Рішення № 73192833, 02.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р.Справа № 922/178/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, офіс 3-37Б) до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29.12.17,

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 03-114 від 19.01.18.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК СТС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 від 25.07.2016 у розмірі 1644529,36 грн., з яких: сума основного боргу складає 1271613,82 грн., пеня 147298,16 грн., 3% річних - 40343,25 грн., інфляційні втрати - 185274,13 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/178/18. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "28" лютого 2018 р. о(об) 09:40.

20.02.2018 року від Управління з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради , через канцелярію суду (вх.№4875) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що саме підрядником були порушені вимоги чинного законодавства, що слугували підставою для не підписання замовником наданих підрядником актів виконаних робіт КБ-2в та неприйняття виконаних робіт, також наголошував про сплив строку позовної давності встановленого для нарахування позивачем пені в сумі 147 298,16грн.

Відзив долучений судом до матеріалів справи.

26.02.2018 року від Управління з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради , через канцелярію суду (вх.№5311) надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, вказані пояснення долучені до матеріалів справи на підстав ст.42 ГПК України .

В судовому засіданні 28.02.2018 року оголошено перерву до 14.03.2018 року.

12.03.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС", через канцелярію суду (вх.№6385) надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд стягнути з відповідача 1 566 490,60грн. з яких : сума основного боргу складає 1 271 613,82грн., пеня в сумі 69 259,40грн., 3% річних в сумі 40 343,25грн., інфляційні втрати в сумі 185 274,13грн.

Заява представника позивача про уточнення позовних вимог (вх.№6385 від 12.03.2018 року) в порядку ст. 46 ГПК України, розцінена судом як заява про зменшення позовних вимог, прийнята до розгляду та підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що вказана заява подана позивачем до закінчення підготовчого засідання з додержанням правил вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

12.03.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС", через канцелярію суду (вх.№6387) надійшла відповідь на відзив , в якому останній наголошував на безпідставності та неправомірності відмови відповідача від підписання актів прийняття виконаних робіт за договором, та як наслідок неправомірне ухилення від оплати за виконані позивачем роботи, що об'єктивно порушує законні права позивача.

Відповідь на відзив долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2018 року gрийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС", через канцелярію суду (вх. №6385 від 12.03.2018 року) в порядку ст.46 ГПК України про зменшення позовних вимог. Відкладено підготовче засідання у справі на 21 березня 2018 року о 12:30 год.

20.03.2018 року від Управління з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради , через канцелярію суду (вх.№7476) надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву ТОВ "СК"СТС", в якій відповідач наголошував на тому , що останній розуміє необхідність виконання договірних зобов'язань, здійснення оплати виконаних робіт та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, проте заперечує проти вартості матеріальних ресурсів, використаних під час роботи на «Об'єкті» та вважає, що підрядник (Позивач) мав погодити зміну марки рейок та їх вартість із Замовником. Відсутність такого погодження є прямим порушенням умов Договору, а саме: п. 3.3. та п. 6.3.3.6. Договору № 2507-2. Крім того, наголошував на тому, що позивачем не було виконано п. 9.1 Договору № 2507-1 щодо досудового врегулювання розбіжностей, що виникли під час підписання акту форми КБ-2в.

В судовому засіданні 28.03.2018 року оголошено перерву до 02.04.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наголошувала на тому, що на час розгляду справи відповідачем, всупереч умовам договору про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 від 25.07.2016 року, позивачу кошти за виконання робіт з реконструкції трамвайного переїзду так і не були оплачені.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що саме підрядником було завищено вартість матеріальних ресурсів, використаних під час роботи на "Об'єкті", в зв’язку з чим, вважає, що підрядник (Позивач) порушив вимоги чинного законодавства, що слугували підставою для не підписання замовником наданих підрядником актів виконаних робіт КБ-2в та неприйняття виконаних робіт, а також для здійснення оплати за виконані роботи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СТС" (Позивачем) та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Відповідачем) був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 на виконання робіт з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський – вул. Полтавський шлях.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, ТОВ "СК СТС" (Підрядник) зобов'язується у 2016-2017 роках виконати роботи з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях (згідно з ДК 021:2015 45213000-3 – будівництво торгових будівель, складів і промислових будівель, об’єктів транспортної інфраструктури) відповідно до проектної - кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а Управління з будівництва, ремонту та реконструкції департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Замовник) прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно пункту 5.1 Договору, початок виконання робіт – липень 2016 року, завершення робіт - грудень 2017 року, згідно графіка виконання робіт.

Пунктом 5.2. Договору передбачено місце виконання робіт – місто Харків, майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях.

Ціна договору становить 3 000 249,60 грн. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.9. Договору, фінансування робіт здійснюється згідно з обсягами капіталовкладень на 2016 рік, затвердженими рішенням 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 року і складає 2 850 036,00 грн., в тому числі ПДВ.

Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015р. № 14/15 «Про бюджет міста Харкова на 2016 рік» в редакції рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про внесення змін до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015р. № 14/15 «Про бюджет міста Харкова на 2016 рік» від 06.07.2016р. № 243/16, передбачено видатки на 2016 рік, зокрема, на реконструкцію трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях у розмірі 3 010 000 грн. (графа № 121 Додатку № 7 до вказаного рішення).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанов КМУ від 27.12.2001 р. №1764 із змінами і від 23.04.2014 р. №117 на термін не більше 3 місяців.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було здійснено авансовий платіж в розмірі 855 000,00 грн. (30% від вартості річного обсягу робіт обумовленого в п.4.9. Договору), згідно платіжного доручення № 282 від 18.08.2016р., що не заперечується позивачем.

Отриманий авансовий платіж було використано позивачем на придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 01.08.2016р. № 1649, № 1650, від 04.08.2016р. № 1660, № 1664, № 1666, від 05.08.2016р. № 1671, від 17.08.2016р. № 1723, № 1724, № 1726, № 1727, № 1728, № 1729, від 18.08.2016р. № 1736, від 26.08.2016р. № 1766, від 14.09.2016р. № 1811, від 16.09.2016р. № 1817, № 1818, від 23.09.2016р. № 1857 та бухгалтерською довідкою про вартість використаних грошових коштів, які надійшли у вигляді авансу для виконання робіт по договорам № 2507-1 та № 2507-2 від 25.07.2016р.

Відповідно до пункту 4.4. Договору Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.

На виконання вищевказаного договору позивач у серпні 2016 року виконав роботи на загальну суму 2 126 613,82 грн., що не перевищило обсяг капіталовкладень на 2016 рік, обумовлених у пункті 4.9. Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "СК СТС" в особі директора ОСОБА_3 передало Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на підписання акти виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) по Договору № 2507-2 від 25.07.2016р. по об’єкту з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях, які були отримані ОСОБА_4, що підтверджується реєстром документів.

Листом за підписом заступника начальника Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради ОСОБА_4 було повідомлено ТОВ "СК СТС" про необхідність приведення у відповідність, зокрема, з договорами № 2507-2 та № 2507-1, розділи "Порядок здійснення оплати", пункт 4.2. вартість матеріальних ресурсів у наданих формах КБ2в в строк до 16.11.2016 року в зв’язку з необхідністю погашення авансових платежів.

Листом від 11.11.2016р. за вих. № 359 позивачем було надано відповідь, про те, що ТОВ "СК СТС" відповідно до пункту 4.2 договору № 2507-2 від 25.07.2016р. надало всі платіжні документи, які підтверджують вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за виконанні підрядником роботи відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013.

Якщо роботи виконані Підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків Підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми. (пункт 4.6. Договору).

Згідно п.п. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. Договору, Замовник зобов’язаний по мірі надходження коштів та в повному обсязі сплачувати за виконанні роботи. Замовник зобов’язаний приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Підпунктом 6.1.3.1. п.п. 6.1.3. п. 6.1. Договору, Замовник зобов’язаний по мірі надходження коштів та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання Замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Позивач стверджує, що зауважень від Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської щодо наявності недоробок чи дефектів, що було б зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, ТОВ "СК СТС" не надходило. Доказів, які б спростовували твердження позивача відповідачем до матеріалів справи не надано.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала той факт, що акти виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) по Договору № 2507-2 від 25.07.2016р. відповідачу надходили. Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської акти виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), не підписанні та не поверненні позивачу з відміткою про відмову від їх підписання із зазначенням обґрунтованих підстав такої відмови.

При цьому, ТОВ "СК СТС" відмічає факт того, що роботи за договором були виконані ним належним чином та в повному обсязі, в обумовлені Договором строки і фактично прийняті Відповідачем, про що свідчить те, що трамвайний переїзд, реконструкцію якого проведено позивачем, на сьогоднішній день активно експлуатується відповідачем, починаючи ще з осені 2016 року, про що свідчить рух міського трамвайного електротранспорту, зокрема, через майдан Пролетарський до вул. Полтавський шлях, що в свою чергу, також є підставою для здійснення Відповідачем оплати за виконанні Позивачем роботи.

Відповідач факт того, що роботи за договором були виконані Позивачем належним чином та в повному обсязі, в обумовлені Договором строки не заперечує, як і не заперечує факт того, що через майдан Пролетарський до вул. Полтавський шлях здійснюється рух міського трамвайного електротранспорту.

Однак, Відповідач стверджує про заміну Підрядником марки трамвайної рейки при виконані робіт з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул.Полтавський шлях, без погодження такої заміни з Замовником робіт, що на його думку є порушенням істотних умов договору.

В свою чергу, судом встановлено, що згідно Додатку №7 "Технічне завдання" Документації конкурсних торгів на закупівлю "Реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях", затвердженої 24.05.2016р. Головою комітету з конкурсних торгів управління з будівництва, ремонту та реконструкції ОСОБА_5, передбачалось використання рейок трамвайного профілю типу Т-62 (або еквівалент), дерев’яних шпал з костильним скріпленням, баласт щебеневий на кривих та прямих ділянках.

Листом №Ц31 від 07.03.2018р. ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» у відповідь на запит позивача повідомило, що характеристики трамвайних рейок типу 60R2/R260, які виготовляються зі сталі марки R260 згідно з ЕМ 14811:2006 (Е), аналогічні характеристикам рейок трамвайних типу Т62, які передбачені для застосування в Україні згідно з ДБН В.2.3-18:2007, в зв’язку з чим, можливе використання рейок типу 60R2/R260 для застосування при будівництві і реконструкції трамвайних колій в Україні.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Таким чином, суд вважає, що використання позивачем рейки трамвайної жолобчастої типу 60R2/R260 при виконанні робіт з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях за договором №2507-2 від 25.07.2016 року, без погодження з Відповідачем, не є порушенням умов договору, оскільки, використання матеріалу марки, яка являється еквівалентом погодженої сторонами у договірній (динамічній) ціні, не являється істотною зміною умов договору.

Також, суд зазначає, що відповідно до тверджень позивача договірна ціна та її розрахунки надавались відповідачу у складі пропозиції конкурсних торгів ТОВ "СК СТС", відповідно до документації конкурсних торгів Замовника, та були погоджені Замовником до підписання договору про закупівлю робіт за державні кошти. В результаті проведення конкурсних торгів ТОВ "СК СТС" було визначено переможцем, а договірна ціна стала основою для визначення ціни договору під час його укладання, та не викликала будь-яких зауважень із боку Замовника.

Відповідач у судовому засіданні вказані обставини не заперечував.

Окрім того, судом встановлено, що умови договору про закупівлю робіт за державні кошти були визначені безпосередньо замовником в Документації конкурсних торгів на закупівлю "Реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул.Полтавський шлях", затвердженої 24.05.2016р. Головою комітету з конкурсних торгів управління з будівництва, ремонту та реконструкції ОСОБА_5

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014р. № 1197-VII (у редакції, що діяла станом на дату укладення сторонами договору), договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти №2507-2 на виконання робіт з реконструкції трамвайного переїзду майдан Пролетарський - вул. Полтавський шлях - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується у 2016 - 2017 роках виконати роботи з реконструкції трамвайної колії по майдану Павлівському та майдану Пролетарському від вул. Університетської до вул. Полтавський шлях (згідно з ДК 021:2015 45213000-3 - будівництво торгових будівель, складів і промислових будівель, об'єктів транспортної інфраструктури) відповідно до проектно-кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а замовник - прийняти ці роботи та оплати ти їх.

Тобто, кінцевою метою укладання спірного договору підряду з боку замовника було - отримання індивідуалізованого результату праці підрядника, а з боку підрядника - отримання оплати з свою працю.

Згідно із ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Частиною першою статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. В цьому контексті відмова відповідача оплатити виконані роботи за обставин використання результату такої роботи, не допускається.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання позивачем відповідачу послуг, відповідно до укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 від 25.07.2016 року, на загальну суму 2 126 613,82 грн., підтверджується актами виконаних робіт (№ КБ2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (№ КБ-3),а саме: актом № 1 на суму 17 952,06 грн., актом № 2 на суму 23 473,52 грн., актом № 3 на суму 35 740,74 грн., актом № 4 на суму 1 226,87 грн. (підписані обома сторонами), а також актом № 5 на суму 2 015 581,48 грн., актом № 6 на суму 24 109,63 грн. та актом № 7 на суму 8 529,52 грн.

Таким чином, господарський суд констатує, що законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи. З аналізу наведених норм слідує, що закон пов'язує виникнення зобов'язання робіт з фактом їх виконання.

При цьому, суд зазначає, що сам по собі акт передачі-приймання виконаних не є визначальним для висновку про виникнення такого зобов'язального відношення

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та підтвердження наявності обставин звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт в розумінні норм чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми1 271 613,82грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на прострочення виконання зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме: пені в сумі 69 259,40грн., 3% річних в сумі 40 343,25грн., інфляційних втрат в сумі 185 274,13грн.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав.

Відповідно до п.7.3.4. договору за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня в розмірі 0,1 % від вартості робіт, за якими допущене прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за виконання робіт позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 10.11.2016 р. по 09.04.2017 р. на суму 69 259,40 грн. з урахуванням діючої у вказаному періоді прострочення ставки НБУ, розрахунок якої наведено у позові.

Між тим з огляду на заявлення відповідачем під час судового розгляду справи по суті про сплив позовної давності для звернення позивачем до суду з вимогами про стягнення вказаної пені, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Враховуючи викладене, суд вважає правильним нарахування пені за шість місяців, визначених частиною шостою статті 232 ГК України, право на стягнення якої може бути заявлено в межах передбаченого пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України річного строку позовної давності, оскільки позовну заяву подано позивачем 29.01.2018р., то останній має право стягнути пеню за період 29.01.2017р. по 09.04.2017р. (в межах шести місяців з моменту, коли мало бути виконано зобов'язання, відповідно до 232 ГК України), що складає 69 259,40 грн., та строк позовної давності для стягнення пені за вказаний період на момент звернення до суду з даним позовом не сплинув

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 40343,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 185 274,13 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому застосування положень частини другої ст. 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в укладеному сторонами по справі договорі не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Крім того, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати підрядних робі, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати на існуючу суму боргу.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги в частині стягнення 185 274,13грн інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 40343,25грн. як обґрунтовано заявлені, документально підтверджені, не спростовані належними доказами відповідачем, підлягають до задоволення.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідач на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Одночасно з цим, суд зауважує, що не можуть братись до уваги доводи представника відповідача щодо вартості аналогічних рейок у Харківському регіоні, а також по Україні в цілому, на час виконання робіт та їх прийняття, оскільки в обґрунтування своїх доводів відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували його доводи.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи, матеріали справи підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 від 25.07.2016 року, суд вважає позовні вимоги такими, що відповідають вимогам договору та чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ст.7 Закону України " Про судовий збір " сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Також п.5 ч.1 ст.7 даного закону передбачено, що судовий збір повертається у разі закриття провадження у справі ( крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, після набрання рішенням у справі законної сили, позивач вправі звернутися до Господарського суду Харківської області з відповідним клопотанням та повернути з державного бюджету суму судового збору в розмірі 1170,58грн.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 23497,36 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 130, 165, 178, п. 2, 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги (зменшені) задовольнити повністю.

Стягнути з Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04058516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, офіс 3-37Б, код 39503652) - заборгованість за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 2507-2 від 25.07.2016р. у розмірі 1 566 490,60 грн., з яких: сума основного боргу складає 1 271 613,82 грн., пеня - 69259,40 грн., 3% річних - 40343,25 грн., інфляційні втрати -185274,13 грн.

Стягнути з Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04058516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, офіс 3-37Б, код 39503652) - витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 497,36 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_6