Ухвала суду № 73201117, 05.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3636/18

Провадження № 1-кс/428/1891/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Дьоміна О.П., за участю секретаря судового засідання Циганок А.В., прокурора відділу прокуратури Луганської області Карпової І.А., слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Кожухова О.М., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Сириці І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Бурлаченко А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12017130000000278 від 19.07.2017 року, стосовно: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017130000000278 від 19.07.2017 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в листопаді 2017 року (більш точну дату та час під час досудового розслідування не надалося можливим встановити) ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, у невстановлених осіб, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, яку з метою збуту зберігав за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2

24.11.2017 року ОСОБА_3, діючи умисно, отримав інформацію від ОСОБА_6, стосовно якого прийняті заходи безпеки, (який відповідно до вимог ст.271 КПК України здійснював оперативну закупку), про бажання придбати психотропну речовину - амфетамін, і уточнив його кількість. Після чого, ОСОБА_3, призначив місце зустрічі ОСОБА_6 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2

24.11.2017 року, в період часу з 12.32 години до 12.45 години, ОСОБА_3, знаходячись на подвір'ї будинку №29, по вул. Калинова, м. Новодружеська, Луганської області, діючи умисно, протиправно, незаконно збув ОСОБА_6 психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилася в паперовому згортку з-під календарного листа, отримавши від ОСОБА_6 в якості оплати за психотропну речовину гроші в сумі 300 гривень, розпорядившись грошовими коштами на свій розсуд.

24.11.2017 року, в період часу з 12.45 години до 12.57 години, зазначену психотропну речовину ОСОБА_6 видав працівникам поліції.

Згідно висновку експерта за №19/113/8-2/1323е від 05.12.2017 року - речовина, надана на експертизу, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Речовина містить амфетамін. Маса амфетаміну у речовині 0,1598 грам.

Крім того, повторно, приблизно на початку грудня 2017 року (більш точну дату та час під час досудового розслідування не надалося можливим встановити) ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, у невстановлених осіб, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, яку з метою збуту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2

05.12.2017 року ОСОБА_3, діючи умисно, отримав інформацію від ОСОБА_6, стосовно якого прийняті заходи безпеки, (який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), про бажання придбати психотропну речовину - амфетамін, і уточнив його кількість. Після чого, ОСОБА_3, визначив місце зустрічі ОСОБА_6 за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Калинова, буд. 29.

05.12.2017 року, в період часу з 12.10 години до 12.25 години, ОСОБА_3, знаходячись на подвір'ї будинку №29 по вул. Калинова, м. Новодружеська, Луганської області, діючи умисно, протиправно, незаконно збув ОСОБА_6 психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилася в двох паперових згортках з-під календарного листа, отримавши від ОСОБА_6 в якості оплати за психотропну речовину гроші в сумі 500 гривень, розпорядившись грошовими коштами на свій розсуд.

05.12.2017 року, в період часу з 12.25 години до 12.40 години, зазначену психотропну речовину ОСОБА_6 видав працівникам поліції.

Згідно висновку експерта за №19/113/8-2/1345е від 13.12.2017 року - речовина, надана на експертизу, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Речовина, надана на експертизу, містить амфетамін. Маса амфетаміна, наданого на експертизу, становить 0,2050 грама, 0,1809 грама, загальна маса 0,3859 грама.

04.04.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 24.11.2017 року, під час якого вилучено речовину, яку ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_3;

-висновком експерта за №19/113/8-2/1323е від 05.12.2017 року, відповідно до якого - речовина, надана на експертизу, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено. Речовина містить амфетамін. Маса амфетаміну у речовині 0,1598 грам;

-протоколом огляду місця події від 05.12.2017 року, під час якого вилучено речовину, яку ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_3;

-висновком експерта за №19/113/8-2/1345е від 13.12.2017 року, згідно якого - речовини, надані на експертизу, містять психотропну речовину, обіг яких обмежено. Речовини, надані на експертизу, містять амфетамін. Маса амфетаміна, наданого на експертизу, становить 0,2050 грама, 0,1809 грама, загальна маса 0,3859 грама;

-показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що він 24.11.2017 року, 05.12.2017 року при здійсненні оперативної закупки придбав психотропну речовину амфетамін у ОСОБА_3 за 300 грн. та 500 грн. відповідно;

-показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 які були присутні при здійсненні оперативної закупки психотропної речовини ОСОБА_6 у ОСОБА_3;

-розсекреченими матеріалами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме протоколом з додатком про результати контролю за вчиненням злочину стосовно ОСОБА_3 від 24.11.2017 року та 05.12.2017 року;

-розсекреченими матеріалами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме протоколом з додатком про результати аудіо, -відеоконтролю стосовно ОСОБА_3 від 24.11.2017 року та 05.12.2017 року.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, вчинене повторно, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно пунктів 1, 3, 4 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України -метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1

ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу

ОСОБА_3

Про наявність (існування) ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тривалістю протиправних дій та зухвалістю, з якою вони були скоєні, злочини вчинені повторно, що свідчить про можливість продовжити злочинну діяльність аналогічної спрямованості, а також те, що під час обшуку 04.04.2018 за місцем мешкання ОСОБА_3 він почав знищувати предмети своєї злочинної діяльності, а саме спалювати в каміні будинку речовини рослинного походження з характерними запахами, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, тобто у підозрюваного є можливість перебуваючи на свободі переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного злочину, тобто перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які вказали на нього як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, вік та стан його здоров'я, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий й звернувся до суду з цим клопотанням.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважали, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, посилаючись на те, що є всі підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи те, що він одружений, утримує малолітню дитину, має нерухомість, є приватним підприємцем, співпрацює з органом досудового розслідування.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу. Частина 2 цієї статті наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований зокрема, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Встановлено, що СУ ГУ НП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017130000000278 від 19.07.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

04.04.2018 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Бурлаченком А.В., за погодженням з процесуальним керівником Карповою І.А., в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3., яке йому вручене в цей же день.

Про обґрунтованість підозри свідчать вище зазначені протоколи оглядів місця події, висновки експерта, протоколи допиту свідків, розсекречені матеріали проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, протоколи з додатками про результати контролю за вчиненням злочину, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені в повному обсязі.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження не можна вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування, продовження дії щодо підозрюваного обмежувальних заходів.

Зі змісту ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідує, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для того, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року слідує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризика, передбаченого п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчинених кримінальних правопорушень, тривалість протиправних дій.

Доводи прокурора про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити ті, в яких він підозрюється, не знайшли свого підтвердження під час розгляду зазначеного клопотання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна та яке згідно статті 12 цього кодексу класифікуються як тяжкій злочин. Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного запобіжного заходу, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризика, передбаченого п.1, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: те, що підозрюваний одружений, має на утриманні малолітню дитину, є приватним підприємцем, зареєстрований та мешкає за різними адресами.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей слідчий суддя вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 88 100 грн. (50*1762) грн., яку він має право у будь -який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183,184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Бурлаченко А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за №12017130000000278 від 19.07.2017 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 05.04.2018 року по 03.06.2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 88 100 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особт із встановленою періодичнистю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В разі внесення застави, вище перелічені обов'язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз'яснюється положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна