Рішення № 73190841, 05.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5707/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року о 17 год. 46 хв. м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_2 – за ордером

від відповідачі: не з’явилися

треті особи: не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (місце проживання: 65014, АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6), ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження:65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, Думська площа,1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідачів ОСОБА_5 (місцезнаходження:65009, АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій та скасування реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації за №ОД 142142890326 від 14 жовтня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 07 листопада 2017 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними дій щодо реєстрації 14 жовтня 2014 року Декларації про готовність об’єкта до експлуатації за №ОД 14214289 (реконструкція квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3) замовник ОСОБА_5 та скасування реєстрації.

Позов обґрунтовано тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 20.09.1999 року є власником квартири АДРЕСА_4, в якій до теперішнього часу мешкає разом зі своєю родиною та є власником нежитлового приміщення на першому поверсі площею 15 кв.м, розташованого за вказаною адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10, відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2015 року, укладеного з ОСОБА_1 міською радою.

Між тим, в ході розгляду справи № 522/7723/17 Приморським районним судом м. Одеси, позивачу стало відомо, що відповідачем була здійснена 14 жовтня 2014 року реєстрація декларації про готовність об’єкту до експлуатації після реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10, за ОСОБА_5, відповідно до якої нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 15,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Канатна,10, що зараз належить позивачу, а до цього часу було внесено в перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_4, що підлягали приватизації та відчуженню у 2014 році, відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2014 року за №5252-VI, було приєднано до квартири № 63 без належних правових підстав.

Позивач зазначає, що він, як власник квартири АДРЕСА_5, не надавав згоди на проведення реконструкції квартири № 63, та не надавав згоди на збільшення площі квартири ОСОБА_5, та визнання за нею права власності на реконструйовану квартиру. Позивач вважає, що зареєстрована 14 жовтня 2014 року відповідачем декларація про готовність об’єкта до експлуатації після реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10 була подана та оформлена з порушенням вимог, встановлених Порядком прийняття в експлуатацію об’єктів, у зв’язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства та недостовірністю відомостей у поданих документах.

Відповідно до п.10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 20 грудня 2017 року повернуто розгляд справи №815/5707/17 у підготовче провадження та продовжено розгляд справи у підготовчому провадженні.

29 січня 2018 року через канцелярію суду позивач подав уточнений адміністративний позов, в якому уточнив номер декларації № 142142890326 від 14.10.2014 року.

Під час підготовчого провадження, відповідач – Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області надало заперечення на адміністративний позов, згідно з якими позов не визнало, просило відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що законодавством встановлено декларативний принцип на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до 1-3 категорії складності, при цьому замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, в зв’язку з чим декларація про готовність об’єкта до експлуатації була зареєстрована на підставі поданих документів 14 жовтня 2014 року за № ОД142142890326. Окрім того, відповідач зазначив, що Управління державного архітектурно- будівельного контролю в Одеській області не є правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного королю в Одеській області, щодо якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений 10.06.2015 року запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, проте жодним нормативно-правовим актом не визначено її правонаступника.

Також, у встановлений судом строк, відповідач - ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №226138/18 від 27.12.2018 року), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_4 виконує лише функції з перевірки повноти заповнення та правильності оформлення декларації, а відповідальність за достовірність даних у такій декларації відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе сам замовник. Враховуючи зазначене, Інспекція не мала права повернути оскаржувану декларацію, оскільки була повнота даних внесених до неї, тому Інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами чинного законодавства.

У свою чергу, позивач надав відповідь на заперечення на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

До суду 25 січня 2018 року (вхід. №2120/18) від відповідача – Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що Управління не здійснювало реєстрацію оспорюваної декларації. Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України №671 від 19.08.2015 року «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» з 04 жовтня 2016 року повноваження з державного архітектурно-будівельного контролю в м. Одесі здійснює Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради, до вказаної дати державний архітектурно- будівельний контроль в місті ОСОБА_4 здійснював ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 31 січня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів та третіх осіб на судове засідання не завились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджено поштовими повідомленнями та розписками, підтвердженням оголошення на веб-сайті судової влади щодо виклику на судове засідання ОСОБА_5

До суду 27 березня 2018 року (вхід. №8566/18) від ОСОБА_1 міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзив та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Згідно з договором купівлі-продажу №941 від 20 вересня 1999 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 купили квартиру АДРЕСА_6, яка складається з двох кімнат житловою площею 31,7 кв.м та підсобних приміщень, загальна площа 47,0 кв.м. (а.с.26-27).

13.08.2013 року ОСОБА_7 на підставі договору дарування передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_5 квартиру під №63 у будинку №10 по вулиці Канатна у м. Одесі, яка складається з однієї житлової кімнати житловою площею 21,2 кв.м., загальною площею 29,3 кв.м. (а.с. 33).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру під №63 у будинку №10 по вулиці Канатна у м. Одесі, виготовленого станом на 12 липня 2007 року, загальна площа квартири складає 29,3, кв.м., а житлова - 21,2 кв.м. (а.с.34-35).

На підставі договору №5/116 від 12 липня 2013 року ОСОБА_3 прийняла у КП ЖКС «Порто-Франківський» в тимчасове платне користування підсобне приміщення сараю, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 15,2 кв.м. на підставі Розпорядження №556 від 19.09.2012 року (а.с.31).

ОСОБА_3А отримала нотаріально посвідчену згоду власників сусідніх квартир, а саме: від ОСОБА_8 07.10.2013 року; від ОСОБА_9 25.10.2013 року; від ОСОБА_10 08.10.2013 року на користування нежитловим приміщенням, прилеглим до квартири № 63та квартири АДРЕСА_8 (а.с.28-10).

Відповідно до технічного паспорту станом на 15 травня 2014 року на нежитлове приміщення 2 поверху в будинку №10 по вулиці Канатній у м. Одесі, виготовленого на замовлення територіальної громади м. Одеса в особі ОСОБА_1 міської ради, основні та підсобні приміщення розміщені на 1 поверсі 2 поверхового будинку являють собою приміщення, що складається з 1 приміщення загальною площею 15,0 кв.м. відповідно до схематичного плану земельної ділянки, що додається (а.с. 23-24).

Матеріалами справи підтверджено, що 10.10.2014 року (вхід. №7889/14) ОСОБА_5 звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з декларацією про готовність об’єкта до експлуатації після реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_9 2 категорії складності, загальною площею 50,5 кв.м., з яких житлова 21.2 кв.м., яка була зареєстрована 14 жовтня 2014 року за №ОД 142142890326 (а.с.163-167).

Згідно з свідоцтва про право власності, виданого Реєстраційною службою ОСОБА_1 міського управління юстиції в Одеській області, 21.11.2014 року ОСОБА_5 зареєстровала приватну власність на квартиру АДРЕСА_10, загальною площею 505,кв.м., житловою площею 21,2 кв.м. (а.с.16).

Позивач вважає, що реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації після реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_9 2 категорії складності, загальною площею 50,5 кв.м., з яких житлова 21.2 кв.м., проведено з порушенням норм чинного законодавства, без перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, це приміщення не приєднано до квартири та не являє собою ізольоване приміщення, яким має бути квартира. В декларації зазначено, що реконструкція квартири здійснена без змін геометричних розмірів, хоча квартира № 63 в результаті реконструкції збільшилась на 29, 3 кв.м в загальній площі, на першому поверсі (враховуючи, що квартира розташована на другому поверсі), при цьому, загальна площа нежитлових приміщень – 0 кв.м, та реконструкція квартири була здійснена за 3 три дні –з 06.10.2014 року по 09.10.2014 року.

Судом досліджені та співставленні технічні паспорти квартири № 63 (а.с.18-19) та нежитлового приміщення площею 15, 0 кв.м (а.с.23-24) та на підставі пояснень представника позивача встановлено, що спірне приміщення 15, 0 кв.м є прилеглим знизу частково до квартири № 62 та до квартири № 63, та входить до приміщення на першому поверсі, приєднаного до квартири № 63 після реконструкції.

Представник ОСОБА_5 приймав участь в підготовчому засіданні та під час з’ясування обставин, щодо предмету доказування не заперечував проти визнання цих обставин.

На виконання ухвали суду від 20.12.2017 року про витребування спірної декларації та документів, ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області була надана суду копія декларації № ОД 142142890326 від 14.10.2014 року.

Також в ході підготовчого провадження судом зобов’язано відповідачів та третю особу ОСОБА_5 надати документи, на підставі яких здійснена реєстрація цієї декларації. Між тим, такі докази суду не надані.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.06.2015 року внесений запис №1561110010041926 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, без визначення правонаступника.

Тому, з метою з’ясування хто є належним відповідачем у цій справі, судом зобов’язано відповідачів надати відповідні пояснення з цього приводу.

У додаткових письмових поясненнях від 27.03.2017 року вхід. № ЕП/1812/18 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради зазначило, що спірний об’єкт відноситься до об’єктів із значними наслідками (СС3) та відповідно до приписів пп.7,8, ч.1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом здійснюється в місті ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Аналогічного змісту з цього питання надані письмові пояснення ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вхід. № 8405/18 від 26.03.2018 року.

З огляду на вищевикладені пояснення відповідачів та те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, стан якої на час розгляду та вирішення справи припинено, була органом державної влади, яким зараз є ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та з огляду на те, що саме в ОСОБА_4 зберігається копія спірної декларації, суд дійшов висновку, що належним відповідачем в спірних правовідносинах є ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (надалі - Закон № 3038-VI) та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також чи діяв відповідач відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (надалі – Закон № 3038-VI) та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (надалі - Порядок №461).

Пунктом 2 Порядку №461 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 19 Порядку №461 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно з п. 20 зазначеного Порядку, Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Частиною 1 ст. 39 Закону України № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України № 3038-VI, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Так, суд встановив, що підтверджено матеріалами справи, що 14 жовтня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність об’єкту до експлуатації з реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_9, загальною площею 50,5 кв.м. 2 категорії складності, замовник – ОСОБА_5.

На підставі зазначеної декларації ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна від 21.11.2014 року, індексний номер 29861491 на квартиру за адресою: АДРЕСА_11 загальною площею 50,5 кв.м.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні пояснив, що відповідно до зазначеної декларації про готовність об’єкта до експлуатації станом на 21.11.2014 року квартира №63 в м. Одесі по вулиці Канатна №10, яка належить ОСОБА_5 перетворилась з квартири загальною площею 29,03 кв.м. розташованої на другому поверсі будинку на квартиру загальною площею 50,5 кв.м., розташовану на двох поверхах будинку, долучивши до своєї площі 29,3 кв.м., в які включено нежитлове приміщення першого поверху №102, площею 15 кв.м, яке належить на праві власності позивачу – ОСОБА_3

Так, судом досліджено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_12, виготовлений ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Лекс», з якого вбачається, що приміщення другого поверху та приміщення першого поверху – були окремими ізольованими приміщеннями, які між собою ніяк не сполучалися та не мали спільних дверей (а.с.18-19).

Між тим, судом встановлено, що 23 листопада 2015 року на підставі договору купівлі-продажу Територіальна громада міста ОСОБА_4 в особі ОСОБА_1 міської ради, від імені якої діяв ОСОБА_4 комунальної власності ОСОБА_1 міської ради продала, а ОСОБА_3 купила індивідуальне визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлового приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: місто ОСОБА_4, вулю ОСОБА_6, буд. 10, приміщення 102 та в цілому складається з приміщення загальною площею 15,0 кв.м., відображеному у технічному паспорті, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 міської ради 15.05.2014 року (а.с.21-24).

Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, відчуження об’єкта комунальної власності здійснюється згідно з рішенням ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2014 року №5251-VI «Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб у 2015 році та внесення змін до рішень ОСОБА_1 міської ради від 28.04.2000 року №946-III «Про нову редакцію Положення «Про механізм відчуження об’єктів комунальної власності».

Право власності на об’єкт (нежитлове приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 10) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24.11.2015 року, номер запису про право власності:12200896, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна:727001751101 (а.с.25).

Таким чином, суд встановив, що відчуження об’єкта нерухомого майна загальною площею 15,0 кв.м. відбулось на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.08.2014 року №5251-VI, тобто станом на 27.08.2014 року зазначений об’єкт не перебував у власності інших осіб, оскільки був внесений у перелік майна, яке належало територіальній громаді міста ОСОБА_4.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд встановив, що на момент реєстрації оскаржуваної декларації про готовність об’єкта до експлуатації замовником ОСОБА_5, станом на 14 жовтня 2014 року, спірне нежитлове приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10 було внесено до Переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_4, що підлягали приватизації та відчуженню та ОСОБА_3, як власник суміжної квартири, не надавала згоди ОСОБА_5 на проведення реконструкції квартири.

Окрім того, суд бере до уваги, що на момент реєстрації оскаржуваної декларації, ОСОБА_3, отримавши нотаріально посвідчені згоди власників суміжних квартир, користувалась на підставі договору №5/116 від 12 липня 2013 року з КП ЖКС «Порто-Франківський» підсобним приміщенням сараєм, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 15,2 кв.м.

В свою чергу, зі сторони ОСОБА_5 не надані докази на підтвердження користування цим спірним приміщенням.

Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 оплатила за нежитлове приміщення першого поверху №102, що розташоване за адресою: вулиця Канатна, 10 у м. Одесі загальною площею 15,0 кв.м. земельний податок на підставі податкових повідомлень рішень та податок на нерухоме майно, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 37-38).

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що станом на 2012 рік, власником квартири №63, яка на даний час належить ОСОБА_5 була ОСОБА_8 та 27 червня 2013 року відповідно до договору купівлі продажу ОСОБА_8 продала квартиру ОСОБА_7

Суд встановив, що на час укладання договору купівлі-продажу, квартира складалась в цілому з однієї житлової кімнати житловою площею 21,2 кв.м., загальною площею 29,3 кв.м. та знаходилась на другому поверсі будинку.

В подальшому, 13.08.2013 року ОСОБА_7 подарувала квартиру №63, що знаходиться у м. Одесі по вул. Канатна,10 третій особі ОСОБА_5 та нею здійснена державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Дослідивши спірну декларацію, суд встановив, що за результатами реконструкції квартира № 63 за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 10, 2 категорії складності, замість загальної площі 29,3 кв.м. стала загальною площею 50,5 кв.м., з яких житлова 21.2 кв.м., замість розташування на другому поверсі стала розташована на першому та на другому поверсі, не маючи між собою спільного входу та реконструкція квартири була здійснена за 3 три дні –з 06.10.2014 року по 09.10.2014 року.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що на момент подання декларації про готовність об’єкта до експлуатації ОСОБА_5 було зазначено недостовірні відомості.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України № 3038-VI, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

В той час, Інспекцією ДАБК, в порушення ч. 6 ст. 39 Закону України № 3038-VI не було повернуто замовнику декларацію, та поведено її реєстрацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України № 3038-VI, в редакції чинної на час розгляду та вирішення справи, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до п. 22 Порядку №461, в редакції чинної на час розгляду та вирішення справи, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права та встановлені судом обставини щодо недостовірних відомостей, що містяться в спірної декларації про готовність об’єкта до експлуатації, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача шляхом зобов’язання ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації (реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_9), замовник ОСОБА_5, реєстраційний запис за №ОД 142142890326 від 14 жовтня 2014 року, вчинену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Щодо позовних вимог про визнання дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації спірної декларації, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні цих позовних вимог з огляду на те, що відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України № 3038-VI саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об’єкта до експлуатації, та за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Крім того, суд встановив, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.06.2015 року внесений запис №1561110010041926 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, без визначення правонаступника, що виключає необхідність у визнанні таких дій протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права складається із таких обов’язкових елементів, як: дотримання прав людини, заборона свавілля з боку держави, дотримання законності та принципу юридичної визначеності, доступу до правосуддя та заборона допуску дискримінації.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч.4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 (місце проживання: 65014, АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради (місцезнаходження:65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6), ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження:65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, Думська площа,1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідачів ОСОБА_5 (місцезнаходження:65009, АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій та скасування реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації за №ОД 142142890326 від 14 жовтня 2014 року, - задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження:65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83) скасувати реєстрацію Декларації про готовність об’єкта до експлуатації (реконструкції квартири №63 без зміни цільового призначення та без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_9), замовник ОСОБА_5, реєстраційний запис за №ОД 142142890326 від 14 жовтня 2014 року, вчинену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

В іншій частин позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження:65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: 65014, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять гривень) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 05» квітня 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.