Рішення № 73192197, 03.04.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа № 924/1172/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

при секретарі: Зоренку О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.04.17)

від відповідачів: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (м.Волочиськ Хмельницької області)

до 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (с.Скаківка Бердичівського району Житомирської області)

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці)

про стягнення 195322,04 грн.

12.12.2017 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія «ВІТАГРО» звернулось до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" та виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" 195322,04 грн., з яких: 145735,02 грн. основного боргу, 36433,76 грн. штрафу, 9860,48 грн. 36% річних, 3292,78 грн. курсової різниці.

У відзиві на позовну заяву від 09.01.17 ВСК"Шпичинці" позовні вимоги визнає та не заперечує проти солідарного стягнення боргу з відповідачів. Просить розгляд справи проводити без участі його представника (а.с.33).

У заяві від 05.02.18 СТОВ"Урожай" повідомив про те, що не має жодних відносин з ВСК"Шпичинці" (а.с.63).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач-СТОВ"Урожай" свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції. Відзиву на позов не надав.

ВСК "Шпичинці" свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:"неправильно зазначена адреса".

Ухвала направлялася відповідачу за адресою: Хмельницький район, с.Шпичинці. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього передбачені законом заходи для повідомлення відповідачів своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідачі не скористалися своїм правом наданим ст.46 ГПК України, бути присутніми у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник/позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Урожай" (покупець/відповідач-1) укладено договір поставки №В99-04/17ЖТ, відповідно до п. 1.1 якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.10).

На виконання умов договору поставки, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" поставило товариству з обмеженою відповідальністю „Урожай" товар на загальну суму 145735,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВА000001319 від 13 квітня 2017 року через ОСОБА_2 за Довіреністю №102 від 13.04.2017р. товар: «Антисапа» на загальну суму 31 147,56 грн.; видатковою накладною № ВА000001818 від 27 квітня 2017 року через ОСОБА_2 за Довіреністю №103 від 27.04.2017р. товар: «Антисапа», "Матадор" на загальну суму 30560,10 грн.; видатковою накладною №2094 від 02 травня 2017 року через ОСОБА_2 за Довіреністю №107 від 02.05.2017р. товар: «Антисапа» на загальну суму 10 270,56 грн.; видатковою накладною № 2808 від 20 травня 2017 року через ОСОБА_2 товар: «Баклер» на загальну суму 25 406,40 грн.; видатковою накладною №2914 від 25 травня 2017 року через ОСОБА_2 товар:«Отаман» на загальну суму 48 350,40 грн. (а.с.15-19).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість Товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору).

13 квітня 2017 року сторони підписали Додаток №1 до Договору № В99-04/17ЖТ від 13 квітня 2017 року, 25.04.2017р. Додаток №2 до Договору № В99-04/17ЖТ від 13 квітня 2017 року, 02.05.2017р. Додаток №3 до Договору № В99-04/17ЖТ від 13 квітня 2017 року, 20.05.2017р. Додаток №4 до Договору № В99-04/17 ЖТ від 13 квітня 2017 року, 24.05.2017р. Додаток №5 до Договору № В99-04/17ЖТ від 13 квітня 2017 року, якими встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів (а.с.12-14), за якими встановлено оплату частинами до 01.09.17, до 01.10.17,до 01.11.17.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач поставлений йому товар не оплатив, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 145735,02грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 145735,02грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони передбачили, що за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений Товар, Покупець сплачує штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини)на перший день прострочення платежу.

Згідно представленого позивачем розрахунку (а.с.4) нараховано 36433,76 грн. штрафу за порушення терміну оплати за поставлений товар.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викс грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річні простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2.3. Договору поставки та відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з ypaxyванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

Відповідно до п. 7.5. Договору поставки строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України. Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним Договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Згідно представленого розрахунку (а.с.4) розмір нарахування 36% річних від простроченої суми складає 9860,48 грн.

Суд, перевіривши розрахунок річних, вважає його правильним, тому вимога про стягнення річних підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 3292,78грн. курсової різниці.

Згідно п.2.3 договору , грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях, однак за п. 2.3.2. договору, сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за Договором Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини). При цьому, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у Видатковій накладній на Товар, який оплачується.

Відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За п.2.3.3 договору поставки, курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua ,виходячи із курсу продажу долара США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за Договором.

На день прийняття рішення по справі, на вказаному сайті, курс долара США по відношенню до гривні становить 1:26,15, який є меншим за курс, що був визначений у Видаткових накладних на Товар(1:26,30-26,87),звідси, умови зазначені у п.2.3.2 договору не застосовуються, тому вимога про стягнення 3292,78грн. не підлягає задоволенню.

01.08.2017р. між виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці" (поручитель/відповідач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (кредитор) укладено договір поруки №В99-04/17 ЖТ, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Урожай" (боржник), що виникли з договору поставки №В99-04/17ЖТ від 13.04.2017 р. (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником (а.с.20).

У п. 2.1 договору поруки,сторони передбачили, що у відповідності до вказаного основного договору, порукою забезпечуються в тому числі наступні зобов'язання боржника: 1) здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо в обсязі та на умовах договору поставки №В99-04/17ЖТ від 13.04.2017р. з подальшими змінами та доповненнями; 2) відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки № №В99-04/17ЖТ від 13.04.2017р.

Згідно п. 3.1 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

У п. 6.1 договору поруки, передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язань за основним договором.

СТОВ „Урожай" не надано доказів сплати заборгованості по договору поставки.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, сторони передбачили, що ВСК "Шпичинці" відповідає перед позивачем за невиконання СТОВ„Урожай" зобов'язань по договору поставки.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Представник відповідача-СТОВ„Урожай" у судове засідання не з’явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 192029,26грн., з яких: 145735,02 грн. основного боргу, 36433,76 грн. штрафу, 9860,48 грн. річних. Вимога про стягнення 3292,78 грн. курсової різниці не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (13326, Житомирська область, Бердичівський район, с. Скаківка, вул. Остальського, 20; код 30651668) та з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (31322, Хмельницький район, с.Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (31200, Хмельницька область, м.Волочиськ,вул.Котовського,7; код 37993500) - 145735,02 грн. основного боргу, 36433,76 грн. штрафу, 9860,48 грн. річних.

3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (13326, Житомирська область, Бердичівський район, с. Скаківка, вул. Остальського, 20; код 30651668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (31200, Хмельницька область, м.Волочиськ,вул.Котовського,7; код 37993500) - 1440,22 грн. судового збору.

4.Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (31322, Хмельницький район, с.Шпичинці, код ЄДРПОУ 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (31200, Хмельницька область, м.Волочиськ,вул.Котовського,7; код 37993500) - 1440,22 грн. судового збору.

5.Відмовити в позові в частині стягнення 3292,78 грн. курсової різниці.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.04.18

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повідом.)

3,4 - відповідачам (рек. з повідом.)