Рішення № 73207577, 21.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6341/17

Провадження №2/760/3135/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.04.2017 р. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 10475,66 грн. суми страхового відшкодування, 2095,13 грн. штрафу та 1600,00 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.07.2015 р. між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4630791, за яким позивачем застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих, внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_1.

Поліс укладений із застосуванням умови, передбаченої п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме згідно п. 9 Поліс, розмір страхового платежу зменшений на 50%, оскільки страхувальником є особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що зазначено п. 6 Полісу.

24 березня 2016 р. в м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_1 скоїв зіткнення та пошкодив транспортний засіб «Chery», д.н. НОМЕР_2.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2016 р. вказана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з порушенням ПДР України, водієм ОСОБА_2

13 квітня 2016 р. до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування звернулася ОСОБА_4, яка згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля НОМЕР_3.

Згідно Ремонтної калькуляції Audatex №02306_40 від 31.03.2016 р. вартість ремонту транспортного засобу «Chery», д.н. НОМЕР_2 становить 30365,37 грн.

На виконання Полісу №АІ/4630791 та на підставі страхового акту №6282Р/40/2016 від 14.04.2016 р. ПрАТ «Страхова група «ТАС» сплатило потерпілій особі (ОСОБА_4.) страхове відшкодування у розмірі 20951,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №88859 від 28.04.2016 р.

Страхувальником є ОСОБА_5 (ліквідатор ЧАЕС 2 кат.), що зазначено в п. 6 Полісу, на підставі зазначеного факту страхувальнику була надана відповідна пільга при оформленні полісу, що зазначено в п. 9 Полісу. Але, дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, тобто страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 спеціального Закону, оскільки порушено вимогу закону щодо особистого керування транспортним засобом страхувальником-пільговиком.

Таким чином, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу 50% виплаченого страхового відшкодування, а саме в розмірі 10475,66 грн.

Позивач, з метою отримання коштів в порядку регресу, звернувся до відповідача із регресною вимогою у травні 2016 р.

26.08.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договорів №291/16 про добровільне погашення боргу, згідно якого відповідач визнав борг в сумі 10475,66 грн. та зобов'язався сплачувати суму платежами по 1000 грн. до 29 числа кожного місяця з вересня 2016 р. по 29 липня 2017 року.

Станом на дату подання позову відповідач не сплатив жодного платежу.

Згідно п. 2.4 Договору про добровільне погашення боргу, страховик має право звернутись до суду для вирішення питання про примусове стягнення суми відшкодування в разі невиконання відповідальною особою зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору про добровільне погашення боргу, у випадку порушення відповідальною особою строків сплати суми заборгованості, згідно з графіком погашення заборгованості, встановленого в п.2.2 цього Договору, відповідальна особа сплачує на користь страховика штраф в розмірі 20% від суми платежу, що є обов'язковим до сплати.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 20% від суми боргу, а саме в розмірі 2095,13 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить проводити розгляд справи без його участі. Зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно вимог ст. 280 Цивільного Процесуального Кодексу України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Так, дослідивши матеріали справи‚ суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судом встановлено, 28.07.2015 р. між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4630791, за яким позивачем застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих, внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_1. Строк дії з 29.07.2015 р. до 28.07.2016 р.

Поліс укладений із застосуванням умови, передбаченої п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме згідно п. 9 Поліс, розмір страхового платежу зменшений на 50%, оскільки страхувальником є особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що зазначено п. 6 Полісу.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2016 р. визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 24 березня 2016 р. о 08 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_1 під час руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпеченого інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

13 квітня 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля НОМЕР_3 є ОСОБА_4.

ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4 у зв'язку з укладенням шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_6.

Згідно Ремонтної калькуляції Audatex №02306_40 від 31.03.2016 р. вартість ремонту транспортного засобу «Chery», д.н. НОМЕР_2 становить 30365,37 грн.

На виконання Полісу №АІ/4630791 та на підставі страхового акту №6282Р/40/2016 від 14.04.2016 р. ПрАТ «Страхова група «ТАС» сплатило потерпілій особі ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 20951,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №88859 від 28.04.2016 р.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Пунктом 13.2. ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Страхувальником є ОСОБА_5 (ліквідатор ЧАЕС 2 кат.), що зазначено в п. 6 Полісу, на підставі зазначеного факту страхувальнику була надана відповідна пільга при оформленні полісу, що зазначено в п. 9 Полісу. Але, дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, тобто страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 спеціального Закону, оскільки порушено вимогу закону щодо особистого керування транспортним засобом страхувальником-пільговиком.

Отже, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу 50% виплаченого страхового відшкодування, а саме в розмірі 10475,66 грн.

ПрАТ «Страхова група «ТАС» з метою отримання коштів в порядку регресу, звернувся до ОСОБА_2 із регресною вимогою №КРД/291/16 від 13 травня 2016 р.

26.08.2016 р. між Приватним акціонерними товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 був укладений договорів №291/16 про добровільне погашення боргу в порядку регресу, згідно якого відповідач визнав борг в сумі 10475,66 грн. та зобов'язався сплачувати суму платежами по 1000 грн. до 29 числа кожного місяця з вересня 2016 р. по 29 липня 2017 року.

Згідно п. 2.4 Договору про добровільне погашення боргу, страховик має право звернутись до суду для вирішення питання про примусове стягнення суми відшкодування в разі невиконання відповідальною особою зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору про добровільне погашення боргу, у випадку порушення відповідальною особою строків сплати суми заборгованості, згідно з графіком погашення заборгованості, встановленого в п.2.2 цього Договору, відповідальна особа сплачує на користь страховика штраф в розмірі 20% від суми платежу, що є обов'язковим до сплати.

Згідно п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 20% від суми боргу, а саме в розмірі 2095,13 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 10475,66 грн. та штраф в розмірі 2095,13 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 11,12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549, 610, 611, 1191 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 10475,66 грн. та штраф в розмірі 2095,13 грн., а всього стягнути 12570 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: С.І. Кушнір