Рішення № 73191379, 03.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/416/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду (далі - відповідач, Головне управління) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби та винагороди за участь в АТО;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (по пенсійній справі НОМЕР_1) та виплачувати йому в розмірі, який обчислено відповідно до розмірів його грошового забезпечення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової винагороди для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби та винагороди за участь в АТО, які позивач отрима протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби (за період з 01 липня 2015 року по 08 червня 2017 року );

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходу з 09 червня 2017 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до суду протягом встановленого строку з дня набуття чинності постанови відповідні звіти про виконання судового рішення, в порядку, що передбачений ч. 1 ст. 372 та ч. 1 ст. 382 КАС України;

- витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області всі матеріали по пенсійній справі № НОМЕР_1 ОСОБА_1, які перебувають у відповідача;

- рішення суду, допустити до негайнго виконання, в порядку, що передбачено ч. 1 ст. 371 КАС України.

Позивач мотивує позов тим, що йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При призначенні пенсії до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, не були враховані: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова винагорода для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби та винагорода за участь в АТО. В подальшому, посилаючись на довідки від 02 листопада 2017 року № 1367, № 1368, 1369 (видані Військовою частиною А1604), позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії, однак у задоволенні вказаної заяви йому було відмовлено. Не погоджуючись із оскаржуваною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Ухвалою від 05 березня 2018 року, судом було відкрито провадження по справі, прийнято рішення, згідно ст. 263 КАС України, розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріали по пенсійній справі № НОМЕР_1 ОСОБА_1

19 березня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач пояснює відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивачу тим, що Херсонським обласним військовим комісаріатом ні в грошовий атестат від 08 червня 2017 року, ні в довідку про додаткові види грошового забезпечення № 611 від 08 червня 2017 року за 24 місяці перед звільненням не включено вказані позивачем щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Стверджує, що зазначені позивачем щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення не можна вважати щомісячним додатковим видом грошового забезпечення у контексті Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393. Крім того, обґрунтовуючи своє рішення Головне управління посилається на положення рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року по справі № 1-9/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", зокрема на те, що зазначені позивачем щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення не входять до вичерпного переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначеного ч. 3 ст. 63 цього Закону. Вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, відсутні, тому рішення щодо відмови проведення перерахунку пенсії є законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

22 березня 2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, проте, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених ч. 1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, тому надана позивачем відповідь на відзив судом не береться до уваги при вирішенні справи по суті.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 1993 року по 08 червня 2017 року проходив військову службу у Збройних Силах України, в період з 08 січня 2002 року по 08 червня 2017 року - у військовій частині А1604 (на час звільнення у військовій частині - польова пошта В4067).

10 травня 2017 року позивача було звільнено наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України № 127 у запас за пунктом "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, з урахуванням вимог пп. 1 п. 1 ч.8 ст. 26 цього Закону та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

08 червня 2017 року, згідно наказу командира військової частини - польова пошта В4067 №135, майора ОСОБА_1 (заступника командира батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення по роботі з особовим складом) виключено зі списків особового складу військової частини та направлено на військовий облік до Херсонського обласного військового комісаріату (далі – військовий комісаріат). При звільненні позивачу було виплачено грошову допомогу за 23 роки календарної вислуги та грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна, згідно довідки № 10 від 06 червня 2017 року.

Станом на 08 червня 2017 року вислуга років позивача для призначення пенсії складає: 24 роки 02 місяці 18 днів (у пільговому визначенні) та календарна вислуга - 23 роки 10 місяців 07 днів (у календарному обчисленні).

09 серпня 2017 року позивачу було призначено довічну пенсію за вислугу років, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" в розмірі 4214,18 грн. Для обчислення пенсії використовувалася довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 08 червня 2016 року № 611. Згідно вказаної довідки, грошове забезпечення позивача складалося з: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 35%, середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці, надбавки за особливо важливі завдання - 50%, премії - 450% (сума додаткових видів грошового забезпечення та премії, які враховуються при обчисленні пенсії, становить 110749,32 грн.).

24 липня 2017 року позивач надав до військового комісаріату заяву про призначення/перерахунок пенсії та вказану довідку № 611 від 08 червня 2017 року для подальшого оформлення пенсії.

Військовий комісаріат не вказав у довідці, яка надана до Головного управління для розрахунку розміру пенсії позивача, такі види грошового забезпечення: щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби та винагороду за участь в АТО. У свою чергу Головне управління здійснило розрахунок пенсії позивача без врахування зазначених видів грошового забезпечення.

06 листопада 2017 року, згідно запиту на інформацію від 31 жовтня 2017 року, позивачем отримано довідки про розміри основних та додаткових видів свого грошового забезпечення за останні 24 місяці військової служби (надано за вихідним номером нетаємного діловодства військової частини А1604 від 02 листопада 2017 року № 1367, № 1368, № 1369). В згаданих довідках визначено розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 календарних місяці перед його звільненням з військової служби, які не враховано при призначенні пенсії, а саме:

- щомісячна додаткова грошова винагорода - 90469,31 грн.;

- грошова допомога для оздоровлення – 17565,10 грн.;

- матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань - 3330,23 грн.;

- індексація грошового забезпечення – 5763,57 грн.;

- одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби – 81850,45;

- винагорода за участь в АТО – 2593,55грн.

Загальна сума грошового забезпечення позивача, нарахованого за останні 24 місяці військової служби (за період з 01 липня 2015 року по 08 червня 2017 року склала 340 895,85 грн. (утримання на пенсійний та військовий збір склало 5694,39 грн., тому грошове забезпечення становить 335201,46 грн.).

Враховуючи викладене, 06 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, додавши довідки військової частини А1604 від 02 листопада 2017 року №1367, № 1368, № 1369 про виплачене йому грошове забезпечення перед звільненням, якими підтверджується отримання позивачем, крім врахованих під час призначення, і інших видів грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань, індексації грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, винагороди за участь в АТО.

Листом – відповіддю № 391/М-99-1, відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії, зазначивши, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які нараховуються при перерахунку пенсій визначено ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 3 ст. 7 Постанови Кабміну від 17 липня 1992 року № 393, посилається на Постанову Кабміну від 07 листопада 2007 року № 1294, рішення Конституційного суду України № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року, вважає, що ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить вичерпний перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тому включення при розрахунку пенсії таких складових грошового забезпечення, які визначені позивачем у заяві про перерахунок пенсії, є порушенням чинного законодавства.

11 грудня 2017 року позивач звернувся із заявою на адресу військового комісаріату, з вимогою направити заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за вислугу років до Головного управління та оформити належним чином довідку щодо перерахунку пенсії за вислугу років, із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, які були отримані позивачем згідно довідок військової частини А1604 від 02 листопада 2017 року № 1367, № 1368, № 1369.

23 грудня 2017 року позивач отримав листа від військового комісаріату, згідно якого вбачається, що заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами за належністю надіслано військовим комісаріатом на адресу відповідача для розгляду та прийняття рішення.

10 січня 2018 року листом - відповіддю № 133/03 на звернення ОСОБА_1 від 11 грудня 2017 року, відповідач вдруге відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача, посилаючись на статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанову Кабміну від 17 липня 1992 року № 393, вказує на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII), постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова № 393), Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин; далі – Постанова №1294), наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329; далі – Інструкція № 260), постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04 червня 2014 року № 158, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282 – ХІІ (далі – Закон №1282 – ХІІ), Наказу Міноборони «Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших закладах в умовах особливого періоду» від 10 лютого 2016 року № 67 (далі – Інструкція № 67), Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 (чинна на момент виникнення правовідносин; далі – Постанова № 889), Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» від 24 жовтня 2016 року № 550 (далі – Інструкція № 550), постанови Правління Пенсійного фонду України «Про порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі – Постанова № 3-1).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Постанови № 393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом № 2011 – XII. Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Постановою № 1294, упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3 Постанови). Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям грошового забезпечення визначені Постановою № 1294 та Інструкцією № 260. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп. 30.4 п. 30 р. ХХХ Інструкції № 260).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань, яка надається один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп. 33.1, 33.3 п. 33 р. ХХХІІІ Інструкції № 260).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон 1282 - ХІІ, згідно зі ст. 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ), тому вимога позивача щодо проведення перерахунку пенсії із врахуванням індексації є законною та обґрунтованою.

Пунктом 2 Постанови № 158, встановлено виплачувати військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 1 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 2 Інструкції № 67, розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду. Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

Враховуючи вказане та факт безпосередньої участі позивача в АТО з 03 серпня 2016 року по 07 жовтня 2016 року (довідка № 1408 від 04 листопада 2016 року), названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Пунктом 1 Постанови № 889, встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил.

Виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється у розмірі до 100% місячного грошового забезпечення на місяць, зокрема військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил (пп. 1 п. 2 Інструкції № 550).

Згідно п. 3, 4 Інструкції № 550, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов’язків за якою він допущений). Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов’язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов’язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов’язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників).

З огляду на зазначене та на факт проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України на посаді заступника командира батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення по роботі з особовим складом 2-ої окремої бригади армійської авіації, щомісячна додаткова грошова винагорода є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Щодо вимоги позивача про перерахунок пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні, суд приймає рішення про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена ст.15 Закону № 2011-ХІІ, а порядок її виплати визначено пунктами 38.1, 38.9 р.XXXVIII Інструкції № 260. Одноразова грошова допомога при звільненні, з огляду на умови, характер та обставини її виплати, не входить до додаткового грошового забезпечення, яке має враховуватися при обчисленні пенсії, оскільки має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Відповідна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі №812/6733/13-а.

Доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, судом не приймаються, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2015 вирішено питання виключно щодо перерахунку пенсій у зв'язку із введенням після їх призначення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тоді як в даному випадку позивач звернувся з вимогою врахування до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислено пенсію, грошових виплат, які він фактично отримував під час проходження служби.

Враховуючи викладене, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація грошового забезпечення, винагорода за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія (сплата страхових внесків підтверджується відомостями, які надані Головним управлінням ДФС у Херсонській області, з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС України про суми виплачених доходів щодо ОСОБА_1 від 28 грудня 2017 року № 4827/м/21-03-08-01-09).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Пунктом 23 Постанови 3-1 визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

30 березня 2006 року набрав чинності Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 - IV. Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковими для виконання Україною, що закріплено у ст. 46 Конвенції. Застосування в Україні Конвенції та практики Суду врегульовано главою 4 Закону № 3477 - IV. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ч. 1 ст. 17 Закону № 3477-IV)

Європейський Суд у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) звертає увагу на те, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України (концепція схвалена у вступній частині, частина 3 ст. 63 Закону № 2262-XII), держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно відмовлено позивачу в проведенні на підставі довідок військової частини А1604 від 02 листопада 2017 року №1367, № 1368, № 1369 перерахунку пенсії з урахуванням отриманих у складі грошового забезпечення сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації грошового забезпечення, винагороди за участь в АТО у відповідних розмірах, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та з наданням додаткових документів (довідок від 02 листопада 2017 року) 16 листопада 2017 року, він має право на перерахунок пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, а саме з 16 листопада 2017 року, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 16 листопада 2017 року та по день фактичного проведення перерахунку.

Щодо вимоги позивача про визначення способу, строків, порядку виконання рішення суду та зобов’язання Головного управління подати до суду протягом встановленого строку з дня набуття чинності постанови відповідні звіти про виконання судового рішення, в порядку, що передбачено ч.1 ст. 372 та ч.1 ст. 373 (п. 5 позовних вимог), суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 372 КАС України встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Так як позивачем не обґрунтовано наведену вимогу, не надано доказів, які б свідчили про можливість невиконання рішення суду відповідачем, суд приймає рішення про відмову у задоволенні пункту 5 вимог позовної заяви ОСОБА_1

Відносно п. 9 позовних вимог, а саме допустити рішення до негайного виконання, суд наголошує на тому, що частиною 1 ст. 371 КАС України встановлено негайне виконання рішення суду про присудження виплати пенсій – у межах суми стягнення за один місяць. Так як позивач просить стягнути недоплачену пенсію більш як за один місяць (з 09 червня 2017 року), суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов’язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов’язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст.19 Конституції України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, тому, враховуючи викладене, суд приймає рішення про часткове задоволення позовної заяви.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Таким чином, керуючись 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул.. 28 Армії, 6, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) щодо відмови ОСОБА_1 (м. Херсон, вул.. Дровника, 139, 73032, податковий номер НОМЕР_2) в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації та винагороди за участь в антитерористичній операції.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 та виплачувати йому пенсію в розмірі, який обчислено відповідно до розміру його грошового забезпечення, визначеного довідками Військової частини А1604 від 02 листопада 2017 року за № 1367, № 1368, № 1369, із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової винагороди для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації та винагороди за участь в антитерористичній операції, які ОСОБА_1 отримав протягом останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час з 16 листопада 2017 року по день фактичного проведення перерахунку.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.2.4