Ухвала суду № 73197149, 05.04.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1109/18

1-кп/214/463/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді - Хомініч С.В.,

суддів - Прасолова В.М., Гриня Н.Г.,

за участю:

секретаря - Горбунової Л.С.,

прокурора – Пипки О.О.,

потерпілої – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за №12017040230002303 від 26.12.2017 щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Судом у відповідності до положень ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України: вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілу, свідків та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. ОСОБА_3 може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він особисто знайомий зі свідками, і які, на даний час в судовому засіданні не допитувались. Вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, в період невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу дніпропетровської області від 25.01.2017, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, з застосуванням ч.1 ст.70 та ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став і певних висновків не зробив та може продовжити скоювати інші злочини.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3, захисник ОСОБА_2, кожен окремо, вважали за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів, виходячи з наступних підстав.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який обрано обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. ОСОБА_3 може переховуватися від суду та впливати на свідків цього кримінального провадження, оскільки він особисто знайомий з ними, а вони на даний час ще не допитувались в судовому засіданні. Може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Таким чином, суд вважає, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 ще на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, тобто до 04 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Хомініч С.В.

Судді Гринь Н.Г.

ОСОБА_4