Постанова № 73204843, 05.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 квітня 2018 року

м.Харків

справа № 619/360/18

провадження № 22-ц/790/1907/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Колтунової А.І.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1–ОСОБА_5 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Калмикової Л.К., в залі суду в місті Дергачі Харківської області,

в с т а н о в и в :

29 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, як з солідарних боржників, за договором позики на загальну суму 37 939 022,48 грн.

31 січня 2018 року представник позивача ОСОБА_1–ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову, вказував, що невжиття заходів забезпечення позову можуть суттєво ускладнити чи зовсім унеможливити виконання рішення, оскільки ОСОБА_2 було відчужено майно, що є об'єктом застави без згоди заставодержателя ОСОБА_1. Наразі позивачка позбавлена можливості погашення заборгованості за договором позики за рахунок заставного майна. Разом з тим, станом на час розгляду справи у власності ОСОБА_2 перебуває рухоме та нерухоме майно, орієнтована вартість якого складає 7 519 532 грн. Представник позивача вважає доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року заяву представника позивача ОСОБА_1–ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_2, а саме:

- житловий будинок зі спорудами по АДРЕСА_1, загальною площею 109,8 кв.м.;

- домоволодіння АДРЕСА_2, загальною площею 170,2 кв.м.;

- автомобіль вантажний Volvo FH 13.520, д.н. НОМЕР_1;

- автомобіль вантажний Volvo FH 13.440, д.н. НОМЕР_2;

- автомобіль вантажний Volvo FH 13.440, д.н. НОМЕР_3;

- автомобіль вантажний Volvo FH 12.460, д.н. НОМЕР_4;

- автомобіль вантажний Volvo FH 12.460, д.н. НОМЕР_5;

- автомобіль вантажний Volvo FH 12.460, д.н. НОМЕР_6;

- автомобіль вантажний Volvo FH 13.440, д.н. НОМЕР_7;

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е ПП SCHMITZ SKO 24, д.н. НОМЕР_8;

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е ПП SCHMITZ SKO 24, д.н. НОМЕР_9;

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е ПП SCHMITZ SKO 24, д.н. НОМЕР_10;

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е ПП SCHMITZ SKO 24, д.н. НОМЕР_11.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що грошових коштів за договором позики він від позивачки не отримував, у спірних правовідносин він є лише заставодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 за договором позики від 09.12.2011 року. Крім того, його відповідальність, у разі можливого задоволення позову ОСОБА_1, обмежується вартістю майна, переданого в заставу, а не будь-якого іншого, що перебуває в його власності.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали..

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, ціна позову по заявленим вимогам складає 37 939 022,48 грн., заявлений спосіб забезпечення позову є таким, що відповідає позовним вимогам, враховує права та інтереси учасників справи та буде достатнім для забезпечення виконання судового рішення у майбутньому.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, має із врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є стягнення заборгованості за договором позики на загальну суму 37 939 022,48 грн.

Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ОСОБА_2 належить (а.с.72-74):

- житловий будинок, з спорудами, загальною площею 109,8кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

- домоволодіння, загальною площею 170,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

- автомобіль вантажний, Volvo FH13.520, номер державної реєстрації: НОМЕР_1

- автомобіль вантажний, Volvo FH 13.440, номер державної реєстрації: НОМЕР_2

- автомобіль вантажний, Volvo FH 13.440, номер державної реєстрації: НОМЕР_3

- автомобіль вантажний, Volvo FH 12.460, номер державної реєстрації: НОМЕР_4

- автомобіль вантажний, Volvo FH 12.460, номер державної реєстрації: НОМЕР_5

- автомобіль вантажний, Volvo FH 12.460, номер державної реєстрації: НОМЕР_6

- автомобіль вантажний, Volvo FH 13.440, номер державної реєстрації: НОМЕР_7

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е ПП SCHMITZ SKO 24, номер державної реєстрації: НОМЕР_8

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, номер державної реєстрації: НОМЕР_9

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, номер державної реєстрації: НОМЕР_10

- інший транспортний засіб, н/причіп рефрижератор-Е SCHMITZ SKO 24, номер державної реєстрації: НОМЕР_11.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, про який просив представник позивача, оскільки невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та істотно ускладнити виконання рішення суду.

Даний вид забезпечення позову відповідає вимогам ч.3 ст. 150 ЦПК України, тобто є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Посилання апелянта на те, що грошових коштів за договором позики він від позивачки не отримував, а його відповідальність, у разі можливого задоволення позову, обмежується вартістю майна, переданого в заставу, а не будь-якого іншого, що перебуває в його власності, - не відповідає вимогам закону, оскільки цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, п. 9 Перехідних Положень ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

А.І. Колтунова

Повне судове рішення виготовлено 05.04.2018 року.