Рішення № 73190857, 04.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/712/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач, Кременчуцьке ОУ ПФУ Полтавської області/ про визнання незаконним та скасування рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №27 від 18 січня 2018 року та зобов'язання зарахувати період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року до страхового стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що вона з 01 січня 2010 року отримує пенсію за віком та 11 січня 2018 року звернулася до Кременчуцького об'єднаного управління ПФУ Полтавської області із заявою про зарахування до страхового стажу періоду вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року через незаконне звільнення з Комсомольського відділення Ощадбанку України № 8210 та перерахунок пенсії, однак, відповідач рішенням №27 від 18 січня 2018 року відмовив у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу /а.с. 4-5/.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що у системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про перебування позивача у трудових відносинах з Комсомольським відділенням Ощадбанку України № 8210 у період з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року; що рішення Комсомольського міського суду Полтавської області у справі №2-375-1999 від 22 листопада 1999 року та Наказ №31К від 23 листопада 1999 року не містять даних про поновлення позивача на роботі з 22 січня 1999 року; що відсутні дані про заробіток позивача у період з лютого по жовтень 1999 року /а.с. 21-22/.

Встановивши обставини справи, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та які мають значення для вирішення справи по суті, оцінивши докази, якими підтверджені встановлені обставини, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці АТ-ІІ №8268003 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Комсомольського відділення Ощадбанку №8210 16 вересня 1989 року на підставі наказу №20 від 15 вересня 1989 року. 21 січня 1999 року позивача звільнено з роботи за пунктом 2 статті 41 Кодексу законів про працю України на підставі наказу №3К від 21 січня 1999 року.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 листопада 1999 року у справі № 2-375-1999 ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді касира Комсомольського відділення Ощадбанку України № 8210 та стягнуто з Комсомольського відділення Ощадбанку України № 8210 на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь період вимушеного прогулу у розмірі 2147,20 грн з вирахуванням обов’язкових платежів /а.с. 13/.

Згідно з наказом №31К від 23 листопада 1999 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області у справі №2-375-1999 від 22 листопада 1999 року, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці /а.с.10-11/.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком /а.с. 9/.

11 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок її пенсії з врахуванням страхового стажу за час вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року /а.с.24/.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місто Горішні Плавні) № 27 від 18 січня 2018 року у перерахунку пенсії позивачу та збільшенні його страхового стажу на період вимушеного прогулу відмовлено на тій підставі, що рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 22 листопада 1999 року у справі № 2-375-1999, яким зобов’язано Комсомольське відділення Ощадбанку України № 8210 поновити ОСОБА_1 на посаді касира, не містить дати поновлення на роботі, а довідка про заробіток №114-21-2-10/85 від 23 листопада 2017 року, що видана Полтавською філією Державного ощадного банку України, не містить даних про заробітну плату ОСОБА_1 за період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року /а.с. 12/.

Не погодившись з цим, позивач звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №27 від 18 січня 2018 року та зобов'язання зарахувати період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року до страхового стажу.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Законом, який розроблений відповідно до Конституції України та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За визначенням частини 1 статті 24 вказаного Закону /у відповідній редакції/ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За змістом пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, у разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним.

Отже, стаж роботи працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним. Відповідно період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.

Аналогічної правової позиції підтримувався і Вищий адміністративний суд України /рішення від 11 червня 2015 року у справі №299/1737/13-а/.

Таким чином, період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Мотиви відповідача, що покладені в основу оскаржуваного рішення, суд відхиляє з огляду на таке.

Дійсно, рішення Комсомольського міського суду Полтавської області у справі №2-375-1999 від 22 листопада 1999 року не містить дати, з якої позивача поновлено на роботі у Комсомольському відділенні Ощадбанку України № 8210 . Разом з тим, відповідачем не заперечувалось, що з 22 січня 1999 року /наступний після звільнення день/ по 22 листопада 1999 року /день прийняття судом рішення про поновлення на роботі/ тривав період вимушеного прогулу позивача, який з огляду на наведені норми підлягає зарахуванню до страхового стажу як безперервного.

Таким чином, дата поновлення позивача на роботі не належить до предмету доказування у цій справі, оскільки не впливає на обчислення страхового стажу. В даному випадку для обчислення страхового стажу мають значення встановлені Комсомольським міським судом Полтавської області обставини незаконного звільнення та поновлення на роботі позивача.

Згідно з Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 1999 року по 3 квартал 2017 року позивач отримала у 1 кварталі 2001 року за основним місцем роботи в Комсомольському відділенні Ощадбанку України № 8210 заробітну плату за рішенням суду /а.с. 15/.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області не доведено правомірність рішення № 27 від 18 січня 2018 року, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи вимогу наведеної норми, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) позивача має бути одночасно і ефективним і дієвим, то суд вважає за доцільним вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу за період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №27 від 18 січня 2018 року.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) період вимушеного прогулу з 22 січня 1999 року по 22 листопада 1999 року та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням такого стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_2