Ухвала суду № 73204629, 26.02.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/567/2018

Справа № 646/8916/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2018 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжов В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою судді від 26 лютого 2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду звернулась із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру № 197, розташованої за адресою: місто Харків, вулиця Ком. Уборевича, будинок № 20.

В обґрунтування заяви зазначила, що незнайомі люди повідомили, що по оголошенню, яке розміщене в газеті, вони мають намір придбати квартиру АДРЕСА_1, проте ніяких оголошень вона не давала, отже, квартира може бути відчужена, а відтак у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п.1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії - є одними з видів забезпечення позову.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Проаналізувавши фактичні обставини по справі, характер спірних правовідносин, оцінивши надані докази, суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153 , 260 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.

Суддя: В.А. Єжов