Ухвала суду № 73196735, 27.10.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5715/16-к

Провадження № 1-кп/0203/66/2018

УХВАЛА

27.10.2017 року Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-суді - Єдаменка С.В.

при секретарі - Суховерхої А.С.

за участю:

прокурора - Красун А.Ю.

захисника - Мамедова Г.Т. огли

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016042010000230 від 28.09.2016р. відносно ОСОБА_3 обвинуваченого за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - Мамедов Г.Т. вважав за необхідне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заяву захисника.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, при цьому виходить із наступних причин.

27.10.2016 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є злочином середньої тяжкості, пов'язаним з насильством, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачуються, а також те, що він підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку за вироком Красногвардійського районного суд м. Дніпропетровська.

Також, суд враховує підстави за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинувачених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів.

В судовому засідання обговорювалась можливість визначення застави як альтернативи триманню під вартою. Прокурор вважала за можливе призначення застави у максимальному розмірі, визначеному законом. Захисник обвинуваченого вважав за можливе призначити заставу в мінімальному розмірі, визначеному законом. Обвинувачений не зміг надати точну відповідь щодо можливості внесення застави з метою забезпечення виконання ним обов'язків. З урахуванням зазначеного, а також через відсутність достовірних відомостей про майновий стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про передчасність вирішення питання про можливість визначення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 строком на 60 днів, тобто до 25 грудня 2017 року включно.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко