Постанова № 73195448, 05.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2322/2018 Головуючий у 1 інстанції - Москаленко К.О.

Унікальний номер справи № 757/1199/17-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. з позовом про стягнення збитків.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 05.04.2005 року між позивачем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» був укладений Кредитний договір, відповідно до умов якого позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 36 000,00 доларів США.

01.07.2009 року відповідачем було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належну позивачу квартиру на користь ПАТ «Родовід Банк».

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2016 року у справі №755/17021/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2016 року, виконавчий напис, вчинений відповідачем, визнано недійсним. Проте, позивач зазначив, що діями відповідача, які полягали у вчиненні недійсного виконавчого напису, його незаконно було обмежено у праві власності та суттєво постраждала його репутація, у зв'язку з чим 16.09.2009 року ОСОБА_2 було звільнено з посади директора з продажу ТОВ «Консалтингова група «Партнер». Вказував, що позивач не зміг повернутися на роботу в банківські структури, де він працював з 2004 по 2008 роки, та тривалий час був безробітним, що позбавило його права на отримання заробітної плати, у зв'язку з чим він зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 355 860 грн. 00 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, зазначав, що діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює у 5 000 грн. 00 коп., та яку також просив стягнути з відповідача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича про стягнення збитків відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2005 між ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк» був укладений Кредитний договір №28.3/І-005.05.1 та договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку на забезпечення виконання договору кредиту належну йому квартиру.

За зверненням ПАТ «Родовід Банку» 1.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належала позивачу на праві власності.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2016 року у справі №755/17021/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2016 року, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О., зареєстрований за №599 про звернення стягнення на нерухоме майно визнано недійсним (а.с. 18-33).

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків , яких він зазнав в результаті вчинення недійсного напису нотаріуса, у січні 2017 року.

Про вчинення напису позивачу стало відомо 19.03.2010 року, а тому відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього, а тому судом першої інстанції ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку із його не доведенням.

Відповідно до ст.. 27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса , відшкодовується в повному обсязі.

Позивачем не надано суду доказів вчинення нотаріусом незаконних дій або недбалість нотаріуса, що призвели до спричинення шкоди. Також, не надано судового рішення, що набрало законної сили, яким визнано дії приватного нотаріуса незаконними і встановлено причинно-наслідковий зв'язок між цими діями та заподіяною позивачу шкодою.

Визнання рішенням суду виконавчого напису недійсним не свідчить про незаконність дій нотаріуса. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження по посвідченню прав і фактів, що мають юридичне значення, та вчиненню інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичного статусу. Нотаріус не є учасником цивільних правовідносин між сторонами. А тому недійсність правочину, вчиненого нотаріусом , не свідчить про його вину у вчиненні недійсного правочину, така вина підлягає доказуванню.

Позивач не надав суду достатніх та належних доказів, які б вказували на існування вини нотаріуса при вчиненні виконавчого листа про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що виконавчий напис, вчинений відповідачем по справі, визнаний судом недійсним і тому виконаний не був, а тому реальні збитки позивачу завдані не були.

Щодо упущеної вигоди, на яку посилається позивач, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що підстав для її стягнення немає.

Позивачем не надано суду доказів того, що він втратив роботу із-за неправомірних дій відповідача та втратив у зв'язку із цим свій дохід, який просить стягнути як упущену вигоду.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено з роботи або ж за власним бажанням, або ж за згодою сторін, що свідчить про його особисте волевиявлення на звільнення, тому вини нотаріуса у втраті роботи позивачем та втрати заробітку не вбачається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведена наявність заподіяння шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача та вина відповідача в її заподіянні.

Оскільки судом не встановлено неправомірних дій нотаріуса та його вини , то відповідно до ст.. 1167 ЦК України не підлягає стягненню з нього на користь позивача моральна шкода.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 5 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: