Рішення № 73207608, 06.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/95/18

Справа №760/21104/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Ковальської К.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Полтєва Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві позовну заяву ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та покладення обов"язку вчити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з позовом Міністерства оборони України та просила суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 внаслідок травми та причини смерті, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві",

зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 внаслідок травми та причини смерті, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_4, з яким вона з 14.01.1975 перебувала у шлюбі, з 15 травня 1971 року по 28 січня 2003 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та Російської Федерації, після звільнення зі служби приїхав на Україну, де отримав паспорт громадянина України та відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист» отримував пенсію як ветеран військової служби та користувався пільгами, які встановлені законодавством України для даної категорії населення.

Зазначено, що ОСОБА_4 під час проходження служби в якості мічмана на підводних атомоходних човнах Тихоокеанського флоту Збройних сил СРСР, в квітні 1974 року, втратив свідомість, та під час падіння вдарився потиличною частиною голови, що призвело до тілесних ушкоджень, та підтверджується записами з медичної книжки. В подальшому після звільнення з військової служби дана травма (ЧМТ, струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки (17 квітня 1979р.), та травма- довготривала дія джерел електромагнітних полів (ЕМП 1974-2002 р.р.(опромінення від атомних реакторів на атомоходних підводних човнах) призвели до розвитку «внутрішньо мозкової пухлини (гдіобластома «рак головного мозку») лівої тім'яної області лівої півкулі головного мозку, що підтверджено Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 3763 від 12 жовтня 2015 року, та в зв'язку з чим, її чоловіку ОСОБА_4 10 жовтня 2015 року, у зв'язку з травмою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, було встановлено першу групу інвалідності, та було надано пільги, передбачені для ветеранів війни інвалідів війни.

Зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловік позивачки помер, причиною смерті, у відповідності до довідки про причину смерті, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 Центром первинної медико-санітарної допомоги №2 - є ракова інтоксикація ІІ, рак головного мозку.

Позивачка пояснила, що згідно Витягу з протоколу засідання ЦВЛК № 1215 від 21 березня 2016 року: травма - ЧМТ, струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки (17 квітня 1979р.), травма-довготривала дія джерел електромагнітних полів (ЕМП 1974-2002 р.р.), призвели до розвитку раку головного мозку, ракової інтоксикації II», що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і підтверджено відповідними документами - є травмою і причиною смерті, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Позивачка зазначила, що у квітні та повторно у червні 2016 року звернулася у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» через Київський міський військовий комісаріат, до Міністерства оборони України, з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті її чоловіка, надавши усі необхідні для призначення допомоги документи.

Позивачка посилалася на те, що за результатами розгляду даної заяви, комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби їй відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з тих підстав, що ОСОБА_4 на день смерті він не був військовослужбовцем, крім того, останній звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації, що також не дає підстав для призначення одноразової грошової допомоги.

Позивачка вважає зазначені дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом та просила його задовольнити.

Ухвалою судді від 03.01.2017 відкрито провадження у справі.

З письмових заперечень представника Міністерства оборони України, які надійшли дло суду 15.03.2017, вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що ОСОБА_4 був звільнений з лав Збройних сил Російської Федерації та на день смерті на військовій службі не перебував, крім того, з Російською Федерацією не було укладено міждержавних угод щодо здійснення виплат одноразової грошової допомоги. У зв'язку з цим сторона відповідача вважає, що позивач не має права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як член сім'ї померлого військовослужбовця.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 15 травня 1971 року по 28 січня 2003 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та Російської Федерації. Наказом командира в/ч 30810 від 28.01.2003 №31 був звільнений в запас у зв'язку з досягненням максимального віку перебування на воєнній службі (а.с. 27, 35).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 (а.с. 44).

Причиною смерті згідно довідки про причину смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 є ракова інтоксикація ІІ. Рак головного мозку С71 (а.с. 45).

З Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1215 від 21.03.2016 року вбачається, що травма - ЧМТ, струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки (17 квітня 1979р.), травма-довготривала дія джерел електромагнітних полів (ЕМП 1974-2002 р.р.) старшого мічмана у відставці ОСОБА_4, 1953 р.н., які в подальшому призвели до розвитку «раку головного мозку. Ракової інтоксикації ІІ», що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і підтверджено довідкою про причину смерті виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 Центром первинної медико-санітарної допомоги №2 Шевченківського району м. Києва; травма і причина смерті, так, пов'язані, з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 46).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 11 січня 1975 року (а.с. 22).

ОСОБА_3 15 квітня 2016 року звернулася із заявою до Військового комісаріату м. Києва з про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 47), на що листом №ВСЗ/990 від 26.04.2016 їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю підстав для такої виплати (а.с. 48). Встановлено, що ОСОБА_3 повторно звернулася до Військового комісаріату м. Києва з про виплату їй вищезазначеної одноразової грошової допомоги, на що їй було відмовлено листом №ВСЗ/1193 від 25.05.2016 (а.с. 49).

30.06.2016 ОСОБА_3 звернулася з заявою до Київського міського військового комісаріату, в якій просила направити документи за належністю до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України для призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 50-52).

Встановлено, що 04.07.2016 ВМК направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду заяву ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 53).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3, комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яка є структурним підрозділом Міністерства оборони України, було відмовлено в призначенні допомоги у зв'язку з тим, що на день смерті ОСОБА_4 не був військовослужбовцем, а також з посиланням на те, що старший мічман ОСОБА_4 звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації, що підтверджується Витягом з протоколу від 05 серпня 2016 року № 60 (а.с. 55), на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 16-1 цього закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції закону станом на день подачі позову до суду) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 цього закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 (далі по тексту - Порядок № 975).

Згідно з п. 2 Порядку № 975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 10 Порядку № 975 встановлено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

- свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

- сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

- рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);

- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до військового комісаріату із заявою про отримання одноразової грошової допомоги подано всі необхідні документи, передбачені п. 10 Порядку № 975.

Підставою для відмови у призначенні одноразової допомоги відповідач, зокрема, зазначив ту обставину, що ОСОБА_3 на день смерті не був військовослужбовцем.

Таке твердження відповідача суд вважає помилковим, оскільки, воно спростовується вищенаведеними положеннями законодавства.

Крім того, наступною з підстав для відмови відповідача в призначенні одноразової грошової допомоги позивачці, є твердження, що ОСОБА_4 звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації, на що слід зазначити наступне.

Статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються. Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди. Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємо погоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей. Законом України від 07.06.2001 року № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року. Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

Незважаючи на те, що зазначеними міждержавними Угодами не встановлено порядок отримання одноразової грошової допомоги, останні гарантують кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

Чоловік позивача був громадянином України та інвалідом війни 1 групи, що підтверджується матеріалами справи, та не було спростовано відповідачем, тому позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивачем при зверненні до відповідача надано всі необхідні документи, а тому підстави для відмови у виплаті допомоги відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової допомоги та зобов'язання останнього вжити дії, передбачені Порядком № 975, для виплати цієї допомоги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 2, 5, 6, 7, 8, 9, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 ) щодо відмови ОСОБА_3 (ІН: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 внаслідок травми та причини смерті, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 вжити дій щодо призначення та виплати ОСОБА_3 (ІН: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 внаслідок травми та причини смерті, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Усатова