Рішення № 73192291, 30.03.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2018р. Справа №914/2499/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідент.код 20077720)

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідент.код 07638027)

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 20993,87грн., а саме: пені - 14415,03грн, трьох процентів річних - 802,63грн. та інфляційних втрат - 5776,21грн.

Cуддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: ОСОБА_1 – Довіреність №11 від 17.01.2017.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” заявлено позов до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова з вимогою про стягнення з Відповідача грошових коштів у загальній сумі 20993,87грн., а саме: пені - 14415,03грн., трьох відсотків річних - 802,63грн. та інфляційних втрат - 5776,21грн.

Підставою позову зазначено факт неналежного (несвоєчасного) виконання Відповідачем грошових зобов’язань з оплати вартості природного газу, що постачався Позивачем згідно з умовами Договору №2622/15-ТЕ(Т)-21 від 16.02.2015.

17.01.2018 Відповідачем подано Відзив на позов, у якому: викладено окремі заперечення, а також – заявлено про зменшення судом розміру штрафних санкцій на 90%.

12.02.2018 Позивачем подано Відповідь на відзив із обґрунтуванням відсутності підстав для зменшення суми пені.

Крім цього, Позивачем 19.02.2018 подано (із Супровідним листом) витребувані судом додаткові докази.

У судових засіданнях представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив:

16.02.2015 Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (Покупець) укладено Договір №2622/15-ТЕ(Т)-21, згідно з умовами якого Позивач, упродовж лютого місяця 2015 року – січня місяця 2016 року, передав Відповідачу природний газ загальною вартістю 690449,24грн., що підтверджується щомісячними двосторонніми Актами приймання-передавання (за відповідні місяці), передбаченими умовами п.3.3 Договору.

Усі зміни і доповнення до Договору викладено Сторонами у відповідних Додаткових угодах (№№1-6) до Договору.

Згідно з умовами п.6.1 Договору, Відповідач зобов’язався здійснювати оплату вартості природного газу щомісяця, до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте, фактично грошові зобов’язання виконано з простроченням платежів.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобов’язань зумовив нарахування Позивачем, згідно з умовами пунктів 7.2, 9.3 Договору, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу (без обмеження 6-місячним строком), загальна сума якої складає 14415,03грн.

Вимога Позивача про стягнення суми пені – повністю обґрунтована та відповідає умовам Договору і нормам статей 216-218, 230-232, 343 ГК України, статей 546-551 ЦК України.

Проте, Відповідачем заявлено про необхідність зменшення судом суми пені, враховуючи наступні важливі обставини:

-КЕВ м. Львова є неприбутковою бюджетною організацією та структурним підрозділом Міністерства оборони України, тому, - фінансується за рахунок Державного бюджету України;

-КЕВ перебуває у скрутному фінансовому становищі;

-борг – сплачено;

-прострочення оплати виникло у зв’язку з несвоєчасним виділенням коштів з Державного бюджету України (відповідно, вина КЕВ – відсутня);

-КЕВ використовувало отриманий від Позивача природний газ для забезпечення тепловою енергією діючої Військової частини;

-кошти для сплати штрафних санкцій у кошторисі Міністерства оборони не передбачено, і їх стягнення призведе до додаткових витрат з Державного бюджету та завдасть збитків Державі.

Позивачем, усупереч вимогам Ухвали суду від 12.02.2018, не повідомлено про наявність (відсутність) факту завдання Товариству збитків несвоєчасним виконанням Відповідачем грошових зобов’язань, що унеможливлює застосування судом, передбаченого нормою ч.1 ст.233 ГК України, порівняння розміру штрафних санкцій стосовно розміру збитків. Відповідно, наявні підстави для застосування лише норми ч.2 ст.233 ГК України.

При цьому, важливо, що Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з Відповідача, згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України, додаткових нарахувань:

-трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 802,63грн., які є певною компенсацією за несвоєчасне отримання коштів;

-інфляційних втрат у сумі 5776,21грн., які є відшкодуванням втрат від знецінення грошових коштів.

Зазначена позовна вимога (про стягнення сум відсотків річних та інфляційних втрат) повністю відповідає нормам ч.2 ст.625 ЦК України, тому, - наявні підстави для її задоволення.

Оскільки стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат є способом захисту порушеного майнового права Позивача, а стягнення пені – штрафною санкцією, тому, враховуючи усі фактичні обставини щодо несвоєчасної сплати коштів та необхідність виконання Відповідачем важливої функції із забезпечення діючих військових частин, які несуть бойове чергування, - наявні підстави для застосування судом норми ч.2 ст.233 ГК України та зменшення нарахованої (Відповідачу) пені на 9000,00грн.

Відповідно, стягненню підлягає пеня у решті суми – 5415,03грн.

Враховуючи, що позовні вимоги – повністю обґрунтовані, а відмова у стягненні пені у сумі 9000,00грн. зумовлена виключно зменшенням судом розміру штрафних санкцій, тому, згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача у повному обсязі судових витрат у справі (судового збору у сумі 1600,00грн.), понесених Позивачем.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами: статей 173-175, 193, 216-218, 230-233, 343 Господарського кодексу України; статей 11, 509, 526, 530, 546-551, 629, 655 Цивільного кодексу України; статей 2, 12-14, 46, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити частково: у частині стягнення пені у сумі 9000,00грн., - у зв’язку із зменшенням розміру пені.

2.Позов стосовно решти позовних вимог – задовольнити.

3.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79007,м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідент.код 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідент.код 20077720) пеню у сумі 5415,03грн., три проценти річних у сумі 802,63грн., інфляційні втрати у сумі 5776,21грн. та витрати на судовий збір у сумі 1600,00грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження – після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування – після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 04.04.2018.

Суддя Стороженко О.Ф.