Вирок № 73205549, 04.04.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/288/17

Номер рядка у звіті 34

04 квітня 2018 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

за участю:

прокурора КАрпенко К.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: бул. Шевченка, 347 кв. 4, м. Черкаси, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює приватнм підприємцем, одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.09.2016 року близько 19 годин 36 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Запоріжжя, зі сторони м. Золотоноша у напрямку м. Бориспіль, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 та 13.3 Правил дорожнього руху України, був не уважний не стежив за дорожньою обстановкою, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не вибрав таку швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, не вибрав безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, а тому знаходячись на 107 км. + 400 м. вказаної автодороги, в момент виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_4, який рухався в правій смузі руху в попутному напрямку, якого він об’єктивно був спроможний виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об’їзду перешкоди та допустив наїзд на останнього.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-8-02/219 від 23.09.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з переломом кісток мозкового черепа, крововиливи під м’які мозкові оболонки, крововиливами в мозочок на м’яких покривах черепу, забійною раною, саднами голови, від яких останній загинув на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Mercedes Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, а саме вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 та 13.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4/1995 від 11.01.2017, знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_4.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, зазначивши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 22.09.2016 року він керуючи автомобілем ОСОБА_5 по автошляху Бориспіль-Запоріжжя здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, оскільки була темна пора доби і ним не було вибрано безпечної швидкості. У вчиненому щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, але скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, претензій до обвинуваченого не має, щодо покарання покладалася на розсуд суду.

Оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку прокурора, захисника та обвинуваченого, якому роз’яснено, що при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, він буде позбавлений можливості оспорювати їх у апеляційному порядку, на що обвинувачений погодився та ствердив свою позицію щодо визнання вини та викладених обставин справи, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті.

Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_1 у судовому засіданні доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкритю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, служби та роботи, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний термін з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки обвинуваченний скоїв необережний злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, який він вчинив вперше.

Захисник обвинуваченого заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 України «Про амністію у 2016 році» та звільнення його від усіх покарань за ст. 286 ч.2 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений вину визнає повністю, він відшкодував заподіяні злочином моральні збитки потерпілій, яка претензій до нього не має та просить його не карати. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 Відповідно до п. в) статті 1 ОСОБА_7 України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання, оскільки він має дитину, якій не виповнилося 18 років.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від покарання на підставі акта про амністію.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника та обвинуваченого щодо звільнення останнього від покарання на підставі ОСОБА_7 України «Про амністію у 2016 році».

При вирішенні клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ОСОБА_7 України «Про амністію у 2016 році» суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 ОСОБА_7 України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього ОСОБА_7.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VIII від 22.12.2016 року.

Відповідно до п. «в» ст.1 ОСОБА_7 України «Про амністію в 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: …

в) не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим ОСОБА_7 мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

Згідно із свідоцтвом про народження серії І-СР № 194664 від 07 жовтня 2014, ОСОБА_3 народилась 24 вересня 2014 року, а її батьком зазначений ОСОБА_1.

ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1, є раніше не судимим.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від покарання на підставі ОСОБА_7 України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином але не умисним, визнав свою вину, є раніше не судимим, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 може бути звільнено від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Підтверджені документально процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта для проведення експертизи, що становлять 3524,32 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 376, 395 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі п. «в» ст.1 ОСОБА_7 України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначеного за даним вироком.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 – не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 3524,32 грн. процесуальних витрат на користь держави.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.Ю. Степченко