
Справа № 216/2129/14-а
Провадження № 6-а/216/1/18
УХВАЛА
іменем України
05 березня 2018 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання Морозової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про заміну способу та порядку виконання судового рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло подання головного державного виконавця Данилевської Т.М. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, перебуває виконавче провадження № 55462925, з виконання виконавчого листа, виданого 16.02.2016 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 216/2129/14-а, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": ОСОБА_3 у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.
Державним виконавцем 05.01.2018 року відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Боржником рішення суду виконано частково, лише в частині здійснення нарахування у розмірі 4782,00 грн., але зазначені грошові кошти не виплачені ОСОБА_4, який є стягувачем за виконавчим провадженням. Невиконання рішення суду боржником в частині виплати нарахованої суми обумовлено боржником наступним.
Відповідно до чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" є Міністерство соціальної політики України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України з визначенням їх головного розпорядника.
У відповідності до вищевикладеного, виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі, а саме в частині виплати нарахованої суми відповідної допомоги.
Тому, питання про своєчасність виконання судових рішень, що набрали законної сили або допущені до негайного виконання має виключно важливе значення для авторитету судової влади в державі.
Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Отже, саме від бюджетних призначень на відповідний рік цілком залежить виконання рішень судів, за якими боржником виступає орган державної влади. Відсутність належних бюджетних асигнувань або коштів та відсутність відповідних процедур, які б дозволяли забезпечити фінансування одразу ж, як тільки постала проблема відповідних виплат, призводить до невиконання або тривалого виконання судових рішень.
Із контексту рішення суду чітко встановлюється необхідність зобов'язання боржника особисто вчинити певні дії, а вчинення визначених дій не може бути проведено без участі боржника, тому державний виконавець не може організувати виконання самостійно у відповідності до повноважень, наданих йому законом.
Так, з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" N 4901-VI, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Зазначеним законом визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у зв'язку з тим, що рішення прийнято про зобов'язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.
Тому, державний виконавець просить суд змінити спосіб і порядок виконання постанови суду, на підставі якої 16.02.2016 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано виконавчий лист по справі № 216/2129/14-а, із зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": ОСОБА_3 у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат на стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради нараховану ОСОБА_3 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат, у розмірі 4782,00 грн.
Державний виконавець Данилевська Т.М. в поданні просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, просить подання задовольнити.
Представник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Стягувач за виконавчим листом ОСОБА_3 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали заяви та адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради про зобов’язання виконати перерахунок розміру недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік було задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу в частині відмови у проведенні донарахування - на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи» за 2014 рік. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи»: у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат. (а.с. 67-70). 29 травня 2015 року Ухвалою апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради залишено без задоволення, а постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - без змін.
01.02.2016 року представнику ОСОБА_3.- ОСОБА_9. було видано виконавчий лист, про що в матеріалах справи міститься заява.
05.01.2018 року державним виконавцем Данилевською Т.М. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої була направлена до Управлінню праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради для відома.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради надійшов лист, згідно якого було повідомлено, що відповідно до п. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узяти на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень виконання судових рішень за програмою "Соціальний захист громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи" у державному бюджеті на 2018 року не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджені у кошторисі розпорядника бюджетних коштів та у відповідному паспорті бюджетної програми. У зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради не має можливості добровільно виконати постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17.06.2014 року за справою № 216/2129/14-а.
Як вбачається з розрахунку недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 її розмір складає 4782,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України № 21-506а14 від 25.11.2014 року, який, згідно ч. 2ст. 161 КАС України, суд зобов'язаний застосовувати при здійсненні судочинства, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України, системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Верховний Суд України також вказав про те, що невиконання боржником судового зобов'язання в частині виплати через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС України, не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Верховний Суд України також у постановах від 24 березня, 14 квітня 2015 року (№№21-85а15, 21-78а15 відповідно) дійшов такого правового висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.
З постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2014 року вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши дії відповідача неправомірними та зобов'язавши останнього здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_3 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи»: у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.
В той час, коли вимога державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача суми в розмірі 4782 грн. 00 коп. фактично змінює рішення суду, в резолютивній частині якого не зазначено конкретної суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Дане питання не може вирішуватися при розгляді заяви про зміну способу виконання рішення ухвалою суду, оскільки вирішення цього питання порушує межі судового розгляду в ході даного провадження.
Також слід зазначити, що невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради судового зобов'язання в частині виплати допомоги через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 378 КАС України, не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є не обґрунтованою, зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонованого заявником фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, а тому в задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 241-244, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про заміну способу та порядку виконання судового рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2014 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Сидорак В.В.
Судове рішення № 73197477, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 05.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/2129/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: