Ухвала суду № 73196061, 05.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/5915/18

Провадження № 1-кс/200/3975/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., за участі секретаря судового засідання Агашаріфової В.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Снісаря Д.О. по кримінальному провадженню № 12018040000000381 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Снісар Д.О., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Сирота І.О., звернувся до суду з клопотанням про арешт майна ОСОБА_3, яке знаходяться у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що в період часу з квітня 2017 року по листопад 2017 року, ОСОБА_3 керуючись умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, незаконно заволоділи грошовими коштами ПП «Планета-Центрбуд», директором якого є ОСОБА_5, які зберігалися у приміщенні домоволодіння АДРЕСА_1, в загальній сумі 6 000 000 гривень.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 21.11.2017 по 21.12.2017 на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було відкрито розрахункові рахунки № НОМЕР_2;

№ НОМЕР_3; № НОМЕР_4; № НОМЕР_5; № НОМЕР_6; № НОМЕР_7;

№ НОМЕР_8, з внесенням на ним великих сум грошових коштів.

Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Власник розрахункових рахунків ОСОБА_3 в судове засідання не викликалась за обґрунтованим клопотанням слідчого в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою унеможливлення списання грошових коштів з рахунків до вирішення питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Клопотання слідчого відповідає вимогам, встановленим ст.171 КПК України.

Відповідно до ст.172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Враховуючи, що грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, на які прохає накласти арешт слідчий, є предметом злочинного посягання, та є набутими в результаті вчинення кримінального правопорушення, їх визнано речовим доказом, накладення на них арешту є доцільним, оскільки дозволить запобігти їх відчуженню, розпорядженню, користуванню або перетворенню.

Також, вважаю, що накладення арешту на розрахункові рахунки не можливо, оскільки такі не є майном в розумінні ст.170 КПК України, у зв'язку з чим, обираючи спосіб забезпечення кримінального провадження, виходжу з того, що заборони на відчуження грошових коштів є достатньо для цілей їх збереження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-172, 309-310, 369, 371-372, 395 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Снісаря Д.О. про накладення арешту на майно - задовольнити.

Призупинити усі видаткові операції по розрахунковим рахункам НОМЕР_2 (українська гривня); НОМЕР_3 (українська гривня); НОМЕР_4 (українська гривня); НОМЕР_5 (українська гривня); НОМЕР_6 (українська гривня); НОМЕР_7 (українська гривня); НОМЕР_8 (українська гривня), що належать ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 та відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги буд. 50), в тому числі, призупинити видачу готівкових коштів за зазначеними рахунками, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб-суб'єктів господарської діяльності, припинити розрахунково-касові операції в видатковій частини за зазначеними рахунками.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя Т.В.Шевцова