Ухвала суду № 73195328, 02.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1179/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Щебуняєва Л.Л.

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Еко-Енергопром» - адвоката Бондарчук В.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління Національної поліції в Київській області ГадайчукаС.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Тищенком М.А., та накладено арешт на майно, вилучене 24 січня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить на праві власності ОСОБА_5

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «Еко-Енергопром» - адвокат Бондарчук В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт на майна відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає про незрозумілість мети накладення арешту на оригінали реєстраційних та дозвільних документів ТОВ «Еко-Енергопром» та вказує, що жодній посадовій (службовій) особі ТОВ «Еко-Енергопром» не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. Додає про відсутність у справі цивільного позову.

Також апелянт вказує, що оригінали реєстраційних та дозвільних документів ТОВ «Еко-Енергопром» не визнані органом досудового розслідування у встановленому порядку речовими доказами у даному кримінальному провадженні та слідчим суддею безпідставно вирішено питання стосовно вилучення оригіналів реєстраційних та дозвільних документів ТОВ «Еко-Енергопром».

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017110000000726, відомості про яке 25.09.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Старший слідчий слідчого управління Національної поліції в Київській області ГадайчукС.О., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Тищенком М.А.,звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 24 січня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, яке ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого в межах кримінального провадження № 12017110000000726 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого Гадайчук С.О., представника власника майна - адвоката ОСОБА_6, власника майна ОСОБА_4, директора ТОВ «Еко-Енергопром» - ОСОБА_7, та, прийшов до правильного висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що жодній посадовій (службовій) особі ТОВ «Еко-Енергопром» не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, не є визначеною законом самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки увипадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце у даному випадку. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження адвоката про відсутність у справі цивільного позову та незрозумілість мети накладення арешту на документи ТОВ «Еко-Енергопром».

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Твердження апелянта про те, що оригінали реєстраційних та дозвільних документів ТОВ «Еко-Енергопром» не визнані органом досудового розслідування у встановленому порядку речовими доказами, слід визнати непереконливими, з урахуванням наявної у матеріалах провадження постанови про визнання речових доказів та приєднання до провадження від 24.01.2018 року, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно, в тому числі і документи ТОВ «Еко-Енергопром», визнано у рамках даного кримінального провадження речовими доказами (а.с. 84-108).

Не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і твердження апелянта про безпідставне вилучення документів ТОВ «Еко-Енергопром», з урахуванням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2017 року про надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні ТОВ «Еко-Енергопром» та ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «BMW» н.з. НОМЕР_2, чорного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою відшукування та вилучення, в тому числі і копій установчих та реєстраційних документів «Еко-Енергопром» та ін.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даного провадження. Підстав вважати ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Національної поліції в Київській області Гадайчука С.О. та накладено арешт на майно, вилучене 24 січня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Еко-Енергопром» - адвоката Бондарчук В.О., - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.