Постанова № 73195364, 03.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 22-3048 Головуючий у1-й інстанції - Гончарук В.П.

Унікальний №755/17534/16-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пожежею,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_5 пред'явив позов в суд до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи: Дніпровська РДА в м. Києві, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 199 792 грн., відшкодування не отриманої вигоди в розмірі 21 600 грн., відшкодування компенсації за комунальні послуги в розмірі 5 215 грн. 50 коп., відшкодування моральної шкоди у розмірі 90 000 грн., компенсацію оплати за проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартир в розмірі 9 000 грн., оплату вартості робіт по проектуванню заміни шатрової плити в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 199782 грн. матеріальних збитків заподіяних пожежею, 9000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 тис. грн. за заподіяння моральної шкоди, а всього стягнув 213792 грн., а також вирішив питання розподілу судового збору між сторонами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування не отриманої вигоди в розмірі 21 600 грн., відшкодування компенсації за комунальні послуги в розмірі 5 215 грн. 50 коп., оплати вартості робіт по проектуванню заміни шатрової плити в розмірі 10 000 грн. судом відмолено за недоведеністю.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_4 солідарно із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 199782 грн. матеріальних збитків, заподіяних пожежею, 9000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 тис. грн. за заподіяння моральної шкоди, ОСОБА_4 через представника, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить: визнати її неналежним відповідачем у справі та виключити ОСОБА_4 зі складу співвідповідачів; рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 168 130 грн. 48 коп., оплату вартості проведеної експертизи у розмірі 9000 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. (т.2, а.с.63-67).

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 солідарно із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 199782 грн. матеріальних збитків, заподіяних пожежею, 9000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 тис. грн. за заподіяння моральної шкоди відповідачем ОСОБА_6 не оскаржується.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування не отриманої вигоди в розмірі 21 600 грн., відшкодування компенсації за комунальні послуги в розмірі 5 215 грн. 50 коп., оплату вартості робіт по проектуванню заміни шатрової плити в розмірі 10 000 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. позивачем ОСОБА_5 не оскаржується, а тому в апеляційному порядку у цій частині не перевіряється.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 заперечував проти її задоволення з підстав її необґрунтованості, оскільки ОСОБА_4 у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, а тому є особою, що прийняла спадщину. З огляду на викладене позивач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а подану скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_6 та представники третіх осіб не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: уповноважені особі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" - 19 березня 2018 року (т.2, а.с.92); ОСОБА_6 - 19 березня 2018 року (т.2, а.с.95); уповноваженій особі Дніпровської РДА в м. Києві - 19 березня 2018 року (т.2, а.с.96).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника ОСОБА_4, ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються встановлені районним судом наступні обставини.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, згідно з договором купівлі-продажу квартири від 09.12.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №14718, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В.

Відповідно до Акту про пожежу від 23 липня 2016 року (ЄО 59769) складеного комісією у складі співробітників служби цивільного захисту Дніпровського району м. Києва та Звіту про причини виникнення пожежі від 25 липня 2016 року складеного головним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майором служби цивільного захисту Водько В.А., вбачається, що ймовірною причиною пожежі, яка сталась 23 липня 2016 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 - є виникнення аварійних режимів в роботі електромережі даної квартири.

Згідно з актом від 26 липня 2016 року, складеним комісією ЖРЕО - 407 у складі: Головного інженера ЖЕД - 407 Шевченко Н.В., майстрів т/д № 2 ОСОБА_8, Майстра з ремонту ОСОБА_11, при проведенні обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_3, було встановлено, що приміщення вищезазначеної квартири пошкоджено внаслідок пожежі в нижче розташованій квартирі №166, власником якої є ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. На даний час в квартирі проживає та зареєстрований її син ОСОБА_6

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 1153 відносно ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідачі ОСОБА_6, який є сином померлої та ОСОБА_4, яка є матір'ю померлої звернулися до Шістнадцятої київської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_12

Відповідно до Висновку за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-16 від 27 жовтня 2016 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_3 в результаті пожежі, що виникла у квартирі АДРЕСА_1 за даною адресою від 23 липня 2016 року, станом на дату проведення експертизи становить 168 130 грн. 48 коп.

Згідно з Висновком за результатами проведеного додаткового експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-17 від 10 жовтня 2017 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_3 в результаті пожежі, що виникла у квартирі АДРЕСА_1 за даною адресою від 23 липня 2016 року, з врахуванням результатів первинного висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-16 від 27 жовтня 2016 року, станом на дату проведення додаткового експертного дослідження становить 199 792 грн.

Як встановлено апеляційним судом, відповідно до Договору купівлі-продажу від 10 лютого 1997 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_12 та ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності у рівних частках (т.1, а.с.158).

Згідно з положеннями ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За правилом ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1299 ЦК, відповідно до частини другої якої право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна, виключена згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 402-VII.

Після смерті одного із співвласників квартири - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1, а.с.155 звор.), відповідачі прийняли спадщину.

Ураховуючи цю обставину у контексті вищенаведених положень Книги шостої ЦК України "Спадкове право", ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у встановленому законом порядку набули право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_12, - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, і кожному з них у порядку спадкування за законом належить по 1/4 частині цієї квартири. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє указаних осіб права на спадщину.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що вона не набула права власності на спадкове майно, а тому не може нести встановлений цивільним законодавством тягар його утримання, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Водночас, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що вона не може нести відповідальність перед позивачем нарівні із ОСОБА_6, заслуговують на увагу та можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 199 782 грн. матеріальних збитків, заподіяних пожежею, 9 000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 000 грн. за заподіяння моральної шкоди.

У даному випадку ОСОБА_6 належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу та 1/4 частина цієї квартири в порядку спадкування за законом, а всього: 3/4 частин квартири. ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом належить 1/4 частина цієї квартири.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ч.1 ст.360 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст.1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Ураховуючи вищенаведені положення цивільного законодавства у контексті обставин даної справи, суд вважає, що на ОСОБА_6 слід покласти обов'язок по відшкодуванню позивачу 3/4 частин визначеного районним судом і не оспореного сторонами розміру відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди (149 836 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (199782 : 4 х 3); 6 750 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті експертного дослідження(9000 : 4 х 3); 3 750 грн. на відшкодування моральної шкоди (5000 : 4 х 3), а на відповідача ОСОБА_4 - 1/4 частину цього відшкодування (49 945 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (199782 : 4); 2 250 грн. в рахунок в рахунок відшкодування витрат по оплаті експертного дослідження (9000 : 4) ; 1 250 грн. на відшкодування моральної шкоди (5000 : 4)).

При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що вона не може нести відповідальність перед позивачем, оскільки районним судом у цій частині встановлено, що у квартирі фактично проживав ОСОБА_6 і пожежа виникла унаслідок його недбалого ставлення до електричних мереж даної квартири, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

У даному випадку ОСОБА_4 вдається до перекручування встановлених районним судом обставин на свою користь, адже одночасно районний суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4, хоча і не проживала у квартирі, однак поряд із ОСОБА_6 не забезпечила належного та справного догляду за своїм майном (частиною квартири, отриманою у спадок).

Такий висновок суду є обґрунтованим, базується на наявних у справі письмових доказах, узгоджується із положеннями чинного законодавства, і доказів на його спростування апеляційна скарга не містить.

У сфері дії інституту відшкодування шкоди встановлена презумпція вини особи, яка завдала шкоди. Цій особі надається право простувати цю презумпцію.

У даній справі ОСОБА_6 погодився з висновками районного суду та не оскаржив рішення суду про покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, ОСОБА_4 не надала суду доказів, що пожежа виникла унаслідок непереборної сили чи дій третіх осіб. Причина пожежі, встановлена компетентним органом, вказує на виникнення аварійних режимів в роботі саме квартирної електромережі належної відповідачам квартири.

За таких обставин у суду немає підстав для спростування презумпції вини відповідачів у виникненні пожежі в належній їм квартирі АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що у районного суду не було підстав для задоволення позову на визначену ним суму, оскільки позивачем не в повній мірі був сплачений судовий збір, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки загальна сума судового збору сплачена позивачем за майновою вимогою та немайновою вимогою про відшкодування моральної шкоди склала 3 178 грн. 31 коп.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 199 782 грн. матеріальних збитків, заподіяних пожежею, 9 000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 000 грн. за заподіяння моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про покладення на відповідачів обов'язку по сплаті відшкодування за заподіяну шкоду відповідно до частки кожного у квартирі АДРЕСА_1.

У зв'язку з чим, рішення суду в частині вирішення питання розподілу судових витрат також підлягаю скасуванню. На кожного з відповідачів покладається обов'язок по відшкодуванню позивачу сплаченого ним судового збору пропорційно до задоволеної проти кожного з відповідачів частини позову.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 199 782 грн. матеріальних збитків, заподіяних пожежею, 9 000 грн. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 000 грн. за заподіяння моральної шкоди та в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4) 149 836 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків; 6 750 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті експертного дослідження; 3 750 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2 117 грн. 07 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а всього: 162 453 (сто шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_5) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_4) 49 945 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків; 2 250 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті експертного дослідження; 1 250 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 102 грн. 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а всього: 54 547 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 5 квітня 2018 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома