
Справа № 216/3326/17
Провадження 2-а/216/59/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30 березня 2018 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Сидорака В. В.
за участю секретаря судового засідання Морозової Н.М.
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача 2 - Туманової І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
18 липня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №14 від 06.04.2017 року в частині припинення виплати пенсії з 01.04.2017 року ОСОБА_4;
- зобов'язати Криворізьке центральне об'єднання управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відновити виплати пенсії з 01.04.2017 року на її користь та провести нарахування і виплату пенсії по страті годувальника за квітень місяць 2017 року в розмірі 2142, 77 грн., за травень місяць 2017 року в розмірі 2240, 27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що з 01.03.2016 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в Криворізькому центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу та отримує пенсію по втраті годувальника. Позивач належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, в розумінні ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно довідки №1211001360 від 22.07.2016 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, позивач, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Володарськ м. Свердловськ Луганської області та проживала у с. Володарськ (Свердловськ) Луганської області перемістилася з тимчасово окупованої території до АДРЕСА_1. З 01.04.2017 року Криворізьким центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області позивачу припинено виплату пенсії на підставі рішення комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №14 від 06.04.2017 року. Зазначене рішення про припинення виплати пенсії постановлене на підставі листа Департаменту соціального захисту Дніпробладміністрації від 16.03.2017 №1432/0/192-17 щодо перевірки інформації проживання внутрішньо переміщеної особи по спискам, які надійшли від Служби Безпеки України. Стаття 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає підстави припинення виплати пенсії, однак такої підстави як тимчасове залишення особою місця свого проживання, законом не передбачено. Виплату пенсії позивачу поновлено з 01.06.2017 року на підставі рішення районної комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-міської районної у місті ради №21 від 25.05.2017 року. Таким чином, дії Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії по втраті годувальника за квітень і травень 2017 року порушують гарантоване Конституцією України право на соціальний захист та право на пенсійне забезпечення, передбачене ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
24 січня 2018 року до суду від представника відповідача Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області Л.Л. Паситніченко надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_4, в якому зазначено наступне. Позивачка з 01.03.2016 року перебуває на обліку в Криворізькому центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію по втраті годувальника. Відповіддю за №9694/03/24 від 21.06.2017 було повідомлено про те, що пенсія за квітень і травень 2017 року не нараховувалась і не виплачувалась відповідно до рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Центрально-Міської районної у місті ради №21 від 25.05.2017. Відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Так, управлінням на підставі Протоколу засідання районної комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг при виконкомі районної у місті ради №31 від 18.08.2016 року розпочато пенсійні виплати. Статтею 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що у разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від'їзду. Механізм призупинення та відновлення виплати пенсії здійснюється відповідно до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365. Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено, що соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст.. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; отримання інформації Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Припинення соціальних виплат здійснюються територіальними управліннями Фонду відповідно до п. 14 Порядку контролю після надходження рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. З урахуванням зазначеного, на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб управлінням на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки призупинено з 01 квітня 2017 року виплату пенсій. Пунктом 15 Порядку встановлено поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до пп. 2 п. 12 цього Порядку, яке здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, в інших випадках, передбачених законом. Отже, з огляду на вказане, виплата пенсії повинна бути припинена у зв'язку з надходженням відповідних документів. Таким чином, управління діяло в межах повноважень передбачених чинним законодавством. Разом із тим, звертають увагу на той факт, що управлінням припинено виплату пенсії тільки після надходження витягу з протоколу комісії №14 від 06.04.2017 року, яким прийнято рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_4 з 01.04.2017 року. Розпочато виплату також після надходження відповідних документів. Тому, на підставі вищевикладеного представник відповідача просила відмовити у задоволенні вказаного адміністративного позову в повному обсязі.
Разом із тим, 26 січня 2018 року до суду надійшли заперечення начальника управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Л.В. Угринович, з яких вбачається, що проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_4 заперечують в повному обсязі виходячи з наступного. ОСОБА_4, яка відповідно до довідки №1211001360 від 22.07.2016, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1. Позивач перебувала на обліку в ЄДІБД Управлінні як внутрішньо переміщена особа з 22.07.2016 по 20.07.2017 та отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 08.09.2016 по 07.03.2017 та пенсію по 31.03.2017. Спеціалістами Управління відповідно до графіку проведення перевірок фактичного місця проживання внутрішньо переміщених осіб 31.01.2017 перевірено фактичне місце проживання ОСОБА_4 та встановлено, що її вдома не було. Син позивача, ОСОБА_1, 02.02.2017 року написав пояснення про виїзд матері до м. Свердловськ Луганської області і попередив, що вона приїде та особисто прибуде для фізичної ідентифікації, однак остання у встановлений термін не з'явилась до управління. На лист СБУ від 16.03.2017 №1432/0/192-17 щодо виїзду позивача до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, працівниками управління 20.03.2017 року здійснено додаткову перевірку місця фактичного проживання ОСОБА_4 та встановлено, що вона відсутня. 22.03.2017 року, ОСОБА_1 повторно написав пояснення про відсутність матері за фактичним місцем проживання. Комісією з призначення субсидій, допомог та надання пільг при виконкомі районної у місті ради позивачу припинено виплату пенсії з 01.04.2017 року у зв'язку із відсутністю внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання, за адресою, вказаною у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, та не звернулась у встановлені законодавством терміни для проходження фізичної ідентифікації до управління. 24.05.2017 року позивач звернулась до управління з заявою про поновлення пенсії з місяця припинення виплати, а саме з 01.04.2017. Відповідно до п. 15,16 Порядку, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі здійснюється через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. У зв'язку з цим, комісією відмовлено в поновлені виплат з 01.04.2017. Враховуючи вищевикладене, дії управління праці та соціального захисту населення були правомірними.
З пояснень на відзив, які надійшли до суду 26 березня 2018 року від представника позивача, ОСОБА_2, вбачається, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються виключно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Призупинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року в порушення вимог ст.. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи через його відсутність за фактичним місцем проживання/перебування, за відсутності законодавчо встановлених підстав та без прийняття відповідного рішення територіальним органом Пенсійного фонду, є дискримінацією за ознакою місця проживання та грубо порушує права позивача на соціальний захист, пенсійне забезпечення та свободу пересування на території України, що гарантуються Конституцією України, закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2018 року замінено відповідача по справі - Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Позивач у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином через своїх представників.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача 1, головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила відмовити у задоволенні позовних з урахуванням, поданого раніше, відзиву.
Представник відповідача 2, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_4 посилаючись на те, що порушень з боку Управління не було.
Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.
З листа заступника начальника Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 21.06.2017 року за вих. 9694/03/24 вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа з 01.03.2016 року (а.с.15).
Згідно з копією довідки № 1211001360 від 22 липня 2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради ОСОБА_4 перемістилася з тимчасово окупованої території в м. Кривий Ріг. Фактичне місце проживання/перебування: 50046, АДРЕСА_1 (а.с.9).
Проте з 01.04.2017 року Криворізьким центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області останній припинено виплату пенсії на підставі рішення районної комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №14 від 06.04.2017 року. Вказане рішення ухвалено на підставі листа Департаменту соціального захисту Дніпробладміністрації від 16.03.2017 року №1432/0/192-17 щодо перевірки інформації проживання внутрішньо переміщеної особи по спискам, які надійшли від Служби Безпеки України.
Виплату пенсії позивачу поновлено з 01.06.2017 року на підставі рішення районної комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №21 від 25.05.2017 року.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині припинення виплати пенсії, а також вважаючи, що дії Пенсійного фонду щодо не нарахування їй пенсії за квітень та травень 2017 року порушують її право на пенсійне забезпечення, звернулась до суду з вказаним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивного дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виплата пенсії припиняється лише за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Проте, такого рішення про зупинення з 01.04.2017 року виплати пенсії ОСОБА_4 головним управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суду не надано. В письмових запереченнях представник відповідача 1 зазначив, що пенсія за квітень і травень 2017 року не нараховувалась і не виплачувалась відповідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Центрально-Міської районної у місті ради, що свідчить про те, що рішення відповідачем 1 у формі процесуального документу не приймалося.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п. 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Так, в матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 22.07.2016 №1211001360 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення, тому вказана довідка є дійсною.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на результати обміну інформацією з органами соціального захисту населення, на підставі яких пенсію призупинено з 01 квітня 2017 року, враховуючи викладене.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до п. п. 2 п. 12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Частиною 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Аналогічна правова позиція була підтримана Верховним Судом України в постанові від 06.02.2018 у справі №263/7763/17.
Так, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Зупинення виплати пенсії позивачці відбулося без прийняття будь-якого рішення відповідачем 1 на підставі повідомлення відповідача 2 про відмову у призначенні (відновленні) позивачу соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі через не проживання такої особи за адресою фактичного проживання тобто, право на отримання пенсії, а не соціальної послуги (виплати, допомоги) стало залежним від місця проживання позивачки, яка є громадянкою України.
Таким чином, судом було достовірно встановлено, що відповідач 1, не приймаючи рішення відповідно до ч. 1ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.04.2017 року зупинив виплату пенсії позивачці, доказів наявності рішення про зупинення виплати пенсії позивачці сторонами суду не надано, жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідачем 2 також не надано суду доказів щодо дотримання вимог Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Так, п. 5 вказаного Порядку визначено, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення його керівником про проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи або з дня отримання інформації від органів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, проводить таку перевірку із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з урахуванням положень пунктів 8 і 9 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365. За результатами такої перевірки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення готує подання про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат до комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісія).
За відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації (п. 6 Порядку).
Згідно з п. 7 зазначеного Порядку, у разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з'явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації. Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до п. 8 Порядку Держприкордонслужба протягом п'яти робочих днів безоплатно подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення на його запит інформацію про виїзд внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із зазначенням кількості днів такої відсутності протягом 90 днів, які передують даті подання відповідного запиту.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії протягом трьох робочих днів з дня надходження інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, та відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї подання про припинення соціальної виплати (п. 10 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування).
Таким чином, з рахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 241-244, 246, 255, 295 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії з призначення субсидій, допомог та надання пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №14 від 06.04.2017 року в частині припинення виплати пенсії з 01.04.2017 року ОСОБА_4.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_4 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з квітня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя В. В. Сидорак
Судове рішення № 73197889, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 30.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/3326/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: