Рішення № 73191476, 14.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа № 823/457/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Сачинській В.О.,

за участю:

представника позивача - Мельника А.Ю. (за довіреністю);

представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року до суду звернулось Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0023671205 про застосування штрафу у сумі 421244 грн. 22 коп. за платежем податок на додану вартість.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов?язань до бюджету №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017, при проведенні якої відповідачем допущені порушення Податкового кодексу України та інших нормативних актів, якими врегульовано податкові відносини.

З посиланням на лист ДПА від 21.06.2011 №17197/7/15-0617 вважає, щодо податку на додану вартість мають проводитись лише документальні перевірки; порушений термін проведення камеральної перевірки, а саме: 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю, встановлений п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України; акт перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України та формі, наданої додатком до листа від 21.06.2011 №17197/7/15-0617. З огляду на вказані порушення на думку позивача вказаний акт камеральної перевірки не може бути належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування.

В порушення ст. 17 Податкового кодексу України відповідач не надсилав позивачу повідомлення про проведення камеральної перевірки, хоча вказаною статтею передбачено право платника податків представляти свої інтереси в контролюючих органах, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів довідок) підписувати їх із застереженнями та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідачем проведено перевірку за період з 01.03.2014 або з дати подання декларації з 18.02.2014, внаслідок чого порушено строк проведення камеральної перевірки не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов?язань, нарахованих контролюючим органом, передбачений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

З посиланням на п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України відповідач погоджується з тим, що сплачені ним за період січень-липень 2017 грошові зобов?язання з податку на додану вартість були самостійно зараховані відповідачем в оплату податкового боргу за 2014-2015 роки. Однак позивач вважає, що штрафні санкції, передбачені ст. 126 Податкового кодексу України, застосовуються лише тоді, коли платник податку самостійно сплачує прострочені податкові зобов?язання. Натомість застосування штрафних санкцій у разі зарахування сплачених грошових зобов?язань в рахунок податкового боргу відповідачем відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України ст. 126 Податкового кодексу України не передбачено. В даному випадку підлягають застосуванню норми пункту 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, згідно з якими у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов?язків платників податків та контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наданий до податкового повідомлення-рішення розрахунок штрафних санкцій не відповідає п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, п. 9 наказу від 28.12.2015 №1204 Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових накладних», оскільки в розрахунку кількість днів затримки сплати розрахована від дати сплати до дати строку сплати грошового зобов?язання по тій декларації, якою визначено це грошове зобов?язання. Натомість слід рахувати строк сплати від дати сплати до дати складення акту перевірки і в такому випадку термін розрахунків 1095 календарних днів по деклараціях від 18.02.2014 по 19.09.2014 є таким, що збіг.

Представник позивача у судовому засіданні позов просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 16.02.2018, вказав, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі п.п. 191 1.2 п. 191 ст. 191 , п.п. 20.1.4, 20.1.19, п. 20.1 ст. 20 п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст.. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов?язань по податку на додану вартість за період 2014-2016р.р.

Предметом проведеної перевірки та як наслідок складання акта перевірки №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017 була перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання позивача з податку на додану вартість за 2014-2016 р.р., що є підставою для проведення камеральної перевірки відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України.

Щодо порядку проведення перевірки вказав, що згідно ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на його проведення, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов?язкова. Згідно п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України письмове повідомлення із зазначенням дати проведення такої перевірки надається платнику податків лише у разі проведення документальної перевірки, тому повідомлення про проведення камеральної перевірки позивачу не надсилалось.

Щодо строку проведення камеральної перевірки вказав, що згідно з абзацами першим та другим п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, може бути проведена камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку. Натомість камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до п 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести перевірку і самостійно визначити суму грошового зобов?язання платнику податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, відтак, перевірка питання своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов?язань з податку на додану вартість за 2014-2016 здійснена у визначений законом строк.

Акт про результати камеральної перевірки був складений відповідно до порядку оформлення результатів камеральної перевірки, передбаченого ст. 86 Податкового кодексу України та протягом трьох робочих днів надісланий позивачу для підписання.

Позивач не сплатив податкові зобов?язання, самостійно визначені ним у податкових деклараціях з податку на прибуток, протягом визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, прострочення становило більше 30 календарних днів.

Відтак, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій вказав, що відсутні зміст і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та які саме дії просить визнати неправомірними.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ватутінської міської ради 12.08.1996, за адресою: вул. Європейська, буд. 1, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250; код ЄДРПОУ - 24359125.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів юридичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області Гадюченко Л.Л. проведено камеральну перевірку платника податку Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

За результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету складено акт №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017.

28.09.2017 позивач отримав вказаний акт перевірки, та 02.10.2017 звернувся із запереченнями №468 до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області.

Листом Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області №27275/23-00-12-0511 від 12.10.2017 висновки акту перевірки №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017 залишено без змін.

На підставі акту перевірки №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0023671205 від 17.10.2017 за платежем податок на додану вартість, яким нарахований штраф в розмірі 20% у сумі 421 244 грн. 22 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 19.10.2017.

Не погоджуючись із актом перевірки №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017 та податковим повідомленням-рішенням №0023671205 від 17.10.2017 позивач звернувся із скаргою №498 від 25.10.2017 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України №26619/6/99-99-11-03-01-25 від 17.11.2017 строк розгляду скарги продовжено до 29.12.2017.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №31591/6/99-99-11-03-01-25 від 27.12.2017 податкове повідомлення-рішення №0023671205 від 17.10.2017 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з діями органів Державної податкової служби позивач звернувся до суду.

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу є самостійною підставою для проведення камеральної перевірки.

Вказаною нормою спростовуються доводи позивача, що в листі ДПА України №17197/7/15-0617 від 21.06.2011 серед переліку немає податку на додану вартість, а тому перевірка своєчасності, повноти нарахування та сплати узгоджених податкових зобов'язань не може бути предметом камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов?язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов?язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов?язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Згідно пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штрафні санкції за порушення строку сплати грошового зобов'язання нараховуються протягом 1095днів від дня їх сплати.

З огляду на вказані приписи камеральна перевірка з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань може бути проведена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за днем сплати грошового зобов'язання.

Згідно з актом камеральної перевірки від 22.09.2017 №2082/23-00-12-05006/24359125 відповідач зарахував в оплату податкового боргу позивача платежі, здійснені позивачем за платіжними дорученнями №9734614 від 31.01.2017, №10065939 від 28.02.2017, №10093868 від 01.03.2017, №10468688 від 31.03.2017, №10468687 від 31.03.2017, №10468689 від 31.03.2017, №10856280 від 28.04.2017, №10844872 від 28.04.2017, №10856281 від 28.04.2017, №10850503 від 28.04.2017, №10876584 від 05.05.2017, №11237383 від 30.05.2017, №11273384 від 30.05.2017, №11633591 від 30.06.2017, №11640592 від 30.06.2017, №11640593 від 30.06.2017, №12029589 від 28.07.2017, №12033692 від 28.07.2017, №12482709 від 06.09.2017, №12482699 від 06.09.2017, №12482730 від 06.09.2017, №12482705 від 06.09.2017, №12482716 від 06.09.2017, №12482725 від 96.09.2017 та №12482737 від 06.09.2017.

Відтак, камеральна перевірка проведена відповідачем протягом 1095 днів від дати зарахування грошових коштів, сплачених позивачем, в рахунок податкового боргу за минулі періоди.

Вказаними приписами спростовуються твердження позивача, що камеральна перевірка може бути проведена лише протягом 30 днів.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2082/23-00-12-0506/24359125 від 22.09.2017, який був направлений позивачу для підписання і на який позивач надав відповідачу заперечення від 02.10.2017 №468.

Оскільки ст. 76 Податкового кодексу України не передбачає направлення платнику податку повідомлення на її проведення, повідомлення про проведення камеральної перевірки позивачу не направлялось, При цьому право позивача бути ознайомленим з результатами перевірки та надати свої заперечення було реалізовано шляхом надання ним заперечень від 02.10.2017 №468, чим спростовуються твердження позивача про порушення його права при проведенні перевірки.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Судом встановлено, що під час перевірки позивача відповідач встановив порушення статті 203 Податкового кодексу України щодо строку сплати узгоджених податкових зобов'язань, який виник починаючи з 01.03.2014. Відтак, відповідач спрямував сплату грошових зобов'язань, які здійснювались позивачем за вищезазначеними платіжними дорученнями, в погашення податкового боргу за минулі періоди на законних підставах відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. При цьому погашення податкового боргу відбулось протягом строку 1095 календарних днів від дати його виникнення.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов??язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак, спрямування податковим органом сплаченого позивачем грошового зобов'язання є фактично сплатою простроченого грошового зобов'язання, тому посилання позивача на відсутність правових підстав для застосування штрафу не є обгрунтованими.

Щодо невідповідності форми розрахунку штрафних санкцій суд зазначає, що згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року N 1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254, передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Зі змісту розрахунку штрафних санкцій вбачається, що у ньому зазначені податкові декларації, за якими рахувався податковий борг, дата його виникнення, дата зарахування грошових коштів в погашення податкового боргу, кількість днів прострочення сплати, розмір та сума штрафу.

Відтак, судом не встановлено порушень вказаних норм при складанні розрахунку штрафних санкцій.

Щодо невідповідності форми акта камеральної перевірки суд зазначає, що листом від 21.06.2011 р. N 17197/7/15-0617 Державна податкова адміністрація України надала примірну форму акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

Натомість відповідачем складено акт камеральної перевірки, тому посилання позивача на форму акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів є безпідставним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зазначає, що відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено 26 березня 2018 року.

Суддя А.В. Руденко