Постанова № 73204275, 03.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м.Харків

справа № 640/3799/17

провадження № 22-ц/790/1596/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи –

представника Міністерства юстиції України – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Міністерства юстиції України, 3-ті особи – Державна казначейська служба України, Державна фіскальна служба України, ОСОБА_3 про стягнення коштів за апеляційною скаргою представника Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області – ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року, ухваленого суддею - Бородіною Н.М. в залі суду в м.Харкові,-

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області), Міністерства юстиції України, 3-ті особи – Державна казначейська служба України, Державна фіскальна служба України, ОСОБА_3 про стягнення сплачених переможцем публічних торгів грошових коштів.

В обґрунтування позову зазначала, що 17 березня 2014 року вона стала переможцем прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме, двоповерхового житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки для обслуговування даного жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0843 га, за адресою м.Харків пров. Гнєдича № 27.

26 березня 2017 року ОСОБА_2 перерахувала грошові кошти за придбаний будинок у сумі 1 037 418,00 грн. та за земельну ділянку у сумі 109 392,00 грн. на депозитний рахунок Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про що старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 було складено і видано акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 09 квітня 2014 року

На підставі свідоцтва про належність їй на праві власності земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку ОСОБА_2 зареєструвала право власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 27 по пров. Гнєдича в м.Харкові та земельну ділянку для обслуговування цього жилого будинку.

Однак, колишній власник реалізованого нерухомого майна боржник ОСОБА_5 не погодився із результатами прилюдних торгів і оскаржив їх в судовому порядку.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області, позов ОСОБА_5 задоволено.

У зв’язку з чим, вона вимушена була звернутися в суд із позовом про захист своїх порушених прав переможця аукціону з примусової реалізації арештованого нерухомого майна боржника.

Зважаючи на зазначене, позивач просила суд стягнути з Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області на її користь сплачені нею грошові кошти у розмірі 1 037 418,00 грн. та 109 392,00 грн. в якості остаточного розрахунку за придбання житлового будинку та земельної ділянки № 27 по пров. Гнєдича в м. Харкові, стягнути з Міністерства юстиції України на її користь перераховані нею грошові кошти в розмірі 168 882, 00 грн. та 17 808, 00 грн. на поточний рахунок організатора аукціону, які були внесені нею в якості гарантійного внеску за участь у публічних торгах, і за результатами торгів увійшли в оплату вартості придбаних нею житлового будинку та земельної ділянки по пров. Гнєдича № 27 в м.Харкові, стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати.

Старшим державним виконавцем Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 подано до суду заперечення проти позовної заяви, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі, зазначала, що притягнення ВДВС у якості відповідача є помилковим, у зв’язку з хибним припущенням того, що вони є суб’єктом господарської діяльності, який веде свою діяльність з метою отримання прибутку та що грошові кошти від реалізації будинку та земельної ділянки надійшли у власність до ВДВС.

Представником Міністерства юстиції України - ОСОБА_6 подано до суду заперечення проти позовної заяви, в якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі, мотивуючи тим, що повернення гарантійного внеску розповсюджуються на випадки, коли прилюдні торги не відбулися. В даному випадку підстави для стягнення гарантійного внеску відсутні, так як прилюдні торги відбулися, підставою для визнання їх недійсними слугувало порушення порядку їх проведення. Зазначає, що стягнення коштів з Міністерства юстиції України, сплачених позивачем на рахунок ПП «Нива – В.Ш.» в якості гарантійних внесків за участь у прилюдних торгах, взагалі є неможливим.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 12 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, Міністерства юстиції України, 3-ті особи – Державна казначейська служба України, Державна фіскальна служба України, ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнено з Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 1 037 418, 00 грн., сплачені в якості остаточного розрахунку за придбання житлового будинку № 27 по пров. Гнєдича в м.Харкові та кошти у сумі 109 392,00 грн., сплачені в якості остаточного розрахунку за придбання земельної ділянки по пров. Гнєдича в м.Харкові. Стягнено з Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 6 880,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вказує, що державним виконавцем, дотримуючись вимоги Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих повноважень, у виконання покладених на нього обов’язків примусового виконання рішень судів, було виконано судові рішення у зведеному виконавчому провадженні № 40021419 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь стягувачів суми боргу. Зазначала, що у зв’язку з тим, що під час судових спорів позивач, як заінтересована особа, не заявляла самостійних позовних вимог про застосування реституції, то суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що зазначену суму позивачу повинен повернути ВДВС. Суд необґрунтовано не взяв до уваги, що ВДВС не є належним відповідачем.

ОСОБА_2 подала на апеляційну скаргу відзив, в якому просила рішення суду залишити без змін, як ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції представник Міністерства юстиції України – ОСОБА_1 підтримувала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2, представник Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області та треті особи Державна казначейська служба України, Державна фіскальна служба України, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 77,78,79,80,81,89,90,91,92).

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 Цивільно – процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за належним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки Київським ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, то в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається в апеляційному порядку.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягуючи на її користь з Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області кошти в сумі 1 037 418,00 грн., сплачені в якості остаточного розрахунку за придбання житлового будинку № 27 по пров. Гнєдича в м.Харкові, та кошти в сумі 109 392,00 грн., сплачені в якості остаточного розрахунку за придбання земельної ділянки по пров. Гнєдича № 27 в місті Харкові, суд першої інстанції виходив із того, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі – продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами 1 – 3 статті 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки Київський ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області по договору купівлі – продажу нежитлового будинку та земельної ділянки виступав як продавець, то він повинен повернути покупцю сплачені по договору купівлі- продажу кошти, оскільки прилюдні торги визнані недійсними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в зазначеній частині.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, відповідає.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що на виконанні у Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходилося зведене виконавче провадження № 40021419 про стягнення заборгованості за рішенням суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги», наказу Міністерства юстиції України від 1 березня 2016 року № 571/5, відділи державної виконавчої служби районних управлінь юстиції введені до структури головних територіальних управлінь юстиції в областях із збереженням статусу юридичних осіб та їх перейменуванням.

Виконавче провадження розпочато Київським ВДВС ХМУЮ, продовжувалося Київським ВДВС м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Згідно типового положення та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Київський ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області, є юридичною особою, зареєстрований із 2007 року, має рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

В рамках зведеного виконавчого провадження №40021419 були проведені електронні торги арештованого майна боржника ОСОБА_5 - житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки по вул.Гнєдича, б.27 в м.Харкові.

17 березня 2014 року позивач стала переможцем прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна - двоповерхового житлового будинку з надвірними будівлями № 27 по провулку Гнєдича в місті Харкові, запропонувавши за нього найвищу ціну в розмірі 1 206 075,00 грн., про що організатором прилюдних торгів спеціалізованою організацією ПП «Нива-В.Ш.» Філія 21 було складено протокол № 2113541/1 від 17 березня 2014 року по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_7

Згідно вказаного протоколу № 2113541/1 від 17 березня 2014 року, за придбання на прилюдних торгах житлового будинку до 26 березня 2014 року включно, позивач зобов’язана була внести, на зазначений в протоколі банківський рахунок Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, грошові кошти в сумі 1 037 418,00 грн., а вже перерахована нею на рахунок організатора прилюдних торгів ПП «Нива-В.Ш.» Філія 21 сума гарантійного внеску у розмірі 168 882,00 грн. була визначена частиною оплати майна переможцем цих прилюдних торгів і залишилася спеціалізованій організації в рахунок наданих нею послуг з реалізації арештованого майна боржника.

17 березня 2014 року позивач також стала переможцем прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 6310136600:05:091:0002, площею 0,0843 га за адресою м. Харків, провулок Гнєдича, 27, запропонувавши за нього найвищу ціну в розмірі 127 200,00 грн., про що організатором прилюдних торгів спеціалізованою організацією ПП «Нива-В.Ш.» Філія 21 було складено протокол № 2113541/2 від 17 березня 2014 року по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_5

Згідно вказаного протоколу № 2113541/2 від 17 березня 2014 року, за придбану на прилюдних торгах земельну ділянку до 26 березня 2014 року включно позивач ОСОБА_2 зобов’язана була внести, на зазначений в протоколі банківський рахунок Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, грошові кошти в сумі 109 392,00 грн., а вже перерахована нею на рахунок організатора прилюдних торгів ПП «Нива-В.Ш.» Філія 21 сума гарантійного внеску в розмірі 17 776,50 грн. була визначена частиною оплати майна переможцем прилюдних торгів і залишилася спеціалізованій організації в рахунок наданих нею послуг з реалізації арештованого майна боржника.

24 та 25 березня 2014 року позивач перерахувала грошові кошти за придбаний житловий будинок та земельну ділянку в загальній сумі 1 146 810,00 грн. на депозитний рахунок Київського ВДВС, що підтверджується платіжним дорученням та квитанцією, після цього державним виконавцем Ляховою Тетяною Борисівною було складено і видано два акти про проведені прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Розпорядженнями державного виконавця здійснений розподіл коштів, що надійшли на сплату виконавчого збору та на користь стягувача ОСОБА_3, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підставі актів державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було видано позивачу два свідоцтва про належність їй на праві власності земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою: місто Харків, провулок Гнєдича, 27, придбаних на прилюдних торгах при реалізації арештованого майна.

Рішеннями Київського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2015 року визнанні недійсними прилюдні торги, що були проведені 17 березня 2014 року з реалізації житлового будинку та земельної ділянки за адресою: м. Харків, пров.Гнєдича, 27, скасовані протоколи торгів (а.с. 14 -15 том 1).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2016 року скасовані свідоцтва про придбання житлового будинку та земельної ділянки з прилюдних торгів від 23 квітня 2014 року, витребувано у ОСОБА_2 придбане нерухоме майно (а.с. 20-22 том 1).

Вказані судові рішення набрали законної сили (а.с. 17-18 том 1).

Також на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2015 року начальником Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_9 було винесено постанову про перевірку виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року, якою були скасовані два акти державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 09 квітня 2014 року (а.с. 19 том 1).

Отже, на теперішній час результати проведених організатором прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника та складені спеціалізованою організацією на їх підставі протоколи визнані судом недійсними; акти державного виконавця про проведені прилюдні торги скасовані начальником відділу державної виконавчої служби; видані нотаріусом переможцю свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів визнані судом недійсними та скасовані.

При вирішенні у судовому порядку спору про визнання торгів недійсними реституція судом застосована не була.

Частинами 1-3 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі – продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у правовій позиції Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі 6-116цс12.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Стаття 216 ЦК України застосовується до сторін правочину, якими в даній справі є відчужувач Київський ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області та набувач ОСОБА_2

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанція дійшов обґрунтованого висновку, що сплачені позивачем грошові кошти у сумі 1 037 418,00 грн. та 109 392,00 грн., в якості остаточного розрахунку за придбання будинку та земельної ділянки по пров. Гнєдича, 27 в м.Харкові, необхідно стягнути з Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області, як з продавця арештованого майна, реалізованого на прилюдних торгах, в порядку застосування реституції.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області, про те, що вони не є належним відповідачем у справі і суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з них на користь ОСОБА_2 суму коштів, внесених по договору купівлі – продажу, були предметом розгляду суду першої інстанції та зазначеним доводам надана належна оцінка.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що 23 червня 2012 року між ДВСУ України та ПП «Нива-В.Ш.» був укладений генеральний договір №4 про доручення підприємству через свої філії організацію та реалізацію арештованого майна, шляхом продажу на прилюдних торгах.

23 грудня 2013 року між Київським відділом ДВС ХМУЮ та ПП «Нива-В.Ш.» було укладено договір №2113541 про надання послуг з реалізації арештованого майна на прилюдних торгах.

Пунктом 1.2. цього договору визначено, що ВДВС передає спеціалізованій організації нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна

Зміст договору №2113541 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, на підставі якого ПП «Нива-В.Ш.» проводило прилюдні торги з продажу спірного нерухомого майна, свідчить, що за правовою природою він є договором доручення.

Отже, стороною у договорі купівлі-продажу був Київський відділ ДВС, тому обов'язок повернення коштів має бути покладений на цей відділ.

Ті обставини, що зазначені кошти в порядку виконання судового рішення були перераховані ОСОБА_3, також були досліджені судом першої інстанції. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що факт перерахування коштів ОСОБА_3 не звільняють ВДВС, як сторону договору від обов’язку, передбаченого ст. 216 ЦК України, повернути позивачу одержане за недійсним правочином та не позбавляє виконавчу службу в подальшому захистити свої права у судовому порядку, пред’явивши відповідний позов.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, які мали значення для вирішення спору, надав правильну оцінку всім обставинам справи, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування в зазначеній частині рішення суду першої інстанції.

Оскільки колегія суддів залишає апеляційну скаргу Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області без змін, то судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника, правові підстави для їх стягнення з позивача на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, 371, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області – ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області кошти у сумі 1 146 810,00 грн. (1 037 418,00 грн. + 109 392,00 грн.) та судового збору в сумі 6 880,00 грн. залишити без змін.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2017 року судом апеляційної інстанції не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_10