Рішення № 73198313, 04.04.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І. А.

(Справа № 285/612/18, провадження у справі № 2/0285/545/18)

розглянув у судовому засідання у спрощеному поряду без повідомлення сторін цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Новоград-Волинського району електричних мереж до ОСОБА_1 про розірвання договору про користування електричною енергією,

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року до суду звернулось ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Новоград-Волинського району електричних мереж (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просить суд розірвати договір про користування електричною енергією №5-34-146, укладений 08.02.2006 року між ними.

Позивач посилаючись на те, що оскільки на сьогоднішній день змінився власник будинку (об'єкту енергопостачання) АДРЕСА_1, і відповідач не володіє правом власності чи користування зазначеним будинком, що є істотною зміною обставин, просить суд, відповідно до «Правил користування електричною енергією для населення» за №1357 від 26.07.1999 року та статті 652 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у поданому відзиві позовні вимоги не визнала. Посилаючись на те, що оскільки наданий час хоч вона і не є власником будинку АДРЕСА_1, але право користування ним у встановленому законом порядку не втратила та продовжує користуватися будинком, сплачує рахунки за отриману електроенергію, в зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач, посилаючись у наданій відповіді на відзив на те, що оскільки він не має права відмовити новому власнику в укладанні договору, а відповідач на його вимогу не надала жодного документу, що підтверджує її право користування будинком та керуючись вже вищезазначеними нормами права, просить позов задовольнити.

Дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.3 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМ України від 26 липня 1999 р. N 1357 (далі - Правила) споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Установлено, що 08.02.2006 року між ОСОБА_1 та Новоград-Волинським районом електричних мереж, якій є виробничим підрозділом ПрАТ «ЕК»Житомиробленерго», був укладений договір про користування електричною енергією №5-34-146 (далі - Договір) щодо постачання електричної енергії до будинку АДРЕСА_1, якій набрав чинності 8.02.2006 року /а.с.5,6/.

Згідно пункту 31 Договору він може бути розірваний достроково у раз зміни споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією, а також у разі невиконання однією із сторін умов Договору /а.с.6/.

Аналізуючи зазначені положення ЦК України, Правил та умов Договору, суд приходить до висновку, що договір про користування електричною енергією в даному випадку може бути розірваний лише у випадку зміни місця проживання споживача, порушення умов договору або за ініціативою споживача вразі припинення користування електричною енергією (п. 6, 11 Правил).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №28316679 від 18 лютого 2016 року право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 /а.с.7/

Встановлено, що відповідачем на адресу позивача 08.11.2017 року було направлено лист про надання підтверджуючих документів на її право користування будинком, оскільки на його адресу надійшли документи з яких вбачається, що право власності належить іншій особі /а.с.8/. Позивач у відповіді на зазначений лист повідомила позивача, що наданий час в судовому порядку оскаржується рішення реєстратора про реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_2 /а.с.9/.

Також встановлено, що відповідач згідно копії довідки №10 від 04.01.2018 року, виданої ОСББ «Калорит», зареєстрована разом з сім'єю в будинку та, як вбачається з квитанції 01.2018 про оплату за електроенергію, користується електроенергією та здійснює своєчасну оплату за неї, оскільки заборгованості не має. Крім того в Новоград-Волинському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та інших про позбавлення їх права користування житловим приміщенням, провадження по якій зупинено до набрання законної сили рішенням в справі про оскарження ОСОБА_3 дій реєстратора щодо реєстрації права власності на будинок за ОСОБА_2.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, на день розгляду справи, право на користування будинком, а в свою чергу і користування електричною енергією, у відповідача не припинилось.

Твердження позивача, що він зобов'язаний відповідно до пункту 3 Правил укласти договір з новим власником, а цьому перешкоджає наявність Договору з відповідачем, судом до уваги не беруться, оскільки згідно п.9 Правил за наявності декількох наймачів (власників) квартири засіб обліку встановлюється для кожного з них. Крім того, позивач повинен був врахувати, що право власності ОСОБА_2 на будинок оспорюється в судовому порядку.

Частиною першою статті 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною другою статті 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, в даному випадку закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі N 2/52-09).

Таким чином, враховуючи те, що відповідач на даний час користується будинком на правовій підставі, умови Договору виконує належним чином, а позивачем в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано доказів про наявність одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (вул. Пушкіна, 32/8 м. Житомир, код ЄДРПОУ 22048622) в особі Новоград-Волинського району електричних мереж (вул. Волі, 43 м. Новоград-Волинський, Житомирська область, код ЄДРПОУ 22048622) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_1) про розірвання договору про користування електричною енергією - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд.

Повне судове рішення складено - 04.04.2018 року.

Головуючий: