Рішення № 73201389, 04.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5329/17

Провадження №2-а/524/38/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправними дій, покладення зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2017 рік, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центру по нарахуванню та виплаті пенсій та соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив: - визнати протиправними дії цього Центру по виплаті у 2017 році йому як інваліду війни II групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у зменшеному розмірі; - зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити дії по перерахунку виплаченої у 2017 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та виплати такої допомоги виходячи з передбаченого ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Посилався на те, що він є інвалідом війни 2-ої групи і у 2017 році до 5 травня йому була виплачена така допомога у розмірі 3100 грн., який обчислено було всупереч вимогам ч.5 ст.13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» ( а.с 1-4 ).

Ухвалою судді від 26 липня 2017 року при відкритті провадження у справі були залучені сторони у справі та вирішено розглядати справу у порядку скороченого провадження (а.с.12).

Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року до участі у справі було залучено співвідповідачем Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області, вирішено розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання (а.с. 45 ).

Відповідачі надали до суду письмові пояснення, заперечення та відзив на позов, в яких зазначили, що з позовом не погоджуються за його безпідставністю, підтвердили факт виплати коштів позивачеві у розмірі 3100 грн. (а.с.17-21, 47-49).

Будь-які клопотання сторони до суду станом на 04 квітня 2018 року не подавали.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2-ої групи і перебуває на персоніфікованому обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області з 17 лютого 2016 року по теперішній час ( а.с. 50-51 ).

Обчислення та виплати соціальних видів допомоги особам, які перебувають на персоніфікованому обліку в органах соціального захисту, зокрема у територіальних управліннях соціального захисту, в Полтавській області централізовано здійснює Центр по нарахуванню та виплаті пенсій та соціальних виплат у Полтавській області, котрий безпосередньо підконтрольний та підзвітний Головному управлінню соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації.

19 квітня 2017 р. позивач ОСОБА_1 отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік у розмірі 3100 грн.(а.с.29).

Розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік позивачу був обчислений та виплачений Центром по нарахуванню та виплаті пенсій та соціальних виплат у Полтавській області у розмірах, встановлених та визначених законодавством України станом на день їх призначення та виплати.

Так, приписами ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачено проведення виплати разової грошової допомоги у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно з ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Законом України від 28 грудня 2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 р., розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня встановленого ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 03 жовтня 1997 року у справі №18/183-97, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше та лишається діючою на момент протікання правовідносин.

Враховуючи, що Закон України від 28 грудня 2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийнятий пізніше Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то у даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України від 28 грудня 2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин».

Кабінетом Міністрів України на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України прийнято постанову від 05 квітня 2017 р. № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань».

Підпунктом 1 пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилось 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: І групи - 3500 гривень, ІІ групи - 3100 гривень, ІІІ групи - 2700 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що грошову допомогу, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України № 223 від 05 квітня 2017 р. позивачу виплачено 19 квітня 2017 р.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012р. № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Отже, суд вважає, що розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік позивачу було обчислено та виплачено у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Позивач не подав до суду належні і допустимі докази на підтвердження позову, спростування встановлених судом обставин та доводів відповідачів щодо правомірності дій по обчисленню і виплаті позивачеві розмірів допомоги.

Суд, враховуючи наведені обставини, приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позову у зв’язку з його необгрунтованністю та безпідставністю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд звертає увагу, що сторони не заявляли про сплату ними будь-яких судових витрат по справі та необхідності їх стягнення, а також, що позивач є інвалідом 2-ої групи, а тому є звільненим від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», і, що позов не підлягає задоволенню. Звідси, судовий збір не підлягає стягненню зі сторін у справі взагалі.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 55 Конституції України, ст. ст.4, 51, п. 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України, ст. 2, 13, 17 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 293-295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправними дій, покладення зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Рішення може бути оскаржено до Харківського Апеляційного Адміністративного Суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: