознайомлений. Зазначений напис зроблений за зворотній стороні постанови, яка містить перелік прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість позивача самостійно ознайомитися з правами викладеними на зворотній стороні постанови, на місці її складення. Проте відповідач у судовому засіданні не довів належними доказами про роз'яснення прав особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності, до розгляду справи по суті та винесення постанови.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, крім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наданий відповідачем доказ - відеозапис фіксування правопорушення не підтверджує відповідність дій відповідача відповідно до вимог ст. 279 КУпАП та п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Постанова, що оскаржується, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та додатку № 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, на звороті постанови містяться права, які необхідно роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач, а ні у позові, а ні у судовому засіданні не оспорював факт непрацюючого габаритного ліхтаря, що є порушенням п. 31.6 "б" ПДР України.

Порушення суб’єктом владних повноважень установленої процедури розгляду адміністративної справи є підставою для застосування заходів дисциплінарної відповідальності до цього суб’єкта, однак не звільняє правопорушника від притягнення його до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

Однак в судовому засіданні було встановлено, що копія постанови, видана особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності не відповідає оригіналу постанови, яка направлена до ВДВС, копія якої надана суду, в частині викладення пункту ПДР, порушення якого інкримінується позивачу.

Зазначений в копії постанови, яка отримана особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а відповідно й в оригіналі постанови п. 31.4.3 не передбачає заборони експлуатації транспортного засобу, за виявлених під час складання постанови недоліків в його технічному стані.

Виправлення в постанові, на відповідний виявленому недоліку п. 31.6 б) після складення постанови та вручення її копії особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, є грубим порушенням ст. 283, 285 КУпАП, та розділу ІV Інструкції затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, які не передбачають можливості внесення будь-яких виправлень в постанову після її винесення.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача, щодо зазначеного виправлення, як недостовірні.

При вирішенні адміністративного позову суд не обмежений повноваженнями, визначеними ст. 245 КАС України, а наділений ще й повноваженнями, визначеними ч.3 ст. 286 КУпАП.

З огляду на викладене, за встановлених судом обставин справи, а саме: відсутності з боку ОСОБА_1 порушень вимог п. 31.4.3 ПДР на час винесення постанови, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258, 268, 279, 283, 285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, ст. 9, 10, 72, 77, 243-246, 286 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - співробітника СРПП Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, про скасування постанови серії БР №077162 від 08.02.2018 року, - задовольнити.

Постанову серії БР №077162 від 08.02.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень,- скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, - закрити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Олександрівський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, по Жовтнева 79, ідентифікаційний код -НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2 - співробітник СРПП Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, іщо розташоване смт. Олександрівка Олександрівського району Донецької області, вул. Самарська 21, ідентифікаційний код -40109058.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_4