Постанова № 73204801, 03.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» квітня 2018 року

м. Харків

справа № 640/2983/17-ц

провадження № 22ц/790/2200/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Восьма Харківська державна нотаріальна контора,

третя особа - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Восьмої Харківської державної нотаріальної контори на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року в складі судді Сенаторова В.М.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності Восьмої Харківської державної нотаріальної контори при складанні опису спадкового майна і вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2016 року помер його батько ОСОБА_3

19 квітня 2016 року Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 321/2016 (н. р. № 58878909) за заявами інших спадкоємців щодо спадщини його батька.

Зазначив, що 05 вересня 2016 року до нотаріальної контори він надав заяву про прийняття спадщини, а також заповіт його батька, який він склав у 2000 році. Згідно двох заповітів ОСОБА_3 до спадкоємців його дружина ОСОБА_2 не входить.

Вказав, що 22 вересня 2016 року він звернувся до нотаріальної контори з заявою, в якій просив описати і взяти під охорону спадкове майно, що знаходиться в квартирі його померлого батька за адресою: АДРЕСА_1, однак ніяких практичних дій нотаріус на сьогоднішній день не зробила, також не ухвалила постанову щодо відмови йому у здійсненні цих дій.

Зазначив, що майно за місцезнаходженням квартири АДРЕСА_2 зараз знаходиться без опису і охорони, під охороною вдови його батька ОСОБА_2, яка є непрацездатною і успадковує лише свою обов’язкову частку в спадковому майні за законом, а саме 1/8 частину, але вона вже фактично вступила в права спадщини, оскільки користується усіма домашніми речами, грошима, золотими та срібними виробами, золотими монетами, а не своєю 1/8 частиною, як це передбачено законом.

Вказав, що його батько з 2014 року хворів, у зв’язку з чим ОСОБА_2 переконала його зняти усі грошові кошти з банківських рахунків, а у лютому 2015 року переоформила спільно побудовану дачу на свого сина від першого шлюбу, а свій автомобіль - на свого онука.

Зазначив, що до нотаріальної контори він подав чотири заяви щодо опису і охорони спадкового майна, однак Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою вчинені нотаріальні дії на користь ОСОБА_4, яка вже фактично користується всім спадковим майном.

Зокрема нотаріусом направлено запит до Сазоно-Баланівської сільської ради № 4274/02-14 від 26 вересня 2016 року, в якій нотаріус просив повідомити інформацію про права власності зареєстровані за ОСОБА_3, а не як він просив в своїй заяві за його дружиною ОСОБА_2 Також він просив включити до складу спадкової маси незареєстровану нерухомість за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Водяхівка, вулиця Космонавтів № 35. Земельну ділянку під будівництво виділено його батьку рішенням місцевої сільради, проте нотаріусом направлено запит до місцевого БТІ про те, чи володіє цим майном нині покійний ОСОБА_3, однак нотаріус навмисно надіслала запит та знала, що прийде негативна відповідь.

Зазначив, що він також просив надіслати запит про те, чи володіє ОСОБА_2 нерухомістю, яке знаходиться в Богодухівському районі Харківської області, проте нотаріусом направлено запит на ім’я його батька, за яким ніколи власність в цьому районі не значилася.

Вказав, що 19 жовтня 2016 року йому зателефонувала завідувач Восьмої Харківської нотаріальної контори та цікавилася його місцем роботи і проживання, а по відношенню його законної вимоги щодо опису і взяття під охорону спадкового майна заявила, що вона це робити не буде.

Просив визнати бездіяльність Восьмої Харківської нотаріальної контори у спадковій справі № 321/2016 (н. р. № 58878909) за його заявою про складання опису спадкового майна і вжиття заходів щодо охорони цього майна незаконною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, позбавляє його можливості визначити його долю спадкового майна, яке він спадкує за заповітом свого батька, оскільки згоди між спадкоємцями по цьому заповіту немає; стягнути з Восьмої Харківської нотаріальної контори судовий збір.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року, в якому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2018 року виправлено описки, позов ОСОБА_1 – задоволено, визнано бездіяльність Восьмої Харківської нотаріальної контори у спадковій справі № 321/2016 (н. р. № 58878909) за заявою ОСОБА_1 про складання опису спадкового майна і вжиття заходів щодо охорони цього майна незаконною і такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України; стягнуто з Восьмої Харківської нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в сумі 640,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду Восьма Харківська державна нотаріальна контора подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що під час прийому заяв від позивача, йому усно було роз’яснено про необхідність пред’явлення правовстановлюючих документів на спадкове майно для визначення його складу та місцезнаходження, також роз’яснено, що вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно, починаючи з підготовчих дій, а саме повідомлено, що його заява зареєстрована у відповідному журналі та книзі; що заява про охорону спадкового майна надійшла до нотаріальної контори вже після звернення спадкоємців із заявами про прийняття спадщини, і починаючи з дня звернення позивача, тобто з 22 вересня 2016 року і до закінчення строку для прийняття спадщини 11 жовтня 2016 року, ані заявником, ані будь-ким з інших спадкоємців не були пред’явлені документи на нерухоме та рухоме майно, що зі слів позивача належать спадкодавцю; що відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності та у Державному реєстрі речових прав також відсутні; що у матеріалах спадкової справи будь-які документи щодо нерухомого майна відсутні до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; що позивачу роз’яснено, що нотаріальною конторою здійснюються підготовчі дії перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а саме направлено запити до відповідних органів для з’ясування наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження; що позивачу роз’яснювалось, що заходи щодо охорони спадкового майна є окремою нотаріальною дією, що вчиняється після її оплати в день подачі всіх необхідних документів, однак позивачем квитанцію про сплату державного мита за вчинення такої нотаріальної дії як охорона спадкового майна надано лише 08 жовтня 2016 року, хоча із відповідною заявою він звернувся 22 вересня 2016 року, а 11 жовтня 2016 року закінчився строк для прийняття спадщини, протягом якого могли застосовуватись заходи з охорони спадкового майна; що заповіт ОСОБА_3 від 20 лютого 2013 року скасовує заповіт від 06 червня 2000 року в тій частині, в якій він йому суперечить, а саме в частині квартири АДРЕСА_3 (Чубаря) в м. Харкові, яка заповідана дочці спадкодавця, а будь-які документи на інше спадкове майно, на яке спадкоємцями за заповітом від 06 червня 2000 року є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках кожен, до нотаріальної контори позивачем та іншими спадкоємцями не надавались, у зв’язку з чим ОСОБА_1 не є спадкоємцем на вказану квартиру або її частку, адже заповідач призначив спадкоємцем за заповітом свою дочку, яка прийняла спадщину у встановлені законодавством строки. Також позивач не є спадкоємцем на обов’язкову частку в спадщині; що жодного судового рішення, що підтверджує повноваження виконання заповіту/охоронця спадкового майна для його участі під час здійснення відповідних нотаріальних дій до нотаріальної контори не надавалось, адже спадкоємці не змогли самостійно дійти згоди щодо того, хто виконуватиме волю спадкодавця, тоді це питання мало бути вирішено у судовому порядку, про що неодноразово зазначалось у відповідях нотаріальної контори на звернення позивача; що судом першої інстанції не було встановлено склад спадкового майна, яке позивач просив взяти під охорону та скласти опис; що позивач зазначив, що згоди між спадкоємцями за заповітом немає, у зв’язку з чим спадкоємцям необхідно звернутися до суду з позовом про тлумачення заповіту та/або визначення його частки у спадковому майні; що будь-яке майно, на яке буде видано свідоцтво про право на спадщину за законом буде обов’язково містити розмір частки того майна, на яке спадкоємець матиме право; що заходи охорони застосовуються виключно до прийняття спадщини спадкоємцями та вони не можуть тривати більше ніж шість місяців, проте позивач звернувся до нотаріальної контори з такою заявою вже після прийняття спадщини спадкоємцями; що судом не встановлено, якими саме нормативно-правовими актами та/або нормами матеріального права закріплено, що здійснення або нездійснення такої нотаріальної дії як охорона спадкового майна якимось чином може вплинути на розмір частки спадкоємця у спадщині або призвести до її зміни, або позбавити спадкоємця можливості визначити свою частку у спадщині; що судом першої інстанції не вирішувалось питання про порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або загального позовного провадження.

21 березня 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погодився з рішенням суду першої інстанції і як доводи відзиву виклав позовні вимоги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Восьмої Харківської нотаріальної контори необхідно задовольнити, рішення суду – скасувати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори не були виконані вимоги чинного законодавства про опис та збереження спадкового майна, що позбавило позивача належним чином встановити спадкову долю та отримати її після смерті батька. Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 квітня 2016 року помер ОСОБА_3

За життя 06 червня 2000 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до умов якого він заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частинах кожному все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось.

20 лютого 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до умов якого він заповів ОСОБА_5 всю належну йому частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_2.

19 квітня 2016 року Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 312/2016 до майна померлого ОСОБА_3

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 19 квітня 2016 року до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори звернулись з заявами про прийняття спадщини дружина померлого ОСОБА_2, яка непрацездатна за віком, та дочка померлого ОСОБА_5 за заповітом.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року по справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву ОСОБА_6 задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_3, який помер 11 квітня 2016 року, є батьком ОСОБА_6

20 серпня 2016 року до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_6

05 вересня 2016 року до Восьмої Харківської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_1

05 вересня 2016 року Восьма Харківська державна нотаріальна контора листом № 3819/02-14 повідомила ОСОБА_1 про те, що його заяву про прийняття спадщини зареєстровано в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 1644 та долучено до раніше заведеної спадкової справи за № 312/2016, а також долучено надану ОСОБА_1 фотокопію заповіту від 06 червня 2000 року.

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 подав до Восьмої Харківської нотаріальної контори заяву про склад спадкового майна та документи на це майно, в якій зазначив, що майно приблизно складається з земельної ділянки і недобудованого будинку за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Водяхівка, вулиця Космонавтів № 33; валютного вкладу в Публічному акціонерному товаристві ОСОБА_7 «ПриватБанк»; частки подружжя в майні в шлюбі з ОСОБА_2, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1, житловий будинок, який самовільно збудований та знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Крупчено, машина «Хюндай-Герц» номерний знак НОМЕР_1 та вказав, що документи на це майно знаходяться у ОСОБА_2

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою щодо витребування від фізичних та юридичних осіб документів про державну реєстрацію рухомого та нерухомого майна, яке увійшло до складу спадщини. Також зазначив, що підпис його батька в заповіті від 20 лютого 2013 року не співпадає з його підписом в паспорті та заповіті від 06 червня 2000 року, у зв’язку з чим просив направити цей документ на експертизу.

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою щодо роз’яснення виконання заповітів від 06 червня 2000 року та від 20 лютого 2013 року.

01 жовтня 2016 року Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою листом № 4379/02-14 роз’яснено ОСОБА_1 виконання заповітів, а також право на звернення до суду в разі порушення, на його думку, його прав.

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про складання опису спадкового майна та вжиття заходів щодо його охорони, в якій також просив назначити виконавця заповіту та особу, що буде охороняти спадкове майно.

Згідно відповіді Восьмої Харківської нотаріальної контори від 23 вересня 2016 року за № 4224/02-14, нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про те, що на даний час нотаріальною конторою здійснюються дії перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а саме для з’ясування наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження 23 вересня 2016 року зроблено запити до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо інформації про належність спадкодавцю квартири № 13 або її частки, що знаходиться в м. Харкові по вулиці Чубаря № 1, або інших об’єктів нерухомого майна, крім земельних ділянок; Відділу Держгеокадастру Зміївського району Харківської області щодо належності спадкодавцю земельної ділянки, розташованої по вулиці Космонавтів № 33 в с. Водяхівка Зміївського району Харківської області; Відділу Держгеокадастру Богодухівського району Харківської області щодо належності спадкодавцю земельної ділянки, розташованої в с. Крупчино Богодухівського району Харківської області; Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо копії актового запису про народження ОСОБА_6 для з’ясування кола спадкоємців, які спадщину прийняли.

З вказаної відповіді вбачається, що Восьма Харківська нотаріальна контора запропонувала ОСОБА_1 взяти на себе всі обов'язки і стати виконавцем заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 06 червня 2000 року за реєстровим № 1289 та заповіту посвідченого від імені ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 20 березня 2013 року за реєстровим № 173, у разі згоди всіх спадкоємців.

04 жовтня 2016 року та 07 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори подали заяви, в яких повідомили про те, що вони заперечують проти призначення виконавцем заповіту від 06 червня 2000 року сина спадкодавця ОСОБА_1

08 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори оригінал квитанції про сплату державного мита за опис майна та взяття під охорону спадкового майна по спадковій справі № 312/2016 та заяву, в якій просив накласти арешт на майно, щоб уникнути пошкодження та інших негараздів з цим майном, а також ознайомитись зі спадковою справою.

18 жовтня 2016 року Восьма Харківська державна нотаріальна контора листом № 4739/02-14 повідомила ОСОБА_1 про те, що вищезазначена заява та оригінал квитанції зареєстровані в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за № 2397/02-14 та долучені до спадкової справи № 312/2016, а також повідомлено, що накладення арешту на майно можливо лише за відповідним судовим рішенням.

Відповідно до відповіді Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради № 8203 від 26 жовтня 2016 року станом на 31 грудня 2012 року реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна в м. Харкові на ім’я ОСОБА_3 – відсутня.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05 жовтня 2016 року, згідно облікових даних в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, інформація про земельні ділянки за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Крупчино щодо ОСОБА_3, що зареєстровані станом на 31 грудня 2012 року на території Богодухівського району Харківської області – відсутня.

Згідно відповіді Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-20161027/3471 від 04 листопада 2016 року відкритих депозитних рахунків, за якими обліковуються кошти померлого ОСОБА_3 немає; відкритих карток, за якими обліковуються кошти померлого немає; сейфові ячейки та корпоративні рахунки - відсутні.

28 листопада 2016 року ОСОБА_1 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори подав заяву, в якій зазначив, що на даний час в спадковій справі відсутній опис та оцінка предметів домашньої обстановки, які знаходились в квартирі та дачі на час смерті спадкодавця.

Згідно відповіді Восьмої Харківської нотаріальної контори № 5669/02-14 від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що здійснити такий опис неможливо, оскільки вказана процедура не передбачена чинним законодавством. Що стосується оцінки такого майна (яка здійснюється незалежними оцінювачами, до складу яких не входить нотаріус), то її неможливо здійснити, по-перше, без згоди дружини спадкодавця, яка мешкає у цій квартирі, і по-друге, необхідно довести також належність вказаних речей спадкодавцю.

Згідно відповіді Восьмої Харківської нотаріальної контори № 5670/02-14 від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що заходи до охорони спадкового майна вчиняються нотаріусами до прийняття спадщини усіма спадкоємцями, а оскільки всі спадкоємці спадщину прийняли, охорона спадкового майна не відбувається.

Відповідно до статті 1283 ЦК України охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою .

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 статті 2 цього Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 60 цього Закону нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.

Відповідно до статті 61 цього Закону для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам.

Відповідно до статті 65 цього Закону охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців, а в разі переходу майна за правом спадкоємства до держави - відповідні фінансові органи.

Згідно пункту 1.1 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Пунктом 2 глави 9 цього Порядку передбачені підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна.

Зокрема, заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме: визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження; перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі; з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо); повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі; про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора); якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування; вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю.

Пунктом 3.1 глави 9 цього Порядку передбачено, що опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків.

В пункті 3.2 глави 9 цього Порядку вказано перелік відомостей, які мають бути зазначені вакті опису, зокрема опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного Банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.

У разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.

На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

До акта опису включається все майно, яке є в будинку (квартирі) померлого.

Відповідно до пункту 8 глави 9 цього Порядку якщо вжити заходів до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які проживали зі спадкодавцем, заперечують проти опису, не пред'являють майно для опису, майно вивезене тощо), нотаріус складає акт і повідомляє про це заінтересованих осіб, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора.

Відповідно до частини 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

З роз’яснень, наданих у пунктах 9 та 12 листа Вищого спеціалізованого суду України головам апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», вбачається, що позови у справах про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні мають задовольнятися за умови подання належних та допустимих доказів.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дій нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Перевіряючи законність дій нотаріуса, суддя повинен детально вивчити закон, на підставі якого діяв нотаріус чи інша посадова особа, уповноважена на вчинення нотаріальної дії, дослідити всі докази і з’ясувати обставини, що мають значення для справи. Це, у свою чергу, дає суду можливість винести законне й обґрунтоване рішення.

Предметом доказування під час судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій або про відмову в їх вчиненні є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріусами; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника, тощо); постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.

Суди повинні сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи шляхом роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав, зокрема, щодо надання клопотань про забезпечення доказів: витребування правовстановлюючих документів на майно, належно завірених документів, необхідних для оформлення кредитів, реєстраційних посвідчень та інших документів.

При складанні та ухваленні рішення суди мають керуватися роз’ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», якою передбачено, що на справи за скаргами на нотаріальні дії або відмови в їх вчиненні поширюються загальні правила цивільного процесуального законодавства.

Рішення у справах про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні повинно бути мотивованим і містити аналіз представлених у справі доказів, а також посилання на матеріальні й процесуальні норми права.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом шестимісячного строку, який надається для здійснення заходів щодо охорони спадкового майна, з заявами про прийняття спадщини після смерті батька позивача, який помер 11 квітня 2016 року, до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори звернулися всі спадкоємці. З заявою про складання опису спадкового майна та вжиття заходів щодо його охорони позивач звернувся 22 вересня 2016 року, державне мито сплатив 08 жовтня 2016 року (субота), а 11 жовтня 2016 року (вівторок) закінчився строк для прийняття спадщини. Починаючи з дня звернення позивача з заявою про складання опису спадкового майна та вжиття заходів щодо його охорони, протягом 19 днів Восьма Харківська державна нотаріальна контора відповідно до вимог чинного законодавства та Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року здійснювала підготовчі дії щодо охорони спадкового майна, зокрема, з’ясовувала обсяг та місце знаходження нерухомого, рухомого майна спадкодавця, оскільки будь – яких правовстановлюючих документів щодо цього позивач не надав.

Не вказав в своїй заяві позивач і назву домашніх речей з детальною характеристикою кожної речі окремо, кількість грошових коштів, (купюра, її номінал, вартість за курсом Національного Банку України тощо), назву золотих та срібних виробів з їх детальною характеристикою, кількість золотих монет з їх детальною характеристикою тощо, місце їх знаходження та належність їх саме спадкодавцю. Тому представники Восьмої Харківської державної нотаріальної контори були позбавлені можливості зробити опис майна, скласти відповідний акт, виходячи з того, що державне мито сплачено позивачем за два дні до закінчення шестимісячного строку, протягом якого можливе здійснення заходів щодо охорони спадкового майна, а спадкове майно фактично вже прийнято спадкоємцями.

В суді апеляційної інстанції позивач пояснив, що здійснення заходів щодо охорони спадкового майна йому необхідно не в інтересах спадкоємців, що фактично суперечить вимогам статті 1283 ЦК України, а для визначення його частки в спадковому майні, з якою він не згодний. Проте, таких позовних вимог позивач не заявляв.

ОСОБА_2 в свою чергу в суді апеляційної інстанції заперечувала проти того, що у неї є речі, які належать спадкодавцю, і які є спадковим майном.

Таким чином, виходячи з того, що з боку Восьмої Харківської державної нотаріальної контори порушень чинного законодавства не було, судова колегія вважає, що в задоволенні позову позивачу необхідно відмовити.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення та відмовою в задоволенні позову позивачу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Восьмої Харківської державної нотаріальної контори – задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О.Бровченко

ОСОБА_10

Повний текст постанови складено 04 квітня 2018 року.