Ухвала суду № 73190751, 04.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1428/18

УХВАЛА

04 квітня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Анатолійовичадо Одеської обласної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області про визнання протиправними та скасування розпорядження -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача №248/А-2018 від 19.03.2018 року «Про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивачем до суду надано заяву від 02.04.2018 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій ФОП ОСОБА_1 просить суд зупинити дію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №248/А-2018 від 19.03.2018 року «Про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ФОП ОСОБА_1А зазначає, що 27.06.20017 року між Татарбунарською районною державною адміністрацію з однієї сторони та позивачем і ФОП ОСОБА_3 з іншої сторони було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого останні отримали у строкове (на 25 років) платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які знаходяться на території 2 та 5 км піщаної коси Чорного моря, загальною площею 1,549 га.

Як зазначає позивач у заяві, 17.02.2014 року на підставі договору купівлі-продажу №273 ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд (причал), що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,4999 га, кадастровий номер 5125000000:01:003:0003, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада, комплекс будівель і споруд № 9.

Разом з тим постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 року у справі №815/820/14 (яка набрала чинності та була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року) було скасовано реєстрацію Декларації про готовність об’єкта до експлуатації – комплексу будівель і споруд (причал) №9 та рішення державного реєстратора реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області № 7845017 від 12.11.2013 року про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель і споруд № 9 (причал) за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада. За твердженням позивача вищезазначеним рішенням було встановлено факт незаконного набуття права власності продавцем зазначеного нерухомого майна - ОСОБА_4, у зв’язку з чим вона не мала права розпоряджатися цією нерухомістю на зазначеній земельній ділянці, у тому числі продавати її ОСОБА_2

Однак 19.03.2018 року Одеською обласною державною адміністрацією на підставі права державної власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу від 17.02.2014 року було прийнято розпорядження №248/А-2018, відповідно до якого було припинено право позивача на користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 5125000000:01:003:0003) загальною площею 0,4999 га; вирішено надати в оренду ОСОБА_2 на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 5125000000:01:003:0003) загальною площею 0,4999 га із земель водного фонду для рибогосподарських потреб; доручено Татарбунарській районній державній адміністрації від імені Одеської обласної державної адміністрації внести зміни до договору оренди земельних ділянок від 27 червня 2007 року, зареєстрованого Татарбунарським відділом центру ДЗК 15 лютого 2008 року за № 040853500018 і укласти договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2.

На думку позивача невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому ОСОБА_1 позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача «Про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду», призведе до ускладнення чи унеможливить виконання рішення суду через необхідність додаткового оскарження позивачем договору оренди, який на виконання спірного розпорядження буде укладений Татарбунарською районною державною адміністрацією від імені Одеської обласної державної адміністрації із ОСОБА_2

Відповідно до ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України, та за її подання позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується доданою до заяви квитанцією №КП/4371/1 від 30.03.2018 року.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративного позову та керуючись законом.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що 27.06.20017 року між Татарбунарською районною державною адміністрацію та ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого останні отримали у строкове (на 25 років) платне користування земельні ділянки загальною площею 1,549 га, які складаються із ділянки 1 площею 0,040 га, ділянки 2 площею 0,160 га, ділянки 3 площею 0,280 га, ділянки 4 площею 0,569 га, ділянки 5 площею 0, 500 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування обловно-пропускних каналів та причалу з рибоприймальним пунктом.

27.06.2007 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 було укладено угоду про порядок користування вищезазначеними земельними ділянками. Відповідно до даної угоди ФОП ОСОБА_1 самостійно користується земельною ділянкою 5 площею 0,500 га для будівництва, експлуатації та обслуговування обловно-пропускних каналів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 року у справі №815/820/14 (яка набрала чинності 26.02.2015 року) було скасовано реєстрацію Декларації про готовність об’єкта до експлуатації – комплекс будівель і споруд (причал) №9 та рішення державного реєстратора реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області № 7845017 від 12.11.2013 року про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель і споруд № 9 (причал) за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Тузлівська сільська рада.

Зазначені обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданою до адміністративного позову.

19.03.2018 року Одеською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №248/А-2018, відповідно до якого були припинено право позивача на користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 5125000000:01:003:0003) загальною площею 0,4999 га; вирішено надати в оренду ОСОБА_2 на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 5125000000:01:003:0003) загальною площею 0,4999 га із земель водного фонду для рибогосподарських потреб; доручено Татарбунарській районній державній адміністрації від імені Одеської обласної державної адміністрації внести зміни до договору оренди земельних ділянок від 27 червня 2007 року, зареєстрованого Татарбунарським відділом центру ДЗК 15 лютого 2008 року за № 040853500018 і укласти договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2.

Згідно частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи те, що оскаржуване рішення може бути підставою для надання земельної ділянки, що перебувала на праві постійного землекористування у позивача, в оренду третій особі - ОСОБА_2, а це в свою чергу унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду в адміністративній справі №815/1428/18, та для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд доходить висновку про наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, обґрунтованість доводів заявника, а тому про необхідність задоволення заяви позивача – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Забезпечення ж позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження суб’єкта владних повноважень буде розумним та адекватним заходом і не призведе, на думку суду, до неможливості здійснення ним повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності.

Керуючись приписами ст.ст. 4, 5-12, 14, 78, 150-156, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області про визнання протиправними та скасування розпорядження – задовольнити в повному обсязі.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову у справі №815/1428/18 та зупинити дію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №248/А-2018 від 19.03.2018 року «Про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду».

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 295 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Білостоцький О.В.