Рішення № 73199310, 27.03.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1136/17

Провадження № 2/362/211/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі Лагуті І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив з урахуванням уточнених позовних вимог звернути стягнення на нерухоме майно, що було передане ОСОБА_1 в іпотеку за іпотечним договором від 12.06.2007 р. № 2463, посвідчений державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року за реєстровим № 2-1830., а саме: однокімнатна квартира під номером 4, загальною площею 20.7 кв. м., житловою площею 12,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року за реєстровим № 2-1771 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на їхню на користь за договором про іпотечний кредит № 1155 від 12.06.2007 року в сумі 19 705.98 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ять) доларів США 98 центів, передавши публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» у порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку» та п. 6.3. іпотечного договору № 2463 від 12.06.2007 року в управління предмет іпотеки на період його реалізації, визначити початкову ціну предмета іпотеки для продажу на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності станом на 28.12.2017 року у розмірі 167700,00 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з наведених підстав в ньому з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову за їх безпідставністю, просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, як приписами норм ЦК України, так і умовами кредитного договору, на які вказано вище, передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту у разі порушення позичальником умов кредитного договору.

Судом встановлено, що 12 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Васильківського відділення №3031 (на даний час ТВБВ №10026/0688) (далі за текстом - Банк) та ОСОБА_1 (07.06.2011 року - прізвище змінено на ОСОБА_1) (далі за текстом - Позичальник) було укладено договір про іпотечний кредит № 1155 (далі за текстом - Кредитний договір), за яким Позичальник отримав у Банку кредит у сумі 22400,00 доларів США (двадцять дві тисячі чотириста доларів США) зі сплатою процентів за користування ним в порядку та на умовах визначених Кредитним договором (а.с.10-11).

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору Банк зобов'язався надати на умовах Кредитного договору грошові кошти в сумі 22400,00доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,00 % річних в порядку, на умовах та в строки визначені Кредитним договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається на 204 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 11.06.2024 р.

Згідно з пунктом 3.3 Кредитного договору виконання вимоги Банку щодо дострокового повернення суми кредиту належних до стати процентів та інших платежів відповідно до умов договору повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по справі №755/601/15-ц задоволено позов ПАТ (Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 225209,61 грн. (а.с.24-25).

Відповідно до довідки Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 15.11.2017 р. №69135 станом на 15.11.2017 р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі №755/601/15-ц від 25.02.2015 року не виконано.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 12.06.2007 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 2463, посвідчений державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року за реєстровим № 2-1830 (надалі - Іпотечний договір), згідно з яким Позичальник з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, передав в іпотеку, а Банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених в Іпотечному договорі нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру під номером 4, загальною площею 20,7 кв. м., житловою площею 12,9 кв. м., що стане власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року за реєстровим № 2-1771. (а.с.12-14).

Згідно з пунктом 4.2 Іпотечного договору у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання за Кредитним договором в цілому або їх частин Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

За ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк /термін/, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст.1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другою статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. (зі змінами та доповненнями), (надалі - Закон) за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною першою статті 33 Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною другою статті 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Частиною першою статті 33 Закону що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною другою статті 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Ст. 39 Закону надає право іпотекодержателю звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Відповідно до статті 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

Пунктом 6.2 Іпотечного договору № 2463 надано право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом не забороненим законодавством в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження по задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.6.6 даного договору.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду. Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку» відповідно до якої ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження в межах якого державний виконавець здійснює виконання рішення суду. Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості станом на 06.03.2017 року: ринкова вартість об'єкту оцінки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 167000,00 (сто шістдесят сім тисяч) гривень (а.с.32-87)

З звіту ТОВ «Інститут Незалежної експертної оцінки плюс» про незалежну експертну оцінку вартості нерухомого майна вбачається, що ринкова вартість квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 складає 167700,00 грн.

Відповідно до довідки про розмір заборгованості по кредитному договору №1155 від 12.06.2017 року ОСОБА_1 станом на 03.03.2017 року становить 19705,98 дол. США (а.с.9).

Приймаючи до уваги, що відповідач (позичальник) не належним чином виконує свої обов'язки перед позивачем (позикодавцем), чим інтересам позивача завдано матеріальну шкоду та враховуючи те, що умовами кредитного договору було передбачено, що вразі порушення умов Іпотечного договору Банк може звернути стягнення на предмет іпотеки, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 1600 грн.

Враховуючи все вищенаведене та керуючись ст.ст. 509, 526, 589, 590, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно, що було передане ОСОБА_1 в іпотеку за іпотечним договором від 12.06.2007 р. № 2463, посвідчений державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року, за реєстровим № 2-1830:

?однокімнатну квартиру № 4, загальною площею 20,7 кв.м., житловою площею 12,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Васильківської міського нотаріальної контори Несчасною Т.М. 12.06.2007 року, за реєстровим № 2-1771,

шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129. 01001, м. Київ, вул. Госпітальна. 12 «г», в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київські області АТ «Ощадбанк», Код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м. Київ. вул. Володимирська. 27, за договором про іпотечний кредит № 1155 від 12.06.2007 року в сумі 19 705,98 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ять) доларів США 98 центів, передавши публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» у порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку» та п. 6.3. іпотечного договору № 2463 від 12.06.2007 року в управління предмет іпотеки на період його реалізації, шляхом застосування процедури продажу на користь третьої особи за ціною, що становить 167 700 грн., визначеною на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності станом на 28.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У відповідності до Розділу ХІІ Перехідних положень (п. 15.5) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду Київської області або через Васильківський міськрайонний суд Київської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Корнієнко С.В.