Ухвала суду № 73191323, 04.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1462/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Зайця О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1880 про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування положення абзацу 1 наказу командира військової частини А 1880 (по особовому складу) від 03.03.2018 року №14-рс (№51); визнати протиправним та скасувати абзац 2 наказу командира військової частини А 1880 (по особовому складу) від 03.03.2018 року №14-рс (№51); зобов'язання військової частини А1880 припинити дію контракту від 05 липня 2016 року; зобов'язання військової частини А 1880 не виключати ОСОБА_1 зі списків особового складу частини до закінчення лікування та повного розрахунку.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані абзаци наказу є протиправними та підлягають скасуванню.

04.04.2018 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу вчинювати дії з здійснення нарахувань з виплат грошового забезпечення та компенсацій за продовольче і речове забезпеченням тощо до вирішення даного позову в суді.

Дана заява обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у зв’язку з тим, що відповідачем на даний час вже здійснюються дії з розрахунку по виплаті грошового забезпечення та компенсацій за продовольче і речове забезпеченням тощо, які з причин несправедливого звільнення також будуть неправильно нараховані і виплачені.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки, за переконанням суду, у поданій заяві позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1880 про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.В. Заяць