Рішення № 73192901, 21.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018р. Справа № 917/1898/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. В. Козака, 2-а, код ЄДРПОУ 03351912)

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради (36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 13961729)

про врегулювання розбіжностей при укладанні договору та визнання договору укладеним в частині неврегульованих пунктів,

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Мацко. О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15.12.2017р. № 85

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.2018р. № 3

В судовому засіданні 21.03.2018р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Обставини спору: Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі по тексту - ПАТ "Полтавагаз" - позивач) до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради (далі по тексту - КП "ЖЕО № 2" - відповідач) про врегулювання розбіжностей, що залишилися неврегульованими при укладанні Договору № 5-04 про забезпечення обліку природного газу від 26.09.2017р. та визнання зазначеного договору укладеним в частині неврегульованих пунктів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2017р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 917/1898/17. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2017р.

У зв"язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, 19.12.2017р. судом постановлено ухвалу, якою призначено справу № 917/1898/17 до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду на 16.01.2018р..

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 16.01.2018р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.02.2018р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки) закрито підготовче провадження у справі № 917/1898/17. Справу призначено до судового розгляду по суті на 21.03.2018р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставне ухилення відповідачем від укладання договору про забезпечення обліку природного газу, обов"язковість укладання його передбачена чинним законодавством.

Відповідач позовні вимоги заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву (вх. № 15281від 13.12.2017р.) та заперечення на відповідь позивач на відзив (вх. № 159 від 09.01.2018р.) вказує, зокрема, на те, що він не є ані власником вузлу обліку газу, ані суб'єктом господарювання, що здійснює його експлуатацію, ані споживачем газу, а тому спірні пункти договору не стосуються господарської діяльності (прав, обов'язків) відповідача, а тим більше про них не має прямої вказівки в законі для останнього. Зазначає, що запропонований позивачем договір про забезпечення обліку природного газу не визначений як типовий або примірний договір, а тому, як зазначає відповідач, сторони при укладанні договорів мають право викласти зміст цього договору у довільній формі, що не суперечить чинному законодавству. Вказує на те, що спірні пункти договору ніяким чином не стосуються господарської діяльності (прав, обов"язків ) відповідача, а працівники КП "ЖЕО № 2" не наділені посадовими обов"яками, відповідними знаннями та навичками, які необхідні для вчинення запропонованих позивачем заходів по сприянню збереженню вузла обліку газу, контролю за його роботою, перевіркою, виявленням недоліків у роботі, ініціюванням проведення перевірок тощо.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2018р. позов підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2018р. заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

ПАТ "Полтавагаз" (позивач) має ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідності до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу затверджених Постановою НКРЕКГІ №201 від 16.02.2017року. Постановою НКРЕКП № 778 від 15.06.2017 року прийнято рішення про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Полтавагаз".

На підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000р. № 1682-ІП із змінами ПАТ "Полтавагаз" є природним монополістом у сфері розподілу природного газу у зоні ліцензійної діяльності, про що внесена інформація до Реєстру суб'єктів природних монополій у сфері енергетики (№ 25).

ПАТ "Полтавагаз" ініціювало встановлення загальнобудинкового лічильника газу у будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві, балансоутримувачем якого, згідно рішення Полтавської міської ради від 16.03.2012р., є КП "ЖЕО № 2" (відповідач).

З метою врегулювання договірних відносин, ПАТ "Полтавагаз" з супровідним листом за № 20/807 від 20.09.2017 р. (а.с. 18 т. 1) направив на адресу відповідача для підписання належним чином оформлені два примірники проекту Договору № 5-04 від 26.09.2017 р. про забезпечення обліку природного газу у будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві.

Відповідач листом за № 2306/02 від 18.10.2017р. (а.с. 19-20 т. 1) повідомив позивача про наявність у нього заперечень відносно окремих умов Договору. Додатком до листа відповідачем направлено Договір №5-04 від 26.09.2017р. про забезпечення обліку природного газу у багатоквартирному будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві, підписаний 18.10.2017р. та скріплений печаткою 1 екз. на 4 арк., та протокол розбіжностей №1 від 18.10.2017р. до Договору №5-04 від 26.09.2017р. про забезпечення обліку природного газу у багатоквартирному будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві — 2 екз., на 4 арк.

За змістом позовної заяви між позивачем та відповідачем залишилися неврегульованими розбіжності по назві розділу 3, п.3.6., назві розділу 4, п. 4.3 - 4.6 Договору. Так, відповідачем викладено спірні пункти договору в наступній редакції:

В редакції ПАТ "Полтавагаз"В редакції КП "ЖЕО № 2" Назва розділу ІІІ "Забезпечення схоронності будинкового лічильника" Назва розділу ІІІ "Забезпечення можливості збереження будинкового лічильника"Розділ ІІІ пункт 3.6. Сторона 1 сприяє збереженню та цілісності ОСОБА_3 обліку та пломб (відбитків тавр).Розділ ІІІ пункт 3.6. Сторона 1 не перешкоджає Стороні 2 у можливості збереження та забезпечення цілісності ОСОБА_3 обліку пломб (відбитків тавр) та можливості здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.Назва розділу ІV "Контроль за роботою ОСОБА_3 обліку газу" Назва розділу ІV "Порядок зняття показань ОСОБА_3 обліку газу" Розділ ІV пункти 4.3-4.6.Розділ ІV пункти 4.3-4.6. Виключити Пункти 4.7.- 4.8. вважати пунктами 4.3.-4.4 Розділ ІV доповнити відповідно пунктом 4.6 Сторона 2 має право проводити планові та позапланові повірки ОСОБА_3 обліку у порядку встановленому положеннями нормативно-правових актів, які регулюють питання комерційного обліку природного газу.

Позивач вважає, що умови протоколу розбіжностей, направлені КП "ЖЕО № 2", суперечать вимогам чинного законодавства, а КП "ЖЕО № 2" безпідставно ухиляється від укладання договору, обов'язковість укладання якого передбачена чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що запропонована відповідачем редакція пункту 3.6 суперечить нормам Кодексу ГРМ та Закону України "Про житлово комунальні послуги".

Предметом діяльності Відповідача є утримання, технічне обслуговування і поточний ремонт будинків і споруд та прибудинкових територій, а також дитячих і спортивних майданчиків згідно із переліком послуг з технічного обслуговування і поточного ремонту затвердженого уповноваженим органом.

КП "ЖЕО № 2" рішенням Полтавської міської ради від 16.03.2012р. визначено балансоутримувачем житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, які належать територіальній громаді міста. Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 р. КП "ЖЕО № 2" визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності м. Полтави. А тому, на думку позивача, внутрішньобудинкові газові мережі, у відповідності до ст. 398 Цивільного кодексу України, належать відповідачу на праві володіння на підставі акту органу місцевого самоврядування, яке полягає у наявності прав та обов'язків відносно цього майна визначених чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що редакція пункту 3.6. Договору запропонована відповідачем не вирішує питання збереження будинкового вузла обліку, як це передбачено Тимчасовим положенням, а констатує факт наявності у Оператора ГРМ права на безперешкодний доступ до нього, що не потребує вирішення у договірному порядку та наявне згідно вимог норм чинного законодавства.

Також позивач не може погоджується із виключенням з договору умов, що регламентують порядок проведення перевірок та перевірок загальнобудинкового вузла обліку.

Позивач вказує, що зміст пунктів 4.3 — 4.7 Договору визначає умови експлуатації ЗВТ, що передбачено Кодексом ГРМ, відповідно до п. 2. глави 6 розділу X якого протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:

контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);

перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;

монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

За умови виключення пунктів 4.3. та 4.7. такий елемент відносин експлуатації, як перевірка загальнобудинкового лічильника, залишиться не регламентованим та процедурно невизначеним між сторонами, що спричинить, як вказує позивач, порушення вимог Тимчасового положення в частині повноти предмету Договору.

Крім того, позивач зазначає, що включені ним пункти договору відповідають вимогам Кодексу ГРМ, а саме. п. 1- 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ.

Пункт 4.6. Договору в редакції відповідача, на думку позивача, не може бути включено до Договору так, як його зміст суперечить вимогам Кодексу ГРМ, відповідно до якого проведення планових та позапланових перевірок має проводитись спільно сторонами Договору та стосується прав та обов'язків як Сторони 1 так і Сторони 2 Договору №5-04 від 26 вересня 2017 року про забезпечення обліку природного газу.

За змістом позовної заяви, відносно викладення відповідачем пунктів 1.1., 2.2., 2.3., 3.1.,4.1., 7.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей, позивач заперечень не має.

Таким чином, між позивачем та відповідачем залишилися неврегульованими розбіжності по назві розділу 3, п.3.6., назві розділу 4, п. 4.3 - 4.6 Договору.

Позивач у позовній заяві просить суд врегулювати розбіжності, що залишились неврегульованими при укладанні договору та вважати Договір №5-04 від 26.09.2017р. про забезпечення обліку природного газу у багатоквартирному будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві укладеним в частині неврегульованих пунктів та викласти спірні умови Договору (Пункт 1.1., Пункт 2.2.,Пункт 2.3., ОСОБА_1 розділу III, Пункт 3.1., Пункт 3.6., ОСОБА_1 розділу IV, Пункт 4.1., Пункт 4.3., Пункт 4.4., Пункт 4.5., Пункт 4.6. Пункт 7.1.) в наступній редакції:

Пункт 1.1. Договору в редакції: "Договір визначає порядок відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку природного газу (далі — ОСОБА_3 обліку) у багатоквартирному будинку № 7 по вул. Євгена Коновальця у м. Полтава (далі — Будинку)";

Пункт 2.2. Договору в редакції: "ОСОБА_3 обліку встановлений на ввідному газопроводі у Будинок за рахунок Сторони 2.";

Пункт 2.3. Договору в редакції: "Монтажні та налагоджувальні роботи по встановленню вузла обліку газу виконані Стороною 2";

Назва розділу III Договору в редакції: "Забезпечення схоронності будинкового лічильника";

Пункт 3.1. Договору в редакції: "Для захисту від механічних пошкоджень та впливу несприятливих погодних умов ОСОБА_3 обліку розміщений за рахунок Сторони 2 в металевому ящику з навісним замком. Ключі від якого знаходяться у Сторони 2";

Пункт 3.6. Договору в редакції: "Сторона 1 сприяє збереженню та цілісності ОСОБА_3 обліку та пломб (відбитків тавр)";

Назва розділу IV Договору в редакції: "Контроль за роботою ОСОБА_3 обліку газу";

Пункт 4.1. Договору в редакції "Зняття та фіксація у журналі обліку газу та інвентаризаційній відомості показань ОСОБА_3 обліку, що ведуться Стороною 2, здійснюються представниками Сторони 1 та Сторони 2 щомісяця з 01 по 05 число відповідно до спільно затвердженого графіка";

Пункт 4.3. Договору у редакції: "У ході проведення зняття та фіксації показань ОСОБА_3 обліку представники Сторін проводять планові перевірки щодо:

-відповідності умовам експлуатації;

-працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів

перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

-відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

-відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого

газопроводу.";

Пункт 4.4. Договору у редакції: "За підсумками перевірки ОСОБА_3 обліку та за умови відсутності зауважень, представники Оператора ГРМ та Балансоутримувача на місці перевірки складають відповідний акт (по одному екземпляру для кожної Сторони).";

Пункт 4.5. Договору у редакції: "За ініціативою Сторін можуть проводитись позапланові перевірки ОСОБА_3 обліку. У разі необхідності позачергової перевірки ініціатор перевірки письмово доводить це до відома іншої Сторони. Перевірка проводиться не пізніше, ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.";

Пункт 4.6. Договору у редакції: "У випадку виявлення недоліків, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, представники Сторін роблять записи в журналі та складають двосторонній акт.";

Нумерацію пунктів 4.7-4.9 не змінювати;

Пункт 7.1. Договору в редакції: "Сторони враховують, що Сторона 1, дотримуючись умов цього Договору, діє у власних інтересах, а Сторона 2, дотримуючись умов цього Договору, діє у власних інтересах, а також у інтересах постачальників природного газу."

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже, необхідною умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення такого договору.

Враховуючи те, що відповідач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування в силу свого статусу, а спірний договір не опосередковує державного замовлення, обов'язковість його укладання сторонами, а отже і можливість вирішення судом спору про його укладання має встановлюватися законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".

Згідно із положеннями ст. 1 зазначеного Закону Оператор газорозподільної системи (ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

ПАТ "Полтавагаз" є Оператором ГРМ на території своєї ліцензійної діяльності - зокрема у м. Полтава та займає монопольне становище на ринку послуг з розподілу природного газу.

На виконання вимог Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015р. № 329-VII Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕ), прийнята постанова від 30.09.2015 № 2494, якою затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ).

Кодекс ГРМ визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем, яким є ПАТ "Полтавагаз", із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п. 1, 2 гл. 5 розділу IX Кодексу ГРМ, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу (далі - ВОГ). Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об’єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об’єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку визначає Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" № 3533-VI від 16.06.2011р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі в термін до 1 січня 2018 року.

Зі змісту зазначеної норми Закону вбачається про визначення обов'язку позивача як суб'єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу, встановити саме квартирні прилади обліку газу для населення в багатоквартирному будинку.

Відповідач в даній справі не є споживачем природного газу в розумінні ст. 1 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", оскільки не користується на підставі договору послугами з газопостачання та не використовує природний газ для приготування їжі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 р. № 620 (зі змінами) затверджено Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку (надалі - Тимчасове положення).

Так, згідно п. 4 Тимчасового положення, Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов’язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.

Отже, Тимчасовим положенням чітко передбачено які договірні відносини - питання врегульовуються між оператором ГРМ та балансоутримувачем, а саме:

- щодо зняття показань будинкового вузла обліку;

- забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

При цьому, як зазначає відповідач і встановлено судом, такі поняття як "сприяння збереження", "контролю за роботою" вузла обліку газу в тому числі і проведення "планових і позапланових перевірок" його роботи, виявлення недоліків, ініціювання проведення перевірок, Тимчасове положення не містить, що і стало підставою для викладення відповідачем спірних пунктів договору у власній редакції, з урахуванням приписів зазначеного Тимчасового положення.

Відповідно до пункту 5 глави 5 розділу X Кодексу ГРМ власник комерційного вузлу обліку газу (ВОГ) або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії:

контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу);

перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку;

монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).

Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Пункт 1 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ передбачає, що власники засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Однак, відповідач стверджує, що він не є ані власником вузлу обліку газу, ані суб'єктом господарювання, що здійснює його експлуатацію, ані споживачем газу, а тому спірні пункти договору не стосуються господарської діяльності (прав, обов'язків) відповідача, а тим більше про них не має прямої вказівки в законі для останнього.

Суд вважає вказані заперечення відповідача обґрунтованими виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

У відповідності до ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ" технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку -інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України «у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 09.11.2011р. N 14-рп/2011 Конституційний Суду України вирішив: в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХИ (2482-12 ) зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, с співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 2.1 Статуту, затвердженого рішенням п'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2016 предметом діяльності КП "ЖЕО№2" є, зокрема, утримання, технічне обслуговування і поточний ремонт будинків, споруд та прибудинкових територій згідно з переліком послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту, затвердженого уповноваженим органом.

Згідно із частиною другою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Так, рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008р. (а.с. 17 т. 1), затверджено вичерпний Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них (Перелік).

У відповідності до вказаного Переліку, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради надає наступні послуги:

- прибирання прибудинкової території (без червоних ліній);

- технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем:

- водопостачання та водовідведення,

- гарячого водопостачання,

- опалення;

- дератизація, дезінсекція;

- обслуговування димовентиляційних каналів;

- освітлення місць загального користування;

- збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

При цьому, згідно із вказаним рішенням №50 від 20.02.2008р. виконання робіт, щодо експлуатації, технічного обслуговування газорозподільної системи в тому числі забезпечення "контролю за роботою" вузла обліку газу, "заходів по сприянню збереженню вузла обліку газу, контролю за його роботою", "повіркою, виявленням недоліків у роботі, ініціюванням проведення повірок, проведення "планових і позапланових перевірок", не передбачені у структурі тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Підприємством.

В обґрунтування позову позивач також зазначає, що проект Договору про забезпечення обліку природного газу підготовлений ним із безумовним дотриманням вимог чинного законодавства України з питань розподілу природного газу. Обов'язковість укладення договору про забезпечення обліку природного газу передбачена Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №620 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016р. № 46) та Кодексом ГРМ. Крім того, як вказує позивач, виконавець за вказаним Договором - ПАТ "Полтавагаз" є монополістом на даному ринку.

Згідно ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Проте, за змістом ст. ст. 626, 629 ЦК України договір не може створювати обов'язків для осіб, які не є його сторонами - утворення у такий спосіб підстав для примушення останніх до певних дій не відповідає приписам ч. 1 ст. 19 Конституції України.

Обґрунтування позивачем обов'язковості укладання спірного Договору з посиланням на положення Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку та Кодекс ГРМ, є безпідставним, оскільки вказані нормативні акти не є законодавчими актами .

Частинами 2, 3 ст. 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів наявність правових підстав для врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні Договору №5-04 від 26.09.2017р. про забезпечення обліку природного газу у багатоквартирному будинку № 7 по вулиці Євгена Коновальця у м. Полтаві та визнання його укладеним частині неврегульованих пунктів.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог АТ "Полтавагаз" до КП"ЖЕО №2" Полтавської міської ради про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору та визнання його укладеним частині неврегульованих пункті слід відмовити.

У відповідності до положень ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 02.04.2018р.

Суддя О.О. Ореховська