Рішення № 73192834, 03.04.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2018 року

Справа № 927/181/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства “Павлоградська Зернова компанія”, вул. Ганни Світличної, буд. №59Л, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нове життя”, вул. Селянська, с. Стахорщина, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16093

про стягнення 40450 грн. 27 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Приватним підприємством “Павлоградська Зернова компанія” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нове життя” про стягнення заборгованості у сумі 33600 грн. 00 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг №42 від 03.05.2017, пені у сумі 6850 грн. 27 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 з урахуванням ухвали суду від 21.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.04.2018, 14:30.

Сторони явку своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень №5140011311436 від 21.03.2018 – позивачу, №1609300026387 від 21.03.2018 – відповідачу.

Від позивача на адресу суду засобами електронного зв?язку надійшла заява №62 від 02.04.2018 про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки представника у судове засідання з поважних причин, а також із проханням забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Розглянувши подану позивачем електронну заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Суд з урахуванням конкретної справи може відхилити доводи учасника судового провадження - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити (за дійсних намірів прийняти участь у судовому засіданні) участь у судовому засіданні іншого представника як з числа своїх представників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, ухвалою суду від 14.03.2018 (з урахуванням ухвали від 21.03.2018) явка сторін у судове засідання обов’язковою не визнавалась, отже, відсутні підстави визнавати поважними або неповажними причини відсутності представника позивача як учасника провадження у справі.

Зі змісту ст. 197 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає справу. Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у законі не визначені. Необхідність здійснення відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників процесу, які не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов’язковою. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщені суду в обов?язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Враховуючи викладене вище, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.05.2017 сторонами у справі укладено договір про надання послуг№ 42 (далі за текстом –договір) (а.с. 11-13), відповідно до умов якого позивач як виконавець зобов’язався з використанням наявної у нього сільськогосподарської техніки: трактора марки CASE-340 (310) у кількості 1 (однієї) одиниць (надалі – техніка), надати відповідачу як замовнику послуги з культивації за допомогою техніки, яка агрегатується з культиватором замовника, а замовник зобов?язався прийняти та оплатити якісно та своєчасно надані послуги виконавця.

Відповідно до п. 1.4 договору термін надання послуг виконавцем – з 05.05.2017 до 15.05.2017 включно. Виконавець зобов?язаний приступити до надання послуг у терміни, що погоджуються із замовником у процесі виконання договору.

Пунктом 2.1-2.2 договору передбачено, що орієнтована загальна вартість (ціна) послуг за договором складає 93600 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20% - 15600 грн. 00 коп. Остаточна ціна договору визначається на підставі актів приймання – передачі наданих послуг з урахуванням фактично наданих виконавцем послуг. Оплата послуг виконавця здійснюється замовником відповідно до узгодженої договірної ціни послуг, що складає 300 грн. 00 коп. у т.ч. з ПДВ 20% - 50 грн. 00 коп. за 1 га наданих послуг на полях замовника.

Відповідно до п. 2.3 договору виконавець по факту надання послуг складає акт, який замовник зобов?язується (у разі відсутності зауважень до послуг та/або відомостей, наведених у акті) підписати протягом 2-х банківських днів з дня й ого отримання від виконавця.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши послуги на площі 312 га, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом надання послуг №88 від 16.05.2017, вартість яких склала 93600 грн. 00 коп. (а.с. 15).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Акт надання послуг з боку замовника підписаний уповноваженою на це особою без зауважень та заперечень. Вказаний факт відповідачем не спростований.

Як встановлено у п. 2.5 договору оплата послуг виконавця здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 45000 грн. 00 коп. у т. ч. ПДВ (20%) – 7500 грн. 00 коп., сплачується замовником на поточний банківський рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту укладення договору;

- оплата за фактично надані послуг, сума яких визначається з урахуванням п. 2.2 договору, сплачується замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту, який підписується сторонами внаслідок закінчення виконання послуг.

Позивачем зазначено, що відповідач у порушення умов договору розрахунок за надані позивачем послуги здійснив частково на загальну суму 60000 грн. 00 коп. (платіжні дорученнями №553 від 05.05.2017 на суму 20000 грн. 00 коп., №592 від 30.05.2017 на суму 20000 грн. 00 коп., № 608 від 09.06.2017 на суму 20000 грн. 00 коп.). Решта наданих позивачем послуг у сумі 33600 грн. 00 коп. відповідачем сплачена не була.

Заборгованість у розмірі 33600 грн. 00 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до п. 4.2 договору за порушення строків оплати замовник, за вимогою виконавця, сплачує останньому пеню за кожен календарний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені від вартості неоплачених послуг виконавця.

В межах провадження у даній справі на підставі умов пункту 4.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов’язку з оплати наданих послуг за період з 19.05.2017 по 06.02.2018 у розмірі 6850 грн. 27 коп., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком. (а.с. 16).

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом надання послуг №88 від 16.05.2017. Вартість робіт склала 93600 грн. 00 коп.

У встановлені п. 2.5 договору строки відповідач за надані послуги розрахувався частково на загальну суму 60000 грн. 00 коп. Сума заборгованості склала 33600 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані позивачем послуги у сумі 33600 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.2 договору за порушення строків оплати замовник за вимогою виконавця сплачує останньому пеню за кожен календарний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від вартості неоплачених послуг виконавця.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на підставі пункту 4.2 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов’язку з оплати наданих послуг за період з 19.05.2017 по 06.02.2018 у розмірі 6850 грн. 27 коп.

За висновком суду позивачем необґрунтовано визначено період нарахування пені за період з 19.05.2017 по 06.02.2018, оскільки вказаний період визначено з порушенням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за період прострочення з 19.05.2017 по 19.11.2017 включно.

З урахуванням зазначених обставин судом здійснено перерахунок належної до стягнення суми пені.

За розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягає пеня у розмірі 4754 грн. 19 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог заборгованості за надані позивачем послуги у сумі 33600 грн. 00 коп. та пені за період прострочення з 19.05.2017 по 19.11.2017 включно у розмірі 4754 грн. 19 коп.

В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нове життя”, вул. Селянська, с. Стахорщина, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16093, код 30924870 на користь Приватного підприємства “Павлоградська Зернова компанія”, вул. Ганни Світличної, буд. №59Л, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код 31572760, заборгованість у розмірі 33600 грн. 00 коп., пеню у розмірі 4754 грн. 19 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1670 грн. 69 коп.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 05.04.2018.

Суддя М.О. Демидова

.