Ухвала суду № 73195678, 05.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5068/18

Провадження № 1-кс/161/2844/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 квітня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковський М.С., за участі: секретаря судових засідань Шиманської Т.О., прокурора Марценюка І.О., представника володільця тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого слідчого управління ГУНП у Волинській області Сабані А.П., про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого управління ГУНП у Волинській області Сабаня А.П.,за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні Польовим С.В., 04.04.2018 року, звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене, а саме на:

автомобіль, марки «MERSEDS-BENZ VITO 115 СDI», державний номерний знак НОМЕР_1, ключі до цього транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане на ім'я ОСОБА_5;

мобільний телефон, марки «Айфон» імей: НОМЕР_2, належний громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

Своє клопотання мотивує тим, що

Слідчим управлінням ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42018030000000052, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

29.03.2018 року, в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, від 09.03.2018 року,в автомобілі, марки «MERSEDS-BENZ VITO 115 СDI», державний номерний знак НОМЕР_1, в громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував у даному автомобілі було вилучено мобільний телефон, марки «Айфон» імей: НОМЕР_2, також в ході обшуку було вилучено вищезазначений автомобіль, ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане на ім'я ОСОБА_7.

Враховуючи те, що вищевказані речі, мають силу речових доказів, оскільки зберегли на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, використовувалися як засоби (знаряддя) вчинення кримінального правопорушення, а також набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, просить накласти на них арешт.

Заслухавши думку: прокурора Марценюка І.О., який клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, представника володільця тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_2, який клопотання заперечив, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки:

Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження фактично не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, крім того, орган досудового розслідування не долучив до клопотання матеріалів, які б підтверджували б необхідність накладення арешту на це майно, прокурор в судовому засіданні не зміг довести те, що це майно могло бути знаряддям вчинення злочину, здобуте внаслідок злочинної діяльності чи зберегли на собі сліди такої діяльності, з метою недопущення порушення законних прав володільців цього майна, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого управління ГУНП у Волинській області Сабані А.П.,про накладення арешту на автомобіль, марки «MERSEDS-BENZ VITO 115 СDI», державний номерний знак НОМЕР_1, ключі до цього транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане на ім'я ОСОБА_7;

мобільний телефон, марки «Айфон» імей: НОМЕР_2, належний громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: М.С. Квятковський