Ухвала суду № 73190516, 02.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

02 квітня 2018 року Справа № 808/297/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Зінченка С.О.

розглянув у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України

про визнання бездіяльність протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із прийняттям позивача на військову службу за контрактом;

стягнути на користь позивача з відповідача одноразову грошову допомогу як військовослужбовцю, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із прийняттям позивача на військову службу за контрактом, у розмірі 9 744,00 грн.

В підготовчому засіданні представником позивача заявлено клопотання (вх. №9833 від 26.03.2018), в якому просить суд позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, у зв'язку із тим, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. На момент укладання контракту вже діяла норма Постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із прийняттям на військову службу за контрактом. Вказує, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 15.07.2015, а тому саме з цього часу розраховується термін позовної давності, який позивачем порушено. Вважає, що обґрунтування позивачем строків звернення до суду тим, що предметом позову є стягнення заробітної плати відповідно до вимог трудового законодавства (на який не розповсюджуються строки позовної давності) не відповідає дійсності, оскільки трудове законодавство (КЗпП України, Закон України «Про оплату праці» та інше) на військовослужбовців не розповсюджується, оскільки військовослужбовці не працюють (не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем), а проходять військову службу; військовослужбовці не отримують заробітну плату, а перебувають на грошовому забезпеченні в військовій частині, в якій проходять військову службу, що підтверджується також листом Міністерства соціальної політики від 24.07.2013 №774/13/84-13, ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі К/9991/30135/11 від 18.03.2013.

Позивач та представник позивача заперечили проти задоволення клопотання, із підстав наведених у письмовому запереченні (вх. №10554 від 02.04.2018). Зокрема, вважають лист Міністерства соціальної політики від 24.07.2013 №774/13/84-13 про роз'яснення поширення КЗпП України на військовослужбовців є неналежним доказом, оскільки в Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» від 01.07.1949 №95, яка ратифікована Україною 31 січня 1961 року, визначається, що термін «заробітна плата» охоплює будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним Законодавством. Таким чином, на їх думку, грошове забезпечення військовослужбовців є по суті заробітною платою, а отже строки позовної давності не поширюються на стягнення одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали та оголошено про час виготовлення її у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Зі змісту довідки Новомиколаївського районного військового комісаріату від 22.03.2016 №435 вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до наказу військового комісара Вільнянсько-Новомиколаївського об'єднаного районного військового комісаріату Запорізької області від 10.08.2014 №127 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини А3840.

У подальшому позивач проходив військову службу у Військовій частині польова пошта В0927 Міністерства оборони України.

15 липня 2015 року ОСОБА_2 був укладений контракт з Міністерством оборони України в особі Військової частини польова пошта В0927про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи). Виплата грошового забезпечення курсантам навчальних закладів Державної податкової служби здійснюється в порядку, що затверджується Державною податковою службою.

За приписами підпункту 10 пункту 6 Постанови вирішено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом у таких розмірах: особам рядового складу - вісім мінімальних заробітних плат; особам сержантського і старшинського складу - дев'ять мінімальних заробітних плат; особам офіцерського складу - десять мінімальних заробітних плат.

У відповідності до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із прийняттям позивача на військову службу за контрактом, а тому оскільки судом встановлено, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 15.07.2015, тому саме з цієї дати розраховується термін позовної давності. Проте, із позовною заявою останній звернувся лише у січні 2018 року.

Суд не приймає посилання представника позивача, що грошове забезпечення військовослужбовців є по суті заробітною платою, а отже строки позовної давності не поширюються на стягнення одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю з огляду на таке.

Відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закон № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Стаття 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.

Згідно із листом Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 року №774/13/84-13 зазначено, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.

Так, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вказано, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад ОВС тощо).

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В ухвалі від 31.01.2018 про відкриття провадження у справі суд не вирішував питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, позивачем не заявлено суду клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до частини четвертої цієї статті КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 122, 123, ч. 1 ст. 240, ст. ст. 256, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд.6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання бездіяльність протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.. 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294,295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2018.

Суддя І.В.Батрак