Рішення № 73189994, 05.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 161/1974/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Луцьке ОУПФУ Волинської області, позивач) звернулося з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – УДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про скасування постанови від 16.01.2018 ВП № 51824257 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до виконавчого листа № 161/1799/15-а від 01.08.2016, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області зобов’язано Луцьке ОУПФУ Волинської області повторно розглянути питання щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.05.2015 з урахуванням довідок про заробітну плату № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007, які видані ТОВ «Монолитстрой» (Російська Федерація).

На виконання рішення суду, питання щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.05.2015 з урахуванням зазначених довідок розглянуто Луцьким ОУПФУ Волинської області та прийнято рішення від 08.08.2016 № 62/6. Отже, рішення суду було виконане в повному обсязі.

Відтак вважає, що оскаржувану постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 10200,00 грн. від 16.01.2018, прийнято з порушенням законодавства, з огляду на що остання підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.02.2018, справу за позовом Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови передано на розгляд Волинського окружного адміністративного суду, до якого справа надійшла 14.03.2018.

В подальшому ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судове засідання призначено на 12:30 год. 03.04.2018.

03.04.2018 за клопотанням представника позивача оголошено перерву у розгляді справи до 11:00 год. 05.04.2018.

Учасники справи в судове засідання не прибули, при цьому, представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав, в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою про вручення повістки (а.с. 16). При цьому, заяви про розгляд справи за його відсутності, доказів поважності причин неприбуття, як і повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а неприбуття у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016, скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2015 у справі № 161/17991/15-а та прийнято нову постанову, якою позов про зобов’язання перерахунку пенсії задоволено частково; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку повторно розглянути питання щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.05.2015 з урахуванням довідок про заробітну плату № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007, які видані ТОВ «Монолитстрой» (Російська Федерація).

На виконання постанови суду від 10.05.2016, Луцьким міськрайонним судом Волинської області 01.08.2016 видано виконавчий лист № 161/17991/15-а, по примусовому виконанню якого 01.08.2016 відкрито виконавче провадження № 51824257.

08.08.2016 Луцьким ОУПФУ Волинської області прийнято рішення № 62/2 за результати розгляду постанови про відкриття виконавчого провадження щодо проведення перерахунку пенсії згідно довідок про заробітну плату № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007, які видані ТОВ «Монолитстрой» (Російська Федерація), в якому зазначено, що підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007 немає.

Луцьке ОУПФУ Волинської області листом від 06.09.2016 № 6388/02-15 повідомило Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області, про те, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі № 161/17991/15-а, повторно розглянуто питання щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.05.2015 з урахуванням довідок про заробітну плату № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007, які видані ТОВ «Монолитстрой» (Російська Федерація) та за результати розгляду якого прийнято відповідне рішення від 08.08.2016 № 62/6.

10.05.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області в якій зазначив, що станом на 10.05.2017 рішення суду не виконане і пенсія йому не перерахована, тому просив вжити заходів впливу до посадових осіб Луцького ОУПФУ у Волинській області задля виконання постанови суду щодо перерахунку йому пенсії та накласти штраф за невиконання судового рішення.

Листом від 11.05.2017 за № 04-35/529 Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області звернувся з листом до Луцького ОУПФУ у Волинській області, в якому просив негайно повідомити причини не виконання даного судового рішення та вжити заходів щодо його виконання, а також надати розрахунок пенсії ОСОБА_1, проведений відповідно до рішення суду.

У відповідь на вказаний лист, Луцьке ОУПФУ у Волинській області проінформувало листом від 18.05.2017 № 7179/02-15 Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області про виконання рішення суду та надало копію рішення від 08.08.2016 № 62/2.

23.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2017 року позивач оскаржував в судовому порядку постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. від 23.05.2017, винесену по примусовому виконанні виконавчого листа від 01.08.2016 № 161/17991/15-а, за невиконання рішення суду.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2017 в задоволенні позову Луцького ОУПФУ у Волинській області до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовлено. Дана постанова набрала законної сили 03.11.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої – третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою – другою статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2017 в задоволенні позову Луцького ОУПФУ у Волинській області до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовлено. Дана постанова набрала законної сили 03.11.2017.

Даною постановою встановлено, що рішення суду від 10.05.2016 не виконано в повному обсязі, а саме: при повторному розгляді питання щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.05.2015 не враховані довідки про заробітну плату № 7 від 10.02.2007 та № 16 від 03.04.2007, які видані ТОВ «Монолитстрой» (Російська Федерація), та встановлено, що штрафу за його невиконання накладено на боржника правомірно.

Тобто, судом фактично констатовано умисне невиконання боржником в повному об’ємі постанови суду від 10.05.2016.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що після винесення даного судового рішення боржником в межах примусового виконання рішення суду у ВП № 51824257 не вчинялося будь-яких дій та не приймалося жодних рішень на його виконання, що свідчить про те, що фактичні обставини встановлені постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2017 не змінилися, а відтак твердження позивача про те, що рішення виконано в повному об’ємі не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказане підтверджується тим, що за повторне невиконання рішення суду, 16.01.2018 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про накладення штрафу на Луцьке ОУПФУ у Волинській області в розмірі 10200,00 грн.

В цей же день, ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області надіслано Луцькому відділу поліції ГУНП у Волинській області подання за вих. № 04-34/101 про притягнення винних посадових осіб до відповідальності за невиконання рішення суду та головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження боржником у встановленому порядку не була оскаржена та є чинною.

Внесення подання з підстав, визначених статтями 63, 75 та закінчення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у справах про примусове виконання рішень суду немайнового характеру свідчить про те, що рішення суду боржником не було виконано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, враховуючи вищевикладені обставини справи, відповідач довів правомірність винесення постанови про накладення штрафу ВП № 51824257 від 16.01.2018 в розмірі 10200,00 грн.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, в зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 268, 287, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови від 16.01.2018 ВП № 51824257 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Р.С.Денисюк