Рішення № 73192075, 27.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/23241/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К і К", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м. Львів

про стягнення 1 097 852,35 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Клименко О.М. (директор);

від позивача: Юхимець О.С. (представник за довіреністю від 16.08.2017р.);

від відповідача: Сахній А.Я. (представник за довіреністю № 6-413 від 27.11.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К і К" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (відповідач) суми заборгованості Договором № 1609000329 на надання послуг від 15.09.2016р. в розмірі 1 097 852,35 грн., з яких 784 873,00 грн. сума основного боргу, 199 637,28 грн. пені, 90 570,07 грн. інфляційних втрат та 22 772,00 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати виконаних позивачем робіт та за наявності прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних та фінансових санкцій.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що причиною виникнення заборгованості перед позивачем є відмова органу фінансового моніторингу від погодження платежів за укладеним з позивачем договором та за відсутності вини в порушенні зобов'язання перед позивачем, відповідач просив також відмовити позивачеві у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних та фінансових санкцій. Крім того, щодо стягнення пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, відповідач також вказує на те, що умовами договору не передбачено стягнення пені, відтак, такі вимоги позивача є безпідставними.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві та вказує на те, що довідка № 17 від 05.10.2016р. щодо відмови органу фінансового моніторингу від погодження платежів за договором не має жодного юридичного значення та між сторонами погоджено додаткову угоду № 1 від 28.12.2016р. до договору, відповідно до умов якої зменшено вартість послуг за договором до суми 794 801,39 грн., а також вказує на наявність визначених законом підстав для стягнення з відповідача нарахованих ним сум штрафних та фінансових санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2018р.

В підготовчому засіданні 01.02.2018р. судом оголошено перерву до 22.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018р. закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2018р.

23.02.2018р. та 27.03.2018р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заява про закриття провадження, які судом не можуть бути враховані при вирішенні даного спору, оскільки вказані заперечення та заява надійшли до суду після закриття підготовчого провадження, натомість за приписами ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Питання щодо поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин, відповідачем перед судом не порушувалось.

В судовому засіданні 27.03.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечував.

В судовому засіданні 27 березня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2016р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 1609000329 на надання послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника, на свій ризик власними та залученими силами і засобами, матеріалами і механізмами надати, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступні послуги: «Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти) (Капітальний ремонт і реставрація (Ремонт будівлі пожежного ДЕПО Опарського ВУПЗГ))» (код 41.00.4 (45453000-7)).

Згідно п. 1.2. Договору склад та обсяги послуг, що доручаються до надання Виконавцю, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору та представлена в додатку № 2 до цього Договору. Якість матеріалів, що використовуються Виконавцем при наданні послуг повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам.

У відповідності до п. 2.1. Договору виконавець зобов'язується надати послуги протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати отримання від Замовника дозволу на початок надання послуг.

В п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.12.2016р. сторони домовились, що за надання послуг, передбачених цим Договором, Замовник виплачує Виконавцю у відповідності до Договірної ціни (Додаток №1 цього Договору) 794 801,39 грн., в т.ч. ПДВ 132 466,90 грн.

За змістом п. п. 4.1. - 4.3. Договору приймання та оцінка наданих послуг здійснюється у строки, передбачені п. 2.1. Договору, у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством України. Після завершення надання послуг Виконавець оформляє акт (акти) наданих послуг (типові форми КБ-3, КБ-2в) та у строк до 5 (п'яти) робочих днів передає їх Замовнику. Замовник на протязі 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання вказаних в п.4.2. цього Договору документів зобов'язаний надіслати Виконавцю підписаний акт (акти) наданих послуг (типові форми КБ-3, КБ-2в), або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

На виконання умов договору позивачем виконано передбачені договором роботи на загальну суму 784 873,84 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів № № 1 - 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. на суму 24 044,82 грн., від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. та від 31.01.2017р. на суму 358 848,16 грн., а також актом коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн.

Як свідчать наявні у матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати роботи були прийняті відповідачем без зауважень, про що у вказаних актах та довідках містяться відповідні підписи уповноважених представників відповідача та відтиски печатки.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата наданих послуг проводиться на підставі підписаного акту (актів) наданих послуг (типові форми КБ-3, КБ-2в), на умовах післяоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, чи іншими способами не забороненими чинним законодавством України, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання акту (актів) наданих послуг (типові форми КБ-3, КБ-2в).

Згідно п. 9.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.12.2016р. до договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 30.04.2017р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як зазначає позивач, свої зобов'язання за договором відповідач виконав неналежним чином, вартість виконаних ним робіт на загальну суму 784 873,84 грн. не оплатив та допустив виникнення заборгованості перед позивачем на вказану суму.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором, позивач звертався до відповідача з претензіями № 1 від 20.09.2017р. та № 2 від 03.11.2017р. щодо сплати суми заборгованості за договором з урахуванням штрафних та фінансових санкцій (докази направлення претензій у справі), які були залишені без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем передбачених договором робіт на загальну суму 784 873,84 грн. (вказані вище акти № № 1 - 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. на суму 24 044,82 грн., від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. та від 31.01.2017р. на суму 358 848,16 грн., акт коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн. та прийняття таких робіт відповідачем.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 3.2. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт мав бути виконаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання акту (актів) наданих послуг (типові форми КБ-3, КБ-2в).

Таким чином, оплата вартості виконаних позивачем робіт за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. на суму 24 044,82 грн. мала бути здійснена відповідачем у строк до 30.12.2016р. включно, за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. - у строк до 29.01.2017р. включно та за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2017р. на суму 353 336,96 грн. (з урахуванням акту коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн.) - у строк до 02.03.2017р. включно, а прострочення виконання зобов'язання за кожним актом у відповідача виникло з наступного дня після спливу зазначеного строку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, судом відхилено як необґрунтовані посилання відповідача на те, що причиною виникнення заборгованості перед позивачем є відмова органу фінансового моніторингу від погодження платежів за укладеним з позивачем договором та відсутність вини в порушенні зобов'язання перед позивачем.

Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України врегульоване питання порядку прийняття замовником робіт, виконаних підрядником.

Так, частиною 1 наведеної норми передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вказувалось вище, виконані позивачем роботи були прийняті позивачем без зауважень, відтак прийнявши такі роботи на підставі Актів виконаних робіт та Довідок (типові форми КБ-3, КБ-2в), у відповідача за умовами договору та норм цивільного законодавства виникло зобов'язання з їх оплати.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відповідач не може бути звільнений від обов'язку оплати виконаних позивачем робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати відповідач вправі призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України у п. 5 Оглядового листа від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду".

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконання зобов'язання відповідача за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 784 873,00 грн. суми основного боргу (виходячи з заявленої суми боргу) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 199 637,28 грн. пені, 90 570,07 грн. інфляційних втрат та 22 772,00 грн. 3 % річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як на підставу позову в частині стягнення з відповідача пені, позивач посилається на ст. 549 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. А у відповідності до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як свідчить зміст укладеного між сторонами договору, в ньому відсутні умови (пункти) про відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату вартості виконаних позивачем робіт, зокрема, сплату пені, її розміру, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування пені за порушення строку наданих позивачем послуг за Договором.

Посилання позивача на те, що такий вид забезпечення виконання зобов'язань як пеня та її розмір передбачені ст. 549 Цивільного кодексу України не приймаються судом, оскільки застосування вказаних норм можливе за умови наявності між сторонами письмової угоди (договору) щодо відповідальності за порушення строку виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 199 637,28 грн. пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено наведені у матеріалах справи розрахунки позивача інфляційних втрат та 3 % річних та встановлено, що вони не відповідають умовам договору та нормам цивільного законодавства, так як позивачем здійснюється нарахування фінансових санкцій на всю суму заборгованості за договором починаючи з 01.01.2017р., проте, як встановлено судом вище прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості робіт за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. виникло з 30.01.2017р., а за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2017р. на суму 353 336,96 грн. (з урахуванням акту коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн.) - з 03.03.2017р., тобто позивачем здійснено відповідні нарахування на підставі ст. 625 ЦК України за період коли у відповідача ще не існувало прострочення виконання ним грошового зобов'язання, відтак суд проводить власні розрахунки таких нарахувань.

Так, за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. на суму 24 044,82 грн. за заявлений позивачем період з 01.01.2017р. по 31.10.2017р. (кінцева дата розрахунку позивача визначена з урахуванням того, що індекси інфляції за листопад-грудень 2017р. не встановлені та протягом підготовчого провадження не наведені суду) за розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 2 774,64 грн.

За актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. в межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості робіт (30.01.2017р.-31.10.2017р.) за розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 42 077,11 грн.

За актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2017р. на суму 353 336,96 грн. (з урахуванням акту коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн.) в межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості робіт (03.03.2017р.-31.10.2017р.) за розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 32 625,49 грн.

За актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016р. на суму 24 044,82 грн. за заявлений позивачем період з 01.01.2017р. по 20.12.2017р. (кінцева дата розрахунку визначена позивачем) за розрахунком суду сума 3 % річних становить 699,61 грн.

За актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.12.2016р. на суму 407 492,06 грн. в межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості робіт (30.01.2017р.-20.12.2017р.) за розрахунком суду сума 3 % річних становить 10 851,57 грн.

За актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.01.2017р. на суму 353 336,96 грн. (з урахуванням акту коригування виконаних будівельних робіт до акту № 3 на суму 358 848,16 грн. за липень 2017р. від 14.07.2017р., яким зменшено вартість робіт на суму 5 511,20 грн.) в межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості робіт (03.03.2017р.-20.12.2017р.) за розрахунком суду сума 3 % річних становить 8 509,13 грн.

Таким чином, за розрахунком суду за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт, обґрунтованою є сума інфляційних втрат в розмірі 77 477,24 грн. (2 774,64 грн. + 42 077,11 грн. + 32 625,49 грн.) та сума 3 % річних у розмірі 20 060,31 грн. (699,61 грн. + 10 851,57 грн. + 8 509,13 грн.), у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на вказані суми.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих фінансових санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості робіт, водночас позивачем не доведено суду наявності обставин щодо покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді пені за заявлений період та фінансових санкцій понад суми визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/23241/17 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 784 873,00 грн. суми основного боргу, 77 477,24 грн. інфляційних втрат та 20 060,31 грн. 3 % річних.

Судовій збір в розмірі 13 236,15 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1) в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (ідентифікаційний код 25560823, адреса: 79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К і К" (ідентифікаційний код 21619519, адреса: 02166, м. Київ, вул. М.Жукова, буд. 26) 784 873,00 грн. (сімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят три гривні 00 коп.) суми основного боргу, 77 477,24 грн. (сімдесят сім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 20 060,31 грн. (двадцять тисяч шістдесят гривень 31 коп.) 3 % річних та 13 236,15 грн. (тринадцять тисяч двісті тридцять шість гривень 15 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.04.2018р.

Суддя С.М. Морозов