Постанова № 73193177, 22.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2018 рокусправа № 804/5559/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2017 (суддя Ільков Василь Васильович)

у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45", третя особа без самостійних вимог - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровської області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позов до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45", третя особа без самостійних вимог - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровської області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг в розмірі 2863168,31 грн., який утворився внаслідок несплати грошових зобов’язань, які нараховані платником податків самостійно. В добровільному порядку податковий борг відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем не доведено неможливості здійснення стягнення вищезазначеної суми з розрахункових рахунків підприємства, чим порушено правило черговості стягнення податкового боргу, встановлене ст. 95 ПКУ (спочатку стягнення коштів з рахунків, а за їх недостатності – шляхом продажу майна).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_2 управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що ГУ ДФС дотримано усі законодавчо визначені процедури по зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі. Зазначає про інкасові доручення, які повернуті банками без виконання, що підтверджує відсутність коштів на рахунках відповідача. Вважає, що не погашення податкового боргу, який підтверджений документально, наносяться матеріальні збитки державі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №45" зареєстровано, як юридична особа та перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як платник податків. Податковий борг Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" в сумі 2863168,31 грн. виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов’язань нарахованих самостійно платником податків, який складається із податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 2 693 966,58 грн. та податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств – 169 201,73 грн.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено неможливості здійснення стягнення вищезазначеної суми з розрахункових рахунків підприємства, чим порушено правило черговості стягнення податкового боргу, встановлене ст. 95 ПКУ натомість з даним висновком колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розглядаючи можливість надання податковому органу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджено, що майно, за рахунок якого позивач вважає можливим погашення всієї суми податкового боргу - перебуває у податковій заставі.

Перебування майна відповідача у податковій заставі надає позивачу підстави для застосування пункту 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, згідно якого право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ. Виконуючи зазначену норму, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).

Так, зазначена норма вказує на те, що контролюючий орган спочатку повинен вирішити питання про можливість стягнення коштів, які перебувають у його власності; і лише потім, в разі недостатності коштів – вирішити питання стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).

Аналізуючи ст. 95 ПКУ слід взяти до уваги, що пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, контролюючий орган також звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, для реалізації свого права на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган має звернутися до суду (позивач звернувся до суду з адміністративним позовом а.с. 4, 5).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу (шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пп. 95.7 - 95.21 ст. 95 ПКУ).

Суд першої інстанції зазначає, що позивачем не доведено неможливості здійснення стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства, чим порушено правило черговості стягнення податкового боргу, встановлене ст. 95 ПКУ. Натомість, матеріали справи дають підстави для спростовання даного висновку.

Так, матеріали справи містять довідку про стан розрахунків підприємства з бюджетом станом на 22.06.2017 року (а.с. 6). Зазначена довідка підтверджує заборгованість відповідача перед бюджетом на суму 2 693 966,58 грн. та 169 201,73 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має в податковій заставі майно: акт №1 від 23.01.2014 року; Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; (а.с. 8, 9).

Відсутність коштів на рахунках підтверджена інкасовими дорученнями (розпорядженнями), які повернуті банком без виконання на підставі п. 12.6, п. 12.7, 12.11 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 22 від 21.01.2004, з зазначенням: «на рахунку платника відсутні кошти»; «кошти арештовані іншим виконавчим документом» (а.с. 10-14). З цього приводу, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що до суду апеляційної інстанції представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи інкасових доручень (розпоряджень), датованих 2018 роком, які повернуті банком без виконання в силу відсутності коштів на рахунках або арештом коштів іншим виконавчим документом, що підтверджує відсутність коштів на рахунках відповідача.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем (контролюючим органом) не допущено порушення ст. 95 ПКУ (правило черговості стягнення податкового боргу), тому висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено неможливості здійснення стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства, є помилковим.

На підтвердження права контролюючого органу щодо надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, також діють наступні норми:

- п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором;

- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

- ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

- ст. 202.1 ст.202 ПК України - звітним (податковим) періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

- п. 203.2 ст.203 ПК України - сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

- податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11ст.56 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно даних інтегрованих карток платника податків КП "Житлово-експлуатаційна організація №45" станом на 22.06.2017 року обліковується податковий борг на загальну суму 2 863 168,31 грн., в т.ч. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 2693966,58 гривень, по податку на прибуток приватних підприємств – 169201,73 гривень, яких виник в результаті несплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань та в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов’язань нарахованих контролюючим органом.

В силу ст. 56, 57 Податкового кодексу України, в зв'язку з несплатою Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №45" у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. У зв'язку з несплатою КП "Житлово-експлуатаційна організація №45" до бюджету сум податкового боргу в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 05.10.2005 року №1/1294 (ст. 59 ПК України). Вказана податкова вимога направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та вручена платнику податків 13.10.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Несплата Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №45" податкового боргу також підтверджується наступним: в державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження на активи Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" у відповідності до акту опису №1 від 23.01.2014 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №43734230 від 18.03.2014 року.

Матеріали справи підтверджують, що у добровільному порядку відповідачем податковий борг не сплачується тривалий час. Намагання позивача стягнути податковий борг підтверджуються зверненням Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення коштів з рахункових рахунків підприємства (а.с. 15-17). Так, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року у справі № 804/16367/13а адміністративний позов Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Дніпропетровській області - задоволено у повному обсязі, стягнуто податковий борг у сумі 995605,01 гривень (а.с.15-17).

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що до АТ “Укрсиббанк”, ПАТ “ПУМБ”, КР Філія ПАТ КБ “ПриватБанк” м. Кривий Ріг направлено інкасові доручення, по яким стягнуто з відповідача по справі 79883,73 грн., натомість, цього не було достатнім для повного погашення податкового боргу шляхом стягнення зазначеної суми податкового боргу з рахунків підприємства, що безпосередньо підтверджує відсутність коштів на рахунках підприємства.

Податковий борг, який рахується за відповідачем станом на 22.06.2017 в розмірі 2863168,31 гривень та який утворився внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов’язань нарахованих самостійно платником податків - не сплачений. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45", станом на 22.06.2017 рік. (а.с. 6)

Отже, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України). Водночас, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України). При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що зазначені норми позивачем не порушені. Натомість, добровільного погашення податкового боргу відповідачем не здійснено.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пп. 19 прим.1.1.45 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України). як зазначалося вище, порядок погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, врегульовано (на момент звернення позивача з даним позовом) статтею 95 ПК України.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з доводами апеляційної скарги: ГУ ДФС дотримано усі законодавчо визначені процедури по зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі; інкасові доручення, які повернуті банками без виконання підтверджують відсутність коштів на рахунках відповідача; не погашення податкового боргу, який підтверджений документально, наносить матеріальні збитки державі, що є недопустимим.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі, що надає підстави для задоволення позовних вимог та скасування суду першої інстанції.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені.

Доводи апеляційної скарги спростовують обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2017 р. - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2017р. - скасувати.

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" (код ЄДРПОУ 20244448), що перебуває у податковій заставі, у розмірі 2 863168,31 гривень.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття згідно ч.1 ст. 325 КАС України (22.03.2018) та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22.03.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 28.03.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова