Рішення № 73191246, 12.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року справа № 823/216/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Сачинській В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (адвоката),

представника відповідача - Каландирець А.В. (за довіреністю ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №801451-23 від 08.06.2017 та №80145-23 від 08.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році воно мало бути прийнято місцевою радою до 15.07.2014. Разом з цим, рішення Христинівської міської ради Черкаської області №42-6-VІ «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік» прийнято на сесії шостого скликання лише 26.01.2015. Вказане рішення не було прийнято та опубліковано у строк, встановлений Податковим кодексом України, тому не може бути застосовано до правовідносин з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які виникли з 01.01.2016. Оскільки рішення Христинівської міської ради №42-6-VІ від 26.01.2015 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік» не відповідає нормам Податкового кодексу України, то нарахування на його підставі податкових зобов'язань та винесення податкового повідомлення-рішення №801451-23 від 08.06.2017 є протиправним.

Також зазначив, що на підставі рішення Христинівської міської ради Черкаської області №42-6-VІ від 26.01.2016 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік» відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу податку на нерухомість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у сумі 11145 грн. 26 коп. Відповідно до норм Податкового кодексу України не є об?єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Оскільки належна позивачу нежитлова будівля (частина будівлі складу будматеріалів) як будівля промисловості не є об'єктом оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. У наданому до суду 21.02.2018 письмовому відзиві на позову заяву зазначив, що позивач помилково трактує норми статті 4 Податкового кодексу України, оскільки нею передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. З вказаних підстав податкове повідомлення-рішення №801451-23 від 08.06.2017 вважає таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства.

Зазначив, що відповідач помилково вважає податкове повідомлення-рішення №80145-23 від 08.06.2017 протиправним з огляду на те, що позивач є фізичною особою і не володіє ознаками, притаманними підприємствам, і тому не підпадає під дію підпункту «є» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право власності від 08.02.2011, виданого виконавчим комітетом Христинівської міської ради, ОСОБА_3 є власником комплексу будівель та споруд загальною площею 808,8 кв. м., який розміщений за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адмінпобутове приміщення, загальна площа 72,1 кв.м; склад паливно-мастильних матеріалів, загальна площа 106,4 кв.м; пилорама, загальна площа 159,6 кв.м; підвал; гараж, загальна площа 213,6 кв.м; бондарний цех, загальна площа 257,2 кв. м.

Згідно з довідкою відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту від 04.12.2017 №143 відповідно до державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 будівлі, які розміщені на земельній ділянці по АДРЕСА_1 і належать ОСОБА_3, зазначені у технічному паспорті від 26.06.2009 (реєстровий номер 102), мають такі коди:

- адмінпобутове приміщення «А» - 1220,5 Адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств;

- склад ПММ «Б» - 1252,9 Склади та сховища інші; пилорама «В»,

- підвал під «В» -1251.7, Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості;

- гараж «Г» - 1242.1 Гаражі наземні;

- бондарний цех «Д» - 1251.7 Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості.

Рішенням Христинівської міської ради №42-6-VІ від 26.01.2015 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік» встановлено, що об?єктом оподаткування є об?єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Рішення введене в дію 01.01.2015.

08.06.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №801451-23, яким позивачу визначено зобов?язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 10336 грн. 46 коп.

08.06.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №80145-23, яким позивачу визначено зобов?язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 11145 грн. 26 коп.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо встановлення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюються Податковим кодексом України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, до Податкового кодексу України внесені зміни.

Так, статтею 8 Податкового кодексу України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов?язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо встановлення податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 12.1.2, 12.1.4 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад, та положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів, а саме: щодо встановлення таких елементів податку, як платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку; а також податкові пільги та порядок їх застосування.

Відповідно до наданих повноважень Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 N71-VIII внесено зміни до статті 265 Податкового кодексу України, згідно з якими визначено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Також внесені зміни до статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до яких встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1); об'єктом оподаткування є об?єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1); базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1); базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1).

Таким чином, з 01.01.2015 Податковим кодексом України встановлено новий податок, а саме: податок на нежитлову нерухомість.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об?єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об?єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов?язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

При цьому пунктом 10.3 вказаної статті передбачено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Таким чином, податок на майно (в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки), встановлюється лише за рішеннями місцевих рад.

Згідно пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Так, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1); при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов?язково визначаються об?єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2); рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4).

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, згідно з вказаними приписами Податкового кодексу України рішення місцевої ради, офіційно не оприлюднене органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, застосовується починаючи з 1 січня року, наступного за роком, в якому планується застосовувати місцевий податок.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 N71-VIII органам місцевого самоврядування було рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об?єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

26.01.2015 Христинівською міською радою прийнято рішення №42-6-V1, яким встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік, згідно з пунктом 1 якого об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пунктом «є» пункту 1 вказаного рішення не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Оскільки рішення Христинівської міської ради №42-6-V1 прийнято 26.01.2015, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України його норми застосовуються починаючи з 2016 року.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 №801451-23, яким позивачу визначено зобов?язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 10336 грн. 46 коп., прийняте за відсутності підстави, передбаченої законом, та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №80145-23 від 08.06.2017, яким позивачу визначено зобов?язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 11145 грн. 26 коп., прийняте на підставі рішення Христинівської міської ради №42-6-V1 від 26.01.2015.

Підпунктом «є» пункту 1 вказаного рішення встановлено, що не є об?єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

В силу вимог підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, розділ 2 «Класифікація будівель і споруд» будівлі промислові і склади мають код 125.

Судом встановлено, що згідно з довідкою відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту від 04.12.2017 №143 склад паливно-мастильних матеріалів, пилорама, підвал та бондарний цех мають код 125 «Будівлі промислові і склади», відтак, не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість.

З огляду на зазначене податкове повідомлення-рішення №80145-23 від 08.06.2017 підлягає скасуванню в частині визначення податку на нерухомість у сумі 7208 грн. 31 коп.

Розрахунок:

106,4кв.м (склад паливно-мастильних матеріалів) + 159,5кв.м (пилорама) + 257,2 кв.м (бондарний цех), всього 523, 1 кв.м.

523,1 х 13,78 (ставка податку на нерухомість за 1 кв.м) = 7208 грн. 31 коп.

Щодо посилання позивача на звільнення від оподаткування гаража суд зазначає, що згідно пункту 5.2 рішення Христинівської міської ради від 26.01.2015 №42-6-V1 від оподаткування звільняються об?єкти нежитлової нерухомості - господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погріби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, які знаходяться у власності фізичних осіб -громадян та не використовуються їх власниками з метою одержання доходів.

Згідно статті 381 Цивільного кодексу України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Відтак, згідно з пунктом 5.2 рішення Христинівської міської ради від 26.01.2015 №42-6-V1 від оподаткування звільняються гаражі, які є складовою частиною садиби. Оскільки гараж є складовою комплексу будівель і споруд промислового значення, він не звільняється від оподаткування податком на нерухоме майно.

Беручи до уваги вищезазначене, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 31.01.2018 №К/9901/1438/17 (справа №822/2624/16), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за дві позовні вимоги у сумі 1409 грн. 60 коп. Відтак, судовий збір за одну позовну вимогу щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 №801451-23 у сумі 704 грн. 80 коп. та судовий збір щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 №80145-23 у сумі 352 грн. 40 коп., всього 1057 грн. 20 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області від 08.06.2017 №801451-23 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 10336 грн. 46 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області від 08.06.2017 №80145-23 в частині визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 7208 грн. 31 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39497534) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1057 (одну тисячу п'ятдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено 22 березня 2018 року

Суддя А.В. Руденко