Вирок № 73200768, 05.04.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1886/18

провадження № 1-кп/415/426/18

ВИРОК

Іменем України

05 квітня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Полякова Д.В.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, не є особою з інвалідністю, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Восени 2016 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, перебуваючи в районі центрального ринку міста Лисичанська Луганської області, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи про існування порядку видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, порушуючи постанову Кабінету Міністра України № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» придбав у невстановленої особи, за грошові кошти, завідомо підроблене водійське посвідчення серії НОМЕР_2, видане 28.02.2013 року ДАІ 6104 УДАІ УМВС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке надає право керувати транспортним засобом категорії «В».

13 грудня 2017 року ОСОБА_2, реалізуючи умисел на використання завідомо підроблених офіційних документів, знаючи, що придбане восени 2016 року водійське посвідчення НОМЕР_2 від 28.02.2013 року на його ім'я, містить неправдиві відомості, діючи умисно і протиправно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на перехресті вулиць В.Стуса та Маріупольської міста Лисичанська, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21120», державний номер НОМЕР_1, надав на вимогу співробітникам патрульної поліції, придбаний офіційний документ, а саме, водійське посвідчення, яке містить неправдиві відомості, видаючи його за оригінальне.

Згідно висновку технічної експертизи документів № 19/113/6-4/7е від 12.01.2018 року, водійське посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2013 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з елементами підробки, не відповідає встановленим зразкам аналогічних посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. Бланк водійського посвідчення з серійним номерним позначенням НОМЕР_2, виданий 28.02.2013 року ДАІ 6104 УДАІ УМВС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виготовлений виключно на багатобарвному знакодрукуючому пристрої зі струменим способом зображення.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

19 березня 2018 року, під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Гавриленка О.І. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого, він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Поляков Д.В. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Гавриленко О.І. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом, відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

В силу положення ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 19 березня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 358 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_2 з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого - повне визнання своєї вини та щире каяття, а також, обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Очевидної неможливості виконання обвинуваченого взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням технічної експертизи № 19/113/6-4/7е від 12.01.2018 року (а.с.21-26), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України (а.с.20) складає 1001 гривня 00 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, р/р 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- водійське посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2013 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з елементами підробки, яке згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 17.01.2018 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року (а.с.28) - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 березня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Поляковим Д.В. та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Гавриленка О.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням технічної експертизи № 19/113/6-4/7е від 12.01.2018 року у сумі 1001 (одна тисяча одна) гривня 00 копійок в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичанськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Речові докази:

- водійське посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2013 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з елементами підробки, яке згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12017130240002654 від 13 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М.Старікова