Ухвала суду № 73191865, 02.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

02.04.2018м. ДніпроСправа № 904/738/18

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-технічна компанія", с. Промінь Солонянського району Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Спецагролізинг", м. Київ

за участю:

1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанни Анатоліївни, м. Київ,

2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, смт Солоне Дніпропетровської області,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Воронько В.Д.,

при секретарі судового засідання Батир Б.В.,

за участю представників:

від позивача (заявника): адвокат Омелян О.О., договір про надання правової допомоги від 24.01.2018, ордер серії ДП № 1506/000020 від 24.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.02.2018 Приватне сільськогосподарське підприємство "Агро-технічна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Спецагролізинг" (далі - відповідач), у якій виклало вимогу про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 30.06.2017 за реєстраційним № 440, таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 для розгляду справи № 904/738/18 обрано суддю Татарчука В.О.

Ухвалою суду від 26.02.2018 було залишено позовну заяву без руху та надано позивачу час для усунення недоліків на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позивач повністю виконав вимоги вказаної ухвали, надіславши до суду 05.03.2018 відповідні докази усунення недоліків.

Крім того, 05.03.2018 позивачем подано заяву по забезпечення позову, у якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 440, вчиненого 30.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та заборонити Солонянському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчиняти дії з примусового виконання виконавчого напису № 440, вчиненого 30.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, виконавче провадження № 55451356, до вирішення спору по суті.

Ухвалою від 07.03.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.03.2018.

21.03.2018 до суду надійшла заява відповідача про відвід судді Татарчука В.О.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22.03.2018, справу № 904/738/18 передано судді Ліпинському О.В. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 23.03.2018 відмовлено в задоволення заяви Державного підприємства "Спецагролізинг" про відвід судді Татарчука В.О. від розгляду справи № 904/738/18.

23.03.2018 суддею Татарчуком В.О. подано заяву про самовідвід, яку ухвалою від 23.03.2018 суд задовольнив та цю справу передав для здійснення повторного автоматизованого розподілу. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду справа № 904/738/18 передана 26.03.2018 на розгляд судді Воронько В.Д.

Ухвалою від 28.03.2018 суд прийняв справу № 904/738/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження та призначив по ній підготовче засідання на 24.04.2018; розгляд же заяви про забезпечення позову призначив в засіданні на 02.04.2018.

29.03.2018 від 1-ї третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких вона зазначила, що вчинений нею виконавчий напис повністю відповідає вимогам законодавства, а також клопотання про розгляд справи за її відсутності.

29.03.2018 на електронну поштову скриньку суду відповідач надіслав:

- заяву про зустрічне забезпечення, в якій просить суд забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом покладення на позивача обов'язку внести на депозитний рахунок суду 758549,29 грн;

- заперечення на заяву щодо забезпечення позову, у якій посилається на відсутність достатньо правових підстав для забезпечення позову, оскільки, на думку відповідача, у суду відсутні процесуальні повноваження втручатися у хід виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу в господарському процесі під час розгляду справи за цим позовом, а не за скаргою на дії державного виконавця. Але в матеріалах справи немає доказів порушення органом ДВС Закону України "Про виконавче провадження" під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, боржником у якому є позивач. Крім того, відповідач зазначає, що вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, заявлена у позові, та вимога у заяві про забезпечення позову стосовно обмеження органу ДВС у проведенні виконавчих дій є тотожними за своїм змістом, що прямо суперечить приписам ст. 137 ГПК України.

02.04.2018 позивач надав до суду:

- доповнення до позовної заяви, якими підтвердив заявлені вимоги та просив їх задовольнити;

- заперечення щодо зустрічного забезпечення, у яких з доводами відповідача не погоджується та спросить суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши заяви про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 4 та 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як слідує з матеріалів справи, 28.12.2017 постановою Солонянського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 55451356 про примусове виконання виконавчого напису № 440 від 30.06.2017 стосовно стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємств "Агро-Технічна Компанія" на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" грошових коштів в розмірі 842973,07 грн та повернення предмету лізингу (комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, зав. номер № 355, рік випуску 2010, комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, зав. № 240, рік випуску 2010). Того ж дня Солонянським РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було накладено арешт на все майно боржника (позивача у цій справі) у зв'язку з невиконанням виконавчого листа, а також з метою стягнення та усунення можливостей здійснення відчуження майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, Солонянським РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про арешт коштів боржника від 03.01.2018, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивача:

1. Код фінансової установи: 305482, назва фінансової установи: Філія-Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", номер рахунку: 26055301684905 (UAH);

2. Код фінансової установи: 305482, назва фінансової установи: Філія-Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", номер рахунку: 26001300684905 (UAH);

3. Код фінансової установи: 380805, назва фінансової установи: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", номер рахунку: 2604568433 (UAH);

4. Код фінансової установи: 380805, назва фінансової установи: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", номер рахунку: 26003467853 (UAH);

5. Код фінансової установи: 380805, назва фінансової установи: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", номер рахунку: 2604860186 (UAH).

На підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Солонянського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Гуленко С.О. про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень № 39083408 від 03.01.2018 було проведено державну реєстрацію обтяження, арешт нерухомого майна (земельні ділянки) позивача.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з позовною заявою, предметом якої є визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 30.06.2017 за реєстраційним № 440, таким, що не підлягає виконанню.

Отже, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом став саме той факт, що, на думку останнього, даний виконавчий напис порушує його права.

Обґрунтовуючи намір здійснення заходів до забезпечення позову, позивач посилається на те, що безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Таким чином, у разі якщо спірний виконавчий напис нотаріуса буде виконано, а позовні вимоги у даній справі будуть задоволені, то законні майнові права та інтереси позивача будуть порушені, а їх відновлення не відбудеться, оскільки судовим рішенням буде лише встановлено юридичний факт невідповідності виконавчого напису нотаріуса вимогам чинного законодавства. При цьому, слід зазначити, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову, передбачених законом, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позовних вимог рішення у даній справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, якщо стягнення за виконавчим написом буде завершене.

За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення та задоволення законних вимог позивача, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З урахуванням вимог ст. 74 та ст. 136 ГПК України позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Крім того, обраний Приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-технічна компанія" захід до забезпечення позову не міститься в переліку заборонених заходів забезпечення позову відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України та не має наслідком припинення господарської діяльності товариства, як суб'єкта господарювання.

Таким чином, судом встановлено, що застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та заборону відділу ДВС вчиняти дії з примусового виконання виконавчого напису до прийняття рішення у цій справі не порушить прав та охоронюваних законом інтересів Державного підприємства "Спецагролізинг" у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність останнього чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Подаючи до суду зустрічне забезпечення, відповідач в основу своїх обґрунтувань покладає той факт, що позивачем протягом понад 9 місяців не сплачується заборгованість за укладеним між сторонами договором фінансового лізингу. Відкрито 28.12.2017 виконавче провадження, за яким накладено арешт на грошові кошти та майно, що належить боржнику. Однак, вже понад трьох місяців грошові кошти з позивача не стягуються державним виконавцем через систематичний стан їх відсутності на рахунках позивача. При цьому позивач не тільки тривалий час не проводить розрахунків, а й протиправно утримує сільськогосподарську техніку, що належить державі, що в свою чергу завдає істотних збитків відповідачу. ДП "Спецагролізинг" звертає увагу суду на те, що позивачем визнається наявність простроченої заборгованості, яка існувала на момент вчинення виконавчого напису та не погашена на день відкриття провадження у справі. Водночас, визнаючи заборгованість з розрахунків за 2015-2016-2017 р.р., позивач розрахунків не проводить, натомість користується лізинговим майном державної форми власності, чим завдає шкоди майновим інтересам держави та державного підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Отже, як слідує з аналізу положень ст. 141 ГПК України, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Пунктом 10.2 договору фінансового лізингу №15/2015-ДФЛ передбачено, що у випадку, зокрема, передбаченому п. 10.1.1. договору (лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більш 30 календарних днів з дні настання строку платежу, встановленого в графіку), лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про термінове повернення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є лист-вимога лізингодавця.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем повідомлення про термінове повернення майна чи вимоги про розірвання спірного договору.

Необґрунтованим також є твердження відповідача про протиправне використання відповідачем спірної техніки без достатніх правових підстав, оскільки на даний час договір фінансового лізингу від 25.05.2015 № 15/2015-ДФЛ не є припиненим.

Тож, досліджуючи заяву відповідача про зустрічне забезпечення та з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав у можливості понесення відповідачем збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Оскільки заявлені позивачем заходи забезпечення позову застосовуються на період з'ясування усіх обставин справи та до прийняття рішення у справі, що лише тимчасово призупинять виконання виконавчого провадження, то посилання відповідача на заборгованість позивача перед ним через несплату лізингових платежів не є тими збитками, що можуть виникнути внаслідок задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі. А відтак, чинне законодавство України не позбавляє процесуального права відповідача нараховувати штрафні санкції за нові періоди прострочення лізингового платежу за договором та звернутися до суду за їх стягненням. Тож, застосування заходів забезпечення позову не має наслідком вирішення спору по суті з порушенням майнових прав та інтересів відповідача та не позбавить останнього права власності на майно, що є предметом лізингу. До того ж, зернозбиральні комбайни наразі перебувають під арештом та не можуть бути відчужені.

Крім того, на цей час ні позивач, ні відповідач не надали до справи розрахунку заборгованості з лізингових платежів та інших нарахувань, що не дає можливості встановити дійсний розмір зобов'язань позивача.

Звертаючись до нотаріуса з заявою від 30.06.2017 про вчинення виконавчого напису, відповідач зазначив лише суми заборгованості без їх розрахунку та зазначення періодів їх виникнення.

В цій заяві і, як наслідок, у виконавчому написі нотаріуса вказано про вилучення у позивача комбайнів № 240 та № 355, але за договором позивач отримав від відповідача комбайни № 240 та № 335, проте, виконавчі дії вчиняються і стосовно комбайна № 335, який не зазначений у виконавчому написі.

Позивач стверджує про перерахування ним відповідачу у якості оплати за комбайн № 335 грошових коштів у сумі 230000,00 грн, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 119 від 01.11.2017, але відповідач у відзиві на позов та в інших документах не вказує про отримання та порядок зарахування цієї суми.

Крім того, слід зазначити, що наразі у господарському суді Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1228/18 (у провадженні судді Рудь І.А.) за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-технічна компанія" про розірвання договору фінансового лізингу від 25.05.2015 № 15/2015-ДФЛ та вилучення у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Технічна Компанія" з передачею позивачу: комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 335; комбайн зернозбиральний КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський № 240, загальною вартістю 1164662,00 грн, з посиланням на неналежне виконання умов договору.

Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, обраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та забезпечити ефективний захист його порушених прав та інтересів), імовірність ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, якщо позов буде судом задоволено, з метою запобігання порушення майнових прав юридичної особи, суд вбачає достатньо підстав для задоволення заяви щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису та заборони Солонянському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчиняти дії з примусового виконання виконавчого напису.

Таким чином, враховуючи викладене, заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-технічна компанія" про забезпечення позову слід задовольнити, а у задоволенні заяви Державного підприємства "Спецагролізинг" про зустрічне забезпечення - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-технічна компанія" про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 440, вчиненого 30.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та заборонити Солонянському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчиняти дії з примусового виконання виконавчого напису № 440, вчиненого 30.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, виконавче провадження №55451356, до вирішення спору по суті.

3. Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:

- стягувач: Фізична осооба-підприємець Кукленко Олександр Сергійович (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3);

- боржник: Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 119а; ідентифікаційний код 32616520) .

4. У задоволенні заяви Державного підприємства "Спецагролізинг" про зустрічне забезпечення відмовити повністю.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її оголошення - 02.04.2018, повний текст якої складено та підписано - 05.04.2018, та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред'явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/738/18 про забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто до 03.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Д. Воронько