Рішення № 73191115, 03.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/146/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представник позивача - не з'явився,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

24.01.2018 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати незаконними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо проведення перевірки за наслідками якої складено Акт та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 15.12.2015 №0007531703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в грудні 2017 позивачу стало відомо про те, що 05.12.2017 заступником начальника ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_3 прийнято рішення № 9900-17 про опис майна у податкову заставу, яким здійснено опис майна, яке перебуває у власності позивача. Також, 05.12.2017 відповідачем складено податкову вимогу №9900-17, якою позивача повідомлено про наявність станом на 04.12.2017 суми податкового боргу в розмірі 119242,10 грн., у тому числі: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем – 95257,68 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 23984,42 грн. У січні 2018 року позивачем було отримано відповідь від відповідача на її запит, в якому повідомлялось, що на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 08.10.2015 №1185 «Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) та повідомлення від 08.10.2015 №847/21-03-17-03 проведено перевірку з питання отримання ОСОБА_2 доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. За результатами перевірки складено акт від 13.10.2015 №778/21-03-17-03/315891172, на підставі висновків якого , контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 15.12.2015 №0007531703, яким ОСОБА_2 нараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 119242,10 грн. Вважає незаконними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо проведення перевірки за наслідками якої складено акт перевірки позивача, оскільки відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. У зв’язку з чим вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення також підлягає скасуванню, оскільки винесено за результатами даної перевірки.

Ухвалою суду від 25.01.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Станом на 12.02.2018 позивач вимоги ухвали суду від 25.01.2018 виконав в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.02.2018 відкрито спрощене провадження у даній справі. Судове засідання призначено на 12.03.2018 о 09:00 год.

Ухвалою суду від 12.03.2018 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання 23 березня 2018 року о 09:00 год у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення ухвалено провести в режимі відеоконференції.

23.03.2018 у зв’язку з відсутністю технічної можливості провести судове засідання в режимі відео конференції, розгляд справи відкладено на 03.04.2018 о 09:00 год.

03.04.2018 протокольною ухвалою замінено первинного відповідача ГУ ДФС у Херсонській області на Херсонську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі. Позовні вимоги просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.04.2018 проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, поданого до суду 05.03.2018. Відповідно до якого зазначає, що на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.78.1.2 п.78.1 ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VI (із змінами та доповненнями), наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 08.10.2015 №1185, повідомлення від 08.10.2015 №847/21-03-17-03, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_2 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків ОСОБА_2, а саме: п.п.164.2.17 п.162.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України , платником податку у 2015 році не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 420713,36, що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб сумі 95257,68 грн. та встановлено порушення п.49.1 ст. 49, п.49.2 ст. 49, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України – не подання до ДПІ у м. Херсоні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 р. За результатами перевірки складено акт №778/21-03-17-03/НОМЕР_1. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 15.12.2015 №0007531703. Зазначив, що порядок проведення перевірки позивача не порушено, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 08.10.2015 №1185 "Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1)" та повідомлення від 08.10.2015 №847/21-03-17-03 проведено перевірку з питання отримання ОСОБА_2 доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2015 №778/21-03-17-03/315891172, на підставі висновків якого, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 15.12.2015 №0007531703, яким ОСОБА_2 нараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 119242,10 грн.

Не погоджуючись із діями щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_2 та з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як на одну із підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення – рішення позивач посилається на незаконність дій щодо проведення перевірки відповідачем.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача та зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд зазначає, що дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

Встановлено, що перевірка позивача фактично проведена, її результати оформлені у вигляді Акта перевірки та, як наслідок, винесено податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання незаконними дій щодо проведення відповідачем документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_2О .

Щодо визначення податкового зобов'язання з доходу фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) було передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14).

Як вбачається з матеріалів справи, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08 жовтня 2015 року №1185 та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки від 08 жовтня 2015 року №847/21-03-17-03, були направлені на адресу ОСОБА_2 контролюючим органом 08.10.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 Розділ ІІ акта перевірки "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (рнкппо НОМЕР_1) з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2014 по 31.14.2014" від 13.10.2015 №778/21-03-17-03/315891172, перевірка проводилась з 08.10.2015 по 12.10.2015.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до поштового штемпеля на конверті, в якому контролюючим органом направлено вищезазначені наказ на перевірку та повідомлення, повернувся до контролюючого органу 03.11.2015 із відміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання"

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що позивачем не було завчасно отримано наказ на проведення перевірки та повідомлення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що податковим органом, всупереч наведеним нормам Податкового кодексу України, була проведена перевірка 13.10.2015 та відповідно складено акт перевірки, не дочекавшись повернення поштового відправлення від 08.10.2015 в якому направлялися наказ на перевірку та повідомлення. Також, контролюючим органом не враховано, що для поштових відправлень 5 днів (з 08.10.2015 по 13.10.2015) досить малий строк для отримання зворотної кореспонденції.

Суд зазначає, що порушення порядку направлення позивачу повідомлення про проведення перевірки та копії наказу позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, тому суд дійшов висновку про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав.

Тобто, в даному випадку позивач був об'єктивно позбавлений можливості ознайомитись у встановлений законом спосіб із зазначеними документами до початку здійснення контрольного заходу, що є порушенням відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнане правомірним.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0007531703.

Доводи ж відповідача, наведені у відзиві на адміністративний позов, про встановлення в ході проведення перевірки обставин не включення позивачем до загального річного оподаткованого доходу і недекларування суми доходу у вигляді додаткового блага не спростовують факту протиправності проведення перевірки позивача, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Так, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 1192,44 грн., що підтверджується квитанцією №347 від 17.01.2018. З огляду на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку щодо стягнення судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 596,22 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 15.12.2015 №0007531703, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 119 242,10 грн., у тому числі за основним платежем - 95257,68 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23984,42 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 596,22 грн. (П'ятсот дев'яносто шість гривень 22 коп.) шляхом безспірного списання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 квітня 2018 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.2