Рішення № 73190646, 04.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Київ справа №810/527/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2В.) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; премія до дня Збройних Сил України; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; премія до дня Збройних Сил України; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та здійснити перерахунок і виплату пенсії за минулий час, починаючи з 17 червня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України. Наказом Міністра оборони України від 16.05.2017 №327 він був звільнений у запас за станом здоров’я. З 17.06.2017 позивачу було призначено пенсію за вислугою років. Пояснює, що розрахунок пенсії йому було проведено на підставі довідки військової частини А0105 від 19.06.2017 №116/98 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсій.

10 жовтня 2017 року позивачем було отримано довідку військової частини А0105 №116/2/12/13927 про фактично виплачене грошове забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до вказаної довідки, крім грошового забезпечення, з якого було призначено пенсію позивачу, до складу грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування також входили: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та премія до дня Збройних Сил України. Позивач зазначає, що уповноваженим органом довідку від 10.10.2017 №116/2/12/13927 разом із заявою позивача про перерахунок пенсії було передано відповідачу, тобто виконані всі вимоги, необхідні для перерахунку призначеної пенсії. Однак, відповідачем у листі від 03.01.2018 №4468/7 повідомлено про відмову у здійсненні перерахунку.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пенсію позивачу було обчислено на підставі грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, виданих уповноваженим органом. Наголошує, що визначення складових грошового забезпечення для призначення пенсії виходить за межі компетенції органів Пенсійного фонду України.

Відповідач зазначає, що позивачу до складу грошового забезпечення з якого обраховувалась у подальшому його пенсія були включені всі щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер, відповідно до вимог чинного законодавства та наданих уповноваженим органом документів.

Крім того, відповідач посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. У зв’язку з чим, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 за період 01.01.2016 по 31.08.2017 повинні бути залишені без розгляду.

Протокольною ухвалою від 13.03.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу із наказу Міністерства оборони України від 16.05.2017 №327, полковника ОСОБА_2, начальника відділу охорони праці Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров’я) (том 1, а.с. 16).

З 17.06.2017 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказана пенсія позивачу обчислена виходячи з грошового забезпечення, відомості про яке містяться у грошовому атестаті серії ЗУ №349883 та довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсій від 19.06.2017 №116/98, які були видані ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом.

Згідно із вказаних документів при обчисленні пенсії позивачу було враховано його грошове забезпечення, яке складалось з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 35%, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 10%, премія 380%.

10 жовтня 2017 року позивачем отримано довідку військової частини А0105 №116/2/12/13927 про фактично виплачене грошове забезпечення за період з серпня 2015 року по серпень 2017 року.

Відповідно до довідки від 10.10.2017 №116/2/12/13927, до складу грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, входили, зокрема: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та премія до дня Збройних Сил України (том 1, а.с. 19).

Судом встановлено, що 10.11.2017 ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку від 10.10.2017 №116/2/12/13927 разом із заявою позивача про перерахунок пенсії.

22 грудня 2017 року представник позивача адвокатським запитом №45 звернувся до відповідача з проханням повідомити про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_2, направленої на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області військовим комісаріатом у жовтні 2017 року (том 1, а.с. 31).

03 січня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області листом №4468/7 повідомило позивача, що в довідці про фактичне виплачене грошове забезпечення за період з серпня 2015 року по серпень 2017 року від 10.10.2017 №116/2/12/13927, що видана на ім’я ОСОБА_2, крім додаткових видів грошового забезпечення включаються в розрахунок пенсії (зокрема надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за таємність, премія), зазначені виплати, які не носять постійний характер та не включаються в розрахунок пенсії. Таким чином, підстави для перерахунку пенсії, відповідно до довідки від 10.10.2017 №116/2/12/13927, яка надійшла до Управління з ОСОБА_1 обласного військового комісаріату 16.11.2017 вх. №441, відсутні (том 1, а.с. 22).

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2262-XII) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід позивача (грошове забезпечення), як застрахованої особи, з якого були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески входить в дохід для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-XII).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова №1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до Постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329).

Так, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.1 та 30.3 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Так, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551-XIV, до офіцерів застосовуються такі заохочення як нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією.

Отже, вищевказані види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідна правова позиція щодо зарахування розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.02.2018 у справі №К/9901/2925/18 №522/9660/16-а та від 06.02.2018 у справі №761/28228/15-а №К/9901/3762/18. Висновок яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п’ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до довідки про фактично виплачене грошове забезпечення від 10.10.2017 №116/2/12/13927, позивачу на момент звільнення впродовж 24 місяців виплачувалась щомісячна додаткова грошова допомога в розмірі 60 %, тобто така винагорода мала постійний характер (том 1, а.с. 19).

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені, зокрема, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія до дня Збройних Сил України, щомісячна додаткова грошова допомога.

При цьому, суд також звертає увагу, що контроль щодо перевірки сплати роботодавцем та застрахованими особами внеску на пенсійне державне страхування покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Однак, відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували факт сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії до дня Збройних Сил України, які позивач отримував під час проходження військової служби.

Суд також звертає увагу відповідача, що предметом розгляду у даній справі є не здійснення перерахунку пенсії згідно статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку зі зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а неврахування певних видів грошового забезпечення військовослужбовця при видачі довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії військовослужбовця при її призначенні. Суд зазначає, що поняття "перерахунок пенсії військовослужбовця", що здійснюється у порядку, визначеному статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та "обчислення пенсії військовослужбовця", що передбачено статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не є тотожними та мають різну правову природу.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13.05.2015 є безпідставним, оскільки вказане рішення стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, а не порядку призначення пенсії, зокрема - видів грошового забезпечення, з яких вона розраховується. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 14.03.2018 №272/963/17 №К/9901/844/17.

Окрім того, судом також не приймаються до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позов на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №1-9/2015, оскільки звернення у справі, що розглядав Конституційний Суд України, було з підстав надання офіційного тлумачення положень першого речення частини третьої статті 63 Закону, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством". Отже, вказане рішення Конституційного Суду України також стосується перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Твердження відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області не може здійснити включення невідомих йому сум грошового забезпечення, оскільки не володіє інформацією з місця роботи позивача є безпідставними. Суд звертає увагу, що довідка про фактично виплачене грошове забезпечення від 10.10.2017 №116/2/12/13927 була направлена відповідачу ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом.

Щодо посилань відповідача на пропущення позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, у зв’язку з чим позовна заява в частині вимог ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.08.2017 повинна бути залишена без розгляду, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позовну заяву до суду подано позивачем 01.02.2018, натомість позивач оскаржує відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; премія до дня Збройних Сил України; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та просить зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 17.06.2017. Проте, позивач обґрунтовуючи строк звернення до суду зазначив, що розрахунок пенсії позивачу було проведено на підставі довідки військової частини А0105 від 19.06.2017 №116/98 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсій. 10 жовтня 2017 року позивачем було отримано довідку військової частини А0105 №116/2/12/13927 про фактично виплачене грошове забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Саме з цієї довідки позивач дізнався, що при призначенні пенсії йому не були враховані такі види грошового забезпечення: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань; премія до дня Збройних Сил України. Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 10 жовтня 2017 року.

У зв’язку з чим, суд приходить висновку, що строк звернення до адміністративного суду з позовом, визначений частиною другою статті 122 КАС, позивачем не пропущено.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне відмовити в клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду від 02.03.2018 та клопотанні відповідача про залишення позовної заяви в частині вимог ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.08.2017 без розгляду.

З врахуванням наведеного, ураховуючи, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, премія до дня Збройних Сил України, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_2, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; премія до дня Збройних Сил України; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_2, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; премія до дня Збройних Сил України; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та здійснити перерахунок і виплату пенсії за минулий час, починаючи з 17 червня 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.